Справа № 752/3864/14-а
Провадження № 2-а/752/166/14
15.05.2014 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.,
з участю секретаря - Овдій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності протиправною та зобов»язання вчинити дії,-
позивач звернулась до суду 19.03.2014 р. з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідачів та зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації і Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, в порядку та на умовах, визначених положеннями ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 1996 року по 2013 рік, зобов»язати відповідачів здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити одноразову компенсацію як інваліду 2 групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, зобов»язати відповідачів в подальшому нараховувати та виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, в порядку та на умовах, визначених положеннями ст.48 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позовні вимоги в частині визнання бездіяльності протиправною та зобов»язання здійснити перерахунок та виплату щорічної одноразової соціальної допомоги на оздоровлення відповідно до положень ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 1996 року по 2013 рік були залишені судом без розгляду.
В судове засідання позивач та її представник не з»явились, надавши клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову в частині позовних вимог щодо зобов»язання відповідачів здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити одноразову компенсацію як інваліду 2 групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, оскільки позивач не зверталась до Управління з заявою про виплату даного виду допомоги, а тому її право не є порушеним.
Представник Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в судове засідання не з»явився, надавши письмові заперечення проти заявлених позовних вимог.
Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 1, інвалідом 2 групи, а тому на неї розповсюджуються соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації з 01.07.2007 р.
Відповідно до ст.48 зазначеного Закону позивач має право на отримання одноразової компенсації, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи позивачу була призначена пенсії, як інваліду 3 групи за загальним захворюванням 29.06.1994 р.
Відповідно до довідки Медико-соціальної експертної комісії з 02.03.1995 р. позивачу була встановлена 2 група інвалідності в зв»язку з захворюванням, пов»язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
31.12.1996 р. був прийнятий наказ Міністерства з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 28 «Про затвердження Положення про порядок виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям за втрату годувальника», який регламентував порядок отримання компенсації на момент, коли позивач набула право на її отримання (наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи N 444 від 25.06.2007 р.).
Згідно з даним порядком виплата одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров»ю, виплачувалась протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності чи смерті потерпілого відповідними органами, які проводять ці виплати.
Відповідно до п.3 зазначеного Положення виплата одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, проводилась: працюючим громадянам - за місцем основної роботи (служби, навчання); непрацюючим пенсіонерам - органами, які виплачують пенсії; тимчасово непрацюючим громадянам, а також тим, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю,- органами, які визначаються місцевими органами державної виконавчої влади за місцем проживання.
Виплата одноразової компенсації проводиться на підставі посвідчення 1 категорії, довідки регіональної міжвідомчої експертної ради про встановлення інвалідності, пов'язаної з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та відповідної заяви особи.
Судом встановлено, що відповідно до матеріалів особової справи ОСОБА_1, яка знаходиться в Управлінні праці та соціального захисту населення Голосіївського району, нарахування одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров»ю, як особі, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи не проводилось.
Зазначені нарахування після встановлення інвалідності, пов»язаної з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, також не проводились Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва.
Відомості щодо отримання або неотримання даного виду компенсації за місцем роботи позивачем не надано.
З письмових доказів, наданих суду, встановлено, що позивач із заявою, встановленої форми, та переліком необхідних документів з питання отримання компенсації за шкоду, заподіяну здоров»ю, до Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації не зверталась, тобто не скористалась своїм право на отримання даного виду допомоги.
В силу положень ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб»єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Статтею 2 КАС України закріплено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, зважаючи на те, що в ході розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про порушення права позивача з боку відповідачів в частині нарахування і виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання бездіяльності відповідачів протиправною та зобов»язання здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити одноразову компенсацію як інваліду 2 групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 45 мінімальних заробітних плат не підлягають задоволенню.
Також, на думку суду, не можуть бути задоволені вимоги позивача про зобов»язання відповідачів в подальшому нараховувати та виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, в порядку та на умовах, визначених положеннями ст.48 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки вони не ґрунтуються на положеннях ст..2 КАС України і нормами чинного законодавства не передбачено захист права на майбутнє.
Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі ст.94 КАС України.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 8, 9, 17, 71, 72, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності протиправною та зобов»язання вчинити дії - відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, встановленого цим Кодексом.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту проголошення рішення суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м.Києва.
Суддя