11.06.2014 року Справа № 904/9839/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чус О.В. - доповідач,
суддів: Орєшкіної Е.В., Пруднікова В.В. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 06.06.14р.)
Секретар судового засідання Валяр М.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: Карпов А.О., довіреність № 860 від 22.04.14, представник;
від позивача: Шуба Я.С., довіреність № 33 від 01.01.14, представник;
представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2014р. у справі № 904/9839/13
за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг
про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в сумі 38 119, 44 грн., -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2014р. у справі №904/9839/13 (суддя Мельниченко І.Ф.) стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг, на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ, 36 966 грн. плати за користування спірними вагонами, 1153грн. збору за зберігання вантажу, 1 720 грн. 50 коп. судового збору.
Рішення господарського суду обґрунтовано тим, що з причин несвоєчасного забирання відповідачем вагонів, які надійшли на його адресу, була знижена пропускна спроможність не тільки самої станції Рядова, а й на підходах до неї. Відповідачем не спростовано доводів позивача, не надало доказів можливості прийняти спірні вагони.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що був готовий прийняти на свою під'їзну колію спірні вагони, затримані згідно наказів №394 від 17.06.2013р., №401 від 21.06.13р. Крім того, позивачем не доведено, що усі колії станції Рядова у зазначені періоди були зайняті з вини відповідача. Зазначив, що згідно п. 8 Правил зберігання вантажу збір за зберігання вантажу у вагонах сплачується у разі затримки їх з вини одержувача, таким чином позивач безпідставно нарахував збір, не довівши вину відповідача у затримці вагонів. Зазначив також, що внаслідок залишення судом поза увагою наданих відповідачем доказів, були порушені норми процесуального права, а саме ст. 4 2 Господарського процесуального кодексу України.
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" відзив на апеляційну скаргу не надало.
Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" явку представника у судове засідання не забезпечило.
Враховуючи те, що наявні у справі докази дозволяють розглянути скаргу по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути спір за відсутністю представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.09.2012р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" - залізниця (залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" - власник колії (власник колії) було укладено договір №ПР/М-12-2/14-1438НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії відповідача, яка примикає до станцій Терни і Рядова Придніпровської залізниці. Дана угода регулює взаємовідносини позивача та відповідача щодо подачі та забирання вагонів.
Відповідно до п. 1 договору із посиланням на Статут залізниць України, враховуючи Правила перевезення вантажів, сторони домовилися про експлуатацію під'їзної колії, яка належить відповідачу та примикає до станції Терни Придніпровської залізниці стрілочними переводами №№2,4,6 до продовження колій №5 та №8, а також до станції Рядова стрілочними переводами №8 до колії №6. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.
Пунктами 5, 6 договору передбачено, що передача вагонів на під'їзну колію здійснюється за повідомленнями з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2, які передає прийомоздавальник позивача прийомоздавальнику відповідача не пізніше, як за 2,0 години до фактичного здавання вагонів. Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну із колій №№ 1,2,3,4,5,6,7,8,13 станції Терни Придніпровської залізниці (ті, що прибули на станцію Рядова - на одну з колій №№ 3А,3Б,І,ІІ,4,5,VI,7,8,9,10 станції Рядова) за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Як вбачається з матеріалів справи, за накладними №№ 45800083, 45800067, 45800166, 45800125, 45800190, 45800158, 45800075, 45800133, 45800059, 45800117, 45800141, 45800174, 45820214, 45820289, 45820115, 45820305, 45820339, 45820081, 45820230, 45820180, 45800208, 45820131, 45820248, 45800182, 45800109 позивач здійснював перевезення вагонів, адресованих відповідачу. На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458, вагони були затримані за наказами №394 від 17.06.2013р., №401 від 21.06.13р. на станції Грекувата через неможливість приймання їх станцією Рядова Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Рядова Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Публічним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.
За фактом затримки вагонів станцією Грекувата складені акти про затримку вагонів форми ГУ-23а№ 11 від 17.06.13р., № 12 від 21.06.13р., акти загальної форми ГУ-23 № 132 від 17.06.13 р., № 134 від 21.06.2013 р. та станцією призначення Рядова вчасно вручено представникам комбінату повідомлення про затримку цих вагонів №11, №12 (а.с. 52-55, 83-86, т.1).
За весь час затримки вагонів позивачем нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 № 20069187, 24069185, 28069203, 28069188, 23069182, 23069183, 24069184 в сумі 36 966 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 161 грн.) та збір за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф. ФДУ092 №28069023 в сумі 1 153, 44 грн. ( в т.ч. ПДВ - 192, 24 грн.) на загальну суму 38 119, 44 грн. Відомості плати за користування вагонами та накопичувальна картка працівниками відповідача підписано із застереженням: "З нарахованою сумою не згодні, ПАТ "Північний ГЗК" було готове прийняти вагони", нараховані плата та збір не сплачені, що і є предметом позову.
Статтею 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 307 Господарського кодексу України, встановлено, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Стаття 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.
Статтею 42 Статуту передбачено, що залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.
Відповідно до ст. 119 Статуту та п.п. 2, 15 Правил користування вагонами та контейнерами за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Отже, вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має відносно залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1.
Згідно п. 6 Правил користування вагонами і контейнерами, час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
Пунктом 8 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах в разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станціях призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях, тощо). При цьому термін безоплатного зберігання обчислюється з моменту затримки. Відповідно до Правил складання актів, Правил користування вагонами і контейнерами підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання вантажів, в тому числі при затримці вагонів на шляху перевезення, є акт загальної форми, який складається для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, і підписується особами, які брали участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Таким чином, порожні вагони, що прибули на адресу відповідача, мали статус вантажу, та відповідач повинен був прийняти їх на свої під'їзні колії в установлені Статутом та договором строки.
В силу ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідачем не надано доказів відсутності своєї вини в затримці вагонів на станціях підходу, у запереченнях до відомостей плати за користування вагонами не зазначено, на яку конкретно колію міг бути прийнятий вантаж (яка була вільна на час затримки), не надано доказів, що він повідомляв залізницю про готовність прийняти вагони із зазначенням конкретних вагонів та часу їх прийняття.
Факт затримки вагонів на станції Грекувата з вини вантажоодержувача підтверджується зазначеними вище актами про затримку вагонів форми ГУ-23а № 11 від 17.06.13р., № 12 від 21.06.13р., актами загальної форми ГУ-23 № 132 від 17.06.13 р., № 134 від 21.06.2013 р., наказами №394 від 17.06.2013р., №401 від 21.06.13р.
Підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами передбачені п. 121 Статуту, та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами і є вичерпними, це ж зазначено у листі Вищого господарського суду України від 29.11.2007р. за №01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства".
Згідно з п. 16 Правил вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами). Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).
З причини несвоєчасного забирання відповідачем вагонів, які надійшли на його адресу була знижена пропускна спроможність не тільки станції Рядова, а й на підходах до неї. З огляду на це, посилання відповідача на наявність на станції примикання вільних колій, як на доказ відсутності своєї вини у затримці вагонів, суд вважає безпідставними, підстави для звільнення від плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу відсутні.
Зайнятість прийомовідправних колій по станції примикання згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці", вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції, тощо.
Відтак, несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п. 33 Правил видачі вантажів та ст.ст. 46,47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).
Аналогічну правову позицію викладено у постанові ВГСУ від 20.10.10р. по справі №35/27-10.
З урахуванням вищевикладеного суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги Державного підприємства "Придніпровська залізниця", стягнувши з Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" - 36 966 грн. плати за користування спірними вагонами, 1 153 грн. збору за зберігання вантажу. Доводи скаржника колегією суддів відхиляються, оскільки позовні вимоги як і обставини справи підтверджуються належними доказами.
За викладених обставин рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства, а тому підстав для його зміні чи скасування колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2014р. у справі № 904/9839/13 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складений 16.06.2014р.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя В.В. Прудніков
Суддя Е.В. Орєшкіна