Провадження № 11-кп/774/602/14 Справа № 199/814/14-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
21 травня 2014 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5
при секретарі ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2014 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпропетровська, українець, громадянин України, раніше судимий, останній раз:
- 13.05.2010р. Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 1 ст. 263, ст. 71 КК України до 5 років 1 місяцю позбавлення волі. Звільнений: 19.07.2012р. на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 27 днів,
Засуджений: за ч. 2 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі;
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог закону.
Згідно вироку суду, ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за те, що він 21.11.2013р. приблизно о 23:00 годині знаходився біля залу ігрових автоматів, розташованого по АДРЕСА_1 , де зустрів малознайомого невстановленого чоловіка, в ході розмови з яким йому стало відомо, що знайомий цього чоловіка, анкетних даних якого він не вказував, винен йому грошові кошти і запропонував ОСОБА_7 дочекатися, доки його знайомий чоловік вийде із зали ігрових автоматів та забрати у нього грошові кошти, на що ОСОБА_7 погодився.
В цей момент у ОСОБА_7 та невстановленого чоловіка раптово виник злочинний намір на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) із застосуванням фізичного насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, таким чином вони вступили у попередню змову.
Так, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, ОСОБА_7 та невстановлений чоловік з метою реалізації свого злочинного наміру самостійно розробили план відкритого викрадення майна (грабежу), поєднаного з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, розподілили ролі між собою та вибрали об'єкт посягання - майно, що належить ОСОБА_8 , який в цей момент проходив повз них біля залу ігрових автоматів по АДРЕСА_1 разом з невідомою жінкою.
ОСОБА_7 та малознайомий невстановлений чоловік, перебуваючи біля зали ігрових автоматів по АДРЕСА_1 , направилися за ОСОБА_8 , який в цей момент проходив повз них.
Далі, реалізуючі свій злочинний намір на грабіж, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, перебуваючи по АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 , відповідно до відведеної йому ролі у вчинені злочину, наздогнавши ОСОБА_8 , обійшов його ззаду та, стоячи обличчям до останнього, шляхом застосування фізичного насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, наніс ОСОБА_8 один удар кулаком в обличчя, від чого останній втратив рівновагу та впав на землю. В цей час малознайомий невстановлений чоловік почав хаотично наносити удари по тілу ОСОБА_8 , а ОСОБА_7 , в свою чергу, вирвав у потерпілого сумку та наніс останньому сумкою один удар в обличчя, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді: синців на нижній повіці правого ока, в поперековій області ліворуч, ділянок осаднення в тім'яній області голови праворуч, на лівій щоці, крововиливу та забійної рани на його тлі на слизовій оболонці верхньої губи ліворуч, які згідно висновку експерта № 5420е від 30.12.2013р. відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
Після цього, ОСОБА_7 з невстановленим чоловіком, діючи відкрито, в присутності інших осіб, усвідомлюючи відкритість своїх дій, заволоділи майном, що належить потерпілому ОСОБА_8 , а саме: грошовими коштами в розмірі 1600 гривень, паспортом на ім'я ОСОБА_8 , мобільним телефоном марки «Самсунг Е1202», вартістю 232 гривень, ключами від квартири та водійським посвідченням.
Після цього ОСОБА_7 та невстановлений чоловік на місці вчинення злочину розподілили між собою викрадене майно та зникли, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 1832 гривень.
В апеляції та доповненнях до неї:
- обвинувачений просить пом'якшити йому покарання, застосувавши до нього ст. 69 КК України. Вважає, що суд не врахував в повній мірі таку пом'якшуючу обставину, як його щире каяття.
В суді апеляційної інстанції та судових дебатах обвинувачений ОСОБА_9 підтримав свою апеляцію та просить пом'якшити йому покарання. Просить врахувати наявність у нього на утриманні неповнолітньої дитини.
В останньому слові ОСОБА_7 просив застосувати до нього ст. 69 КК України та ст. 75 КК України і призначити покарання з іспитовим строком.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши думки всіх учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи викладені в апеляції та в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція обвинуваченого не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення обґрунтовані сукупністю належно одержаних по справі і ретельно досліджених судом доказів є правильними, ніким з учасників процесу не оспорюються, а тому колегія суддів не входить в їх обговорення. Судом вірно встановлені всі фактичні обставини скоєного обвинуваченим злочину.
Колегія суддів вважає, що причетність обвинуваченого до скоєного злочину підтверджується насамперед неодноразовими показаннями ОСОБА_7 в ході досудового слідства і під час судового засідання, в якому він детально розповів всі обставини скоєння ним кримінального правопорушення, визнавши свою вину повністю.
Дії ОСОБА_7 суд обґрунтовано кваліфікував за ч. 2 ст. 186 КК України, як такі, що виразилися у відкритому заволодінні чужим майном (грабіж), поєднані із застосуванням фізичного насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, журналу судового засідання в ході досудового і судового слідства були належно досліджені всі обставини справи. Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що досудове і судове слідство було проведено з дотриманням вимог КПК України, належним чином, докази зібрані по справі у законний спосіб, є достатніми та допустимими.
Що стосується обґрунтованості призначеного обвинуваченому покарання, то колегія суддів вважає, що воно призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з належним врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.
При винесенні вироку, районний суд врахував ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_7 умисного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких та вчинений з корисливих мотивів; дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення тяжких злочинів, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно суспільно-корисною працею не займається, характеризується позитивно.
Пом'якшуючою обставиною суд обґрунтовано визнав щире каяття ОСОБА_7 у вчиненому, активне сприяння у розкритті злочину, а обтяжуючою - рецидив злочинів.
Доводи апелянта про наявність в нього на утриманні неповнолітньої дитини нічим не підтверджені. Сам ОСОБА_7 повідомив, що батьком дитини, яку він вважає своєю є інший чоловік, а він лише живе з матір'ю дитини.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що покарання призначене ОСОБА_7 за вказане кримінальне правопорушення є обґрунтованим і справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення.
Порушень в ході досудового слідства або в судовому засіданні вимог кримінально - процесуального законодавства, які б були підставою для зміни або скасування вироку, перевіркою матеріалів кримінального провадження, колегією суддів не виявлено.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляції обвинуваченого не має, а даний вирок є законним і обґрунтованим.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 408 КПК України колегія суддів, -
Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2014 року щодо ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали апеляційного суду, а обвинуваченим, який знаходиться під вартою в той же термін, з моменту отримання копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4