05 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/8698/13-а
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Алєксєєва В.О.
суддів - Бітова А.І.,
- Милосердного М.М.
при секретарі - Скалозуб Л.П.
з участю: представника Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - Тараненко Руслани Юріївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Демонтажних технологій" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Демонтажних технологій" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
ТОВ "Центр Демонтажних технологій" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень:
- №0000402270 від 21 листопада 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 19 287 грн. за порушення абз. "а" п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 ПК України;
- №0000412270 від 21 листопада 2013 року, яким завищено від'ємне значення суми податку на додану вартість за березень 2011 року у розмірі 7 917 грн., за квітень 2011 року у розмірі 2 552 грн. за порушення абз. "а" п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 ПК України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій з ТОВ "Реконструкція", їх реальність, висновки податкового органу в акті перевірки не відповідають дійсності, а тому є необґрунтованими, а відтак податкові повідомлення-рішення винесені неправомірно та підлягають скасуванню.
Відповідачем позов не визнано, оскільки операції позивача з його контрагентом здійснені без настання реальних правових наслідків, а тому висновки податкового органу є обґрунтованими, а податкові-повідомлення рішення винесені правомірно.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі ТОВ "Центр Демонтажних технологій" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області у період з 14 жовтня 2013 року по 18 жовтня 2013 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Центр Демонтажних технологій" щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Реконструкція", їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень, квітень 2011 року, за результатами якої складений акт перевірки №2278/15-53-22-7/35768279 від 25 жовтня 2013 року.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Центр Демонтажних технологій" абз. "а" п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого позивачем завищено залишок від'ємного значення по податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту, у березні 2011 року на суму 7 917 грн., квітні 2011 року у сумі 2 552 грн. та занижено податок на додану вартість на загальну суму 19 286 грн., у т.ч. в розрізі податкових періодів у квітні 2011 року на суму 19 286 грн.
Не погодившись із зазначеними висновками, позивач подав свої заперечення на акт перевірки №2278/15-53-22-7/35768279 від 25 жовтня 2013 року, проте вони були залишені без задоволення, висновки акту перевірки без змін, а на підставі виявлених порушень ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області винесене податкове повідомлення-рішення №0000402270 від 21 листопада 2013 року, яким збільшена позивачу сума грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 19 286 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1 грн., №0000412270 від 21 листопада 2013 року, яким зменшене позивачу від'ємне значення по податку на додану вартість за березень 2011 року у розмірі 7 917 грн., квітень 2011 року у сумі 2 552 грн.
Підставами для висновку податкового органу, викладеного в акті перевірки, стала відсутність фактичного здійснення господарської діяльності контрагентом позивача - ТОВ "Реконструкція", наявність протоколу допиту у якості свідка директора ТОВ "Реконструкція" ОСОБА_3, в межах кримінальної справи №051201100163, який зазначає, що не здійснював фінансово-господарської діяльності підприємства та зареєстрував його за винагороду.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем зроблений вірний висновок щодо відсутності у позивача права на формування податкового кредиту на підставі первинних документів, виписаних по господарським операціям між позивачем та його контрагентом ТОВ "Реконструкція", у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Судова колегія погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції (тобто, реальної зміни майнового стану платника податків).
Відповідно до ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198 ПК України).
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198 ПК України).
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198 ПК України).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).
У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону (п.198.6 ст. 198 ПК України).
Таким чином, правомірність формування податкового кредиту визначається в першу чергу фактом придбання товарів (робіт, послуг, основних фондів) з метою використання в господарській діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Центр Демонтажних технологій" було укладено договір підряду №280211 від 28 лютого 2011 року з КП "Будова", за яким позивач повинен здійснити роботи по розробці ґрунту (котлован) з подальшим вивозом на об'єкті будівництва: багатоповерховий житловий комплекс з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: пров. Аркадієвський, 9/1, м. Одеса, у зв'язку з чим виникла необхідність в оренді будівельної техніки та розробки ґрунту (котловану) з його подальшим вивозом із залученням ТОВ "Реконструкція".
На виконання договору №02/03 від 02 березня 2011 року, який був укладений між ТОВ "Центр Демонтажних технологій" та ТОВ "Реконструкція" про надання в оренду механізмів позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-257 від 04 березня 2011 року, №ОУ-318 від 21 березня 2011 року, специфікацію до договору, яка визначає найменування техніки та ціни за 1 машино/годину роботи механізмів, виписку по рахунку, податкові накладні №257 від 04 березня 2011 року, №318 від 21 березня 2011 року.
Проте, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що апелянтом не надано рахунків на оплату послуг, заявки на ввезення та вивезення техніки з території ТОВ "Реконструкція" та не надані докази наявності у позивача дизельного палива, його рух по бухгалтерському обліку, списання, що не дає можливості встановити коли, на який термін і яка техніка отримувалась позивачем в оренду, де вона використовувалась, скільки дизельного палива використано, чи здійснена оплата послуг в 10-денний термін з дня отримання рахунків, що передбачено умовами договору.
Разом з цим, на підтвердження укладеного між ТОВ "Центр Демонтажних технологій" та ТОВ "Реконструкція" договору №04/04, за яким ТОВ "Реконструкція" зобов'язується виконати за завданням ТОВ "Центр Демонтажних технологій" роботи з розроблення ґрунту (котлован) з подальшим вивезенням ґрунту на об'єкті будівництва: багатоповерховий житловий комплекс з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: пров. Аркадієвський, 9/1, м. Одеса підприємством надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-117 від 06 квітня 2011 року та податкова накладна №117 від 06 квітня 2011 року.
При цьому, ТОВ "Центр Демонтажних технологій" не надано доказів, які б підтверджували передачу будівельного майданчика контрагенту позивача, передачу переліків осіб, які уповноважені представляти інтереси позивача та його контрагента на будівельному майданчику, підписання сторонами акту технічної прийомки виконаних робіт після закінчення робіт за договором, передачу виконавчої документації для виконання робіт, що обумовлено договором №04/04 від 04 квітня 2011 року.
Разом з цим, не надані докази якими транспортними засобами здійснювалось вивезення ґрунту та не встановлені особи, які керували такими транспортними засобами, місця розвантаження ґрунту, документи на здійснення таких перевезень.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що згідно протоколу допиту у якості свідка директора ТОВ "Реконструкція" ОСОБА_3 в межах кримінальної справи №051201100163, керівник ТОВ "Реконструкція" погодився зареєструвати на своє ім'я зазначене підприємство за винагороду без наміру здійснювати господарську діяльність, первинних документів не підписував, інформацією щодо місцезнаходження первинних, статутних та реєстраційних документів він не володіє, яку господарську діяльність здійснює підприємство йому не відомо, грошових коштів в установах банку не отримував та нікого на це не уповноважував.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про недотримання апелянтом необхідних умов реалізації права на формування податкового кредиту та про наявність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є правильними.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Демонтажних технологій" залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: