ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/6974/14 05.06.14
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"
про стягнення страхового відшкодування
Суддя Полякова К.В.
Представники:
від позивача: Сидорова А.О. (дов.№17 від 08.01.2014)
від відповідача: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" про стягнення страхового відшкодування.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2014 порушено провадження у справі №910/6974/14 та призначено її до розгляду на 20.05.2014 року.
07.05.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли докази, витребувані ухвалою суду від 18.04.2014 року.
20.05.2014 від представника позивача через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м.Києва надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
За наслідками розгляду спору у судовому засіданні 20.05.2014, суд відклав розгляд справи на 05.06.2014, про що виніс відповідну ухвалу суду.
У судовому засіданні 05.06.2014 представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог та підтримав позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судові засідання не з'являвся, вимоги ухвал суду від 18.04.2014 та 20.05.2014 не виконав та відзиву на позовну заяву не надав, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України. Про належне повідомлення представника відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення із відміткою про вручення поштового відправлення. (а. с. 45;61)
Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, незважаючи на те, що представник відповідача не з'явився до судового засідання, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
06.09.2012 між Акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» (правонаступником якого є позивач, відповідно до положень Статуту), як страховиком, та ОСОБА_2, як страхувальником, укладено договір №011109/4002/0007985 добровільного страхування наземних транспортних засобів, предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1. Вигодонабувачем за даним договором виступає ОСОБА_3. (а. с. 11-15)
Відповідно до довідки №9247921 про дорожньо-транспортну пригоду, 12.08.2013 по дорозі М-06 Київ-Чоп відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 (дов.№б/н від 16.08.2013 на право керування), та транспортним засобом марки "Кіа", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 (а. с. 9)
Дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, якого постановою Бориславського міського суду Львівської області від 12.11.2013 у справі №438/1734/13-п визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. (а. с. 10)
Як вбачається із матеріалів справи, 13.08.2013 вигодонабувач звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування за договором №011109/4002/0007985 від 06.09.2012, та зазначив, що дану виплату просить здійснити на картковий рахунок по системі «Аваль-Експрес». (а. с. 16)
Вартість матеріального збитку, спричиненого власнику ТЗ марки «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1, визначена на підставі Звіту №20879 від 23.08.2013, у розмірі 11940,42 грн., а вартість відновлювального ремонту - у розмірі 14276,55 грн. (а. с. 19-37)
Розмір страхового відшкодування визначений позивачем на підставі вищевказаного звіту та становить, відповідно до страхового акту №00123031 від 19.09.2013 у розмірі 13701,55 грн. (а. с. 38)
Позивач, на виконання умов договору №011109/4002/0007985 від 06.09.2012 та відповідно заяви вигодонабувача від 13.08.2013, перерахував на картковий рахунок вигодонабувача суму страхового відшкодування у розмірі 13701,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням №033328 від 24.09.2013 року. (а. с. 39)
Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4, який керував транспортним засобом марки "Кіа", державний номер НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" (відповідач у справі), за полісом №АВ3367531, відповідно до інформації з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ. (а. с. 48)
Отже, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому 12.12.2013 позивач звернувся до відповідача із заявою №367 на виплату страхового відшкодування, однак коштів станом на день розгляду справи судом так і не отримав. (а. с. 40)
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішенням суду (п. 5 ст. 11 ЦК України).
Наявною у матеріалах справи постановою Бориславського міського суду Львівської області від 12.11.2013 у справі №438/1734/13-п встановлено вину ОСОБА_4 у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди під час керування транспортним засобом марки "Кіа", державний номер НОМЕР_2. (а. с. 10)
На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, який керував транспортним засобом марки "Кіа", державний номер НОМЕР_2, застрахована за полісом №АВ3367531, виданим Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" (відповідач у справі), відповідно до витягу з Єдиної централізованої бази України МТСБУ. (а. с. 48)
Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Еталон" є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу марки «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1.
Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору №011109/4002/0007985 від 06.09.2012 добровільного страхування наземних транспортних засобів, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_4, як до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до Звіту №20879 від 23.08.2013 про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого пошкодженням транспортного засобу марки «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1, із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 11940,42 грн.
Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов"язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.
При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.
Таким чином, з урахуванням приписів статті 9 Закону України "Про страхування", розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема статтею 29 Закону, а саме в даному випадку, вартістю матеріального збитку з врахуванням зносу згідно висновком експертного дослідження, тобто сума, яка заявлена до стягнення в порядку регресу не може перевищувати вартість матеріального збитку, встановленого експертним дослідженням.
Як вбачається із розрахунку розміру страхового відшкодування, прийнятого на основі Звіту №20879 від 23.08.2013, позивачем заявлена до стягнення сума виплаченого страхового відшкодування, яка є більшою, ніж вартість матеріального збитку, що встановлена вказаним вище звітом із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу.
Відтак, виходячи з наведеного, сума страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача, має бути визначена в межах розрахованої вказаним вище звітом суми вартості матеріального збитку, а саме 11940,42 грн.
. Відповідно до приписів статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Як передбачено полісом № АВ3367531, розмір франшизи становить 1000,00 грн., яка вирахувана позивачем при подані даного позову.
Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" не доведено відсутність у нього зобов'язання по виплаті страхового відшкодування у порядку регресу.
З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню частково.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов Приватного акціонерного товариства "Уніка" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Еталон» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Еталон» (03057, м.Київ, вул.Дегтярівська, 33Б, ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "Уніка" (01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 70А, ідентифікаційний код 20033533) 11940 (одинадцять тисяч дев'ятсот сорок) гривень 42 копійки сплаченого страхового відшкодування та 1717 (одну тисячу сімсот сімнадцять) гривень 52 копійки судового збору.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 05.06.2014.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
та підписано 10.06.2014 року
Суддя К.В. Полякова