11.5
Іменем України
10 червня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3544/14
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Солоніченко О.В.,
Суддів Каюди А.М.,
Пляшкової К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України про визнання незаконними дій щодо порушення графіку виконання рішень Європейського Суду з прав людини та зобов'язання провести заходи щодо додержання графіку виконання рішень Європейського Суду з прав людини, -
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України. в якому позивачі просили суд:
визнати незаконними дії відповідачів щодо порушення затвердженого графіку виконання рішень Європейського Суду з прав людини «Штабовенко та інші проти України» (в частині рішення Краснолуцького міського суду від 08.10.2008), «Кононова та інші проти України» (в частині рішень Краснолуцького міського суду від 22.06.2007 та 28.09.2007);
зобов'язати відповідачів провести необхідні заходи щодо додержання складеного графіку виконання рішень Європейського Суду з прав людини «Штабовенко та інші проти України», «Кононова та інші проти України».
В обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначили, що відповідачами затверджено графік черговості виконання вказаних рішень Європейського Суду з прав людини, інформація про що викладена на офіційному сайті Міністерства юстиції України, де граничним терміном виконання рішень визначено квітень 2014 року. Проте, відповідачами обов'язки, визначені графіком не виконані, що й змусило позивачів звернутись до суду із цим позовом.
Позивачі та представник відповідача - Міністерства юстиції України до матеріалів справи надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Представник відповідача - Міністерства юстиції України до матеріалів справи надав письмові заперечення проти позову, в яких серед іншого, вказав, що Міністерство юстиції не наділено повноваженнями щодо примусового виконання рішень судів, в тому числі й Європейського Суду з прав людини, оскільки такий обов'язок покладено на Державну виконавчу службу України. Міністерство юстиції забезпечує підготовку документів та представництво інтересів держави в Європейському суді з прав людини, та відповідає за координацію виконання його рішень. Відповідач з посиланням на норми ст. 48 Бюджетного кодексу України, вказав, що підготовка платіжних доручень до Державної казначейської служби України щодо виплати позивачам заборгованості за рішенням здійснюється за умови повного та своєчасного фінансування Державною казначейською службою України (ДКС).
При цьому відповідач зазначив, що вказані позивачами рішення Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) в частині виплати відшкодування (справедливої сатисфакції) виконані у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 02.09.2013, 19.09.2013. Платіжні доручення щодо виплати коштів за рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області були підготовлені та направлені в ДКС України для подальшого перерахування ОСОБА_2. Відповідач вказав, що виплати коштів за рішеннями Краснолуцького міського суду на користь ОСОБА_3, унеможливлює ненадання ним копій рішень національного суду.
Стосовно графіка виконання рішень Європейського Суду з прав людини відповідач вказав, що графік розроблено у 2014 році в порядку надходження рішень ЄСПЛ та не має нормативного характеру, не затверджений жодним документом, та містить посилання, що платіжні доручення на виплату коштів готуються в разі наявності всіх необхідних документів та банківських реквізитів, після чого передаються до ДКС України.
За таких обставин відповідач вважав, що підстави для задоволення позову відсутні, тому просив суд відмовити у позові у повному обсязі.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Рішеннями Європейського суду з прав людини № 22722/07 «Штабовенко та інші проти України», №11770/03 «Кононова та інші проти України» визнано порушення Україною пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини. Вирішено, зокрема, що держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними та сплатити протягом трьох місяців 3000 євро кожному заявнику або його спадкоємцю у заявах, наведених у Додатку; та 1500 євро кожному заявнику, або його спадкоємцю у заявах, наведених у додатку 5, в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також компенсації судових та інших витрат, разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись на ці суми, які мають бути конвертовані в національну валюту держав-відповідача за курсом на день здійснення платежу; зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховується простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Зокрема, 25 квітня 2013 року набуло статусу остаточного рішення Європейського суду з прав людини у справі №22722/07 «Штабовенко та інші проти України», відповідно до якого протягом трьох місяців з дня, коли рішення стане остаточним, держава Україна - відповідач має сплатити ОСОБА_2 кошти в сумі 3000 євро.
06 червня 2013 року набуло статусу остаточного рішення Європейського суду з прав людини у справі №11770/03 «Кононова та інші проти України», відповідно до якого протягом трьох місяців з дня, коли рішення стане остаточним, держава Україна - відповідач має сплатити ОСОБА_3 кошти в сумі 3000 євро.
Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень по виконанню рішень Європейського суду з прав людини відповідно:
- у справі №22722/07 від 25.04.13 «Штабовенко та інші проти України» - виконавче провадження № 842/11 постанова від 24.05.2013 року №38125483 про стягнення з Держави Україна на користь ОСОБА_2 3000 євро відшкодування моральної та матеріальної шкоди, компенсацію судових та інших витрат, конвертовані в національну валюту;
- у справі №11770/03 від 06.06.13 «Кононова та інші проти України» - виконавче провадження №940/11 постанова від 03.07.13 №38661944 про стягнення з Держави Україна на користь ОСОБА_3 3000 євро відшкодування моральної та матеріальної шкоди, компенсацію судових та інших витрат, конвертовані в національну валюту .
Міністерством юстиції України були перераховані кошти на рахунок ОСОБА_3 , що підтверджується платіжним дорученням №2470 від 02 вересня 2013 року; на рахунок ОСОБА_2, що підтверджується платіжним дорученням № 2175 від 2 вересня 2013 року у розмірі по 31 736,21грн. кожному.
Рішення національного суду, а саме рішення Краснолуцького міського суду Луганської області про стягнення коштів на користь позивачів залишились невиконаними.
Зазначені обставини встановлено постановою Луганського окружного адміністративного суду у справі № 812/6275/13-а від 10.10.2013, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013, та відповідно в силу норм ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.
Судом встановлено, що на офіційному веб-сайті відповідача - Міністерства юстиції України http//minjust.gov.ua/47539 викладено графік підготовки платіжних документів за рішеннями Європейського Суду з прав людини у 2014 році, в якому строком підготовки платіжних документів за рішеннями «Штабовенко та інші проти України» та «Кононова та інші проти України» визначено квітень 2014 року.
Як зазначалось, предметом позову у справі є недотримання відповідачами вказаного графіку та зобов'язання відповідачів вжити заходів щодо додержання цього графіку.
Відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України регулюються Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-ІV (надалі - Закон № 3477).
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з того, що норми Закону № 3477, встановлюючи певний порядок виконання рішень Європейського суду з прав людини, не передбачають при цьому складання графіка виконання таких рішень.
Так, відповідно до статті 3 Закону № 3477 виконання рішення Європейського суду здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому КМУ, за черговістю надходжень таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
Згідно зі ст. 7 Закону № 3477 протягом трьох днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва: а) надсилає стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів; б) надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини Рішення. Автентичність перекладу засвідчується Органом представництва. Державна виконавча служба упродовж трьох днів з дня надходження документів, зазначених у пункті "б" цієї частини, відкриває виконавче провадження. Неподання стягувачем заяви про виплату відшкодування не є перешкодою для виконання Рішення.
Статтею 8 цього Закону передбачений порядок виплати відшкодування за рішенням Європейського суду з прав людини. Так, виплата Стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного. У разі порушення строку, зазначеного в частині першій цієї статті, на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до Рішення. Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням державна виконавча служба надсилає до Державного казначейства України постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті «б» частини першої статті 7 цього Закону. Державне казначейство України протягом 10 днів від дня надходження зазначених у частині третій цієї статті документів здійснює списання на вказаний Стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визначається Законом України «Про виконавче провадження». Підтвердження списання, отримане від Державного казначейства України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження. Державна виконавча служба протягом трьох днів надсилає Органу представництва постанову про закінчення виконавчого провадження та підтвердження списання коштів.
Отже, виходячи з наведених норм у відповідачів відсутній обов'язок щодо складання графіка підготовки платіжних документів рішеннями Європейського суду з прав людини, відповідно, відсутній також й обов'язок щодо виплати коштів за рішеннями Суду згідно з таким графіком.
Викладений на офіційному сайті відповідача графік підготовки платіжних документів не затверджено жодним нормативним актом, носить довідково-інформаційний характер, в тому числі, щодо рішень ЄСПЛ які підлягають виконанню, та містить посилання, що платіжні документи готуються в разі наявності всіх необхідних для оплати документів та банківських реквізитів.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За приписами ст. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку. що дії відповідачів по складенню та виконанню графіка. Ведення якого не передбачено жодним нормативним документом, не порушують прав та інтересів позивачів. Відсутність порушених прав позивачів обумовлює й відсутність можливості захисту порушених прав в судовому порядку.
Крім того, на думку суду, вимагаючи виконання рішень Європейського суду позивачі, які заявили позов щодо недотримання графіка підготовки платіжних документів, обрали неналежний спосіб захисту порушених прав. Суд вважає, що визнання незаконними дій відповідачів щодо порушення затвердженого графіка та зобов'язання вжити необхідних заходів щодо додержання цього графіка не призведе до відновлення порушених прав, а саме до виплати коштів за рішеннями Європейського суду. Належним способом захисту в такому випадку мають бути вимоги, пов'язані із безпосереднім виконанням рішень Європейського суду. При цьому суд враховує, що вимоги позивачів про визнання незаконною бездіяльності щодо невиконання рішень Європейського суду № 22722/07 «Штабовенко та інші проти України», №11770/03 «Кононова та інші проти України» стали предметом розгляду Луганського окружного адміністративного суду у справі за № 812/6275/13-а, що унеможливлює обрання судом іншого способу захисту прав позивачів.
За таких обставин суд вважає вимоги позивачів необґрунтованими, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до статті 94 КАС України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати позивачам не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України про визнання незаконними дій щодо порушення графіку виконання рішень Європейського Суду з прав людини та зобов'язання провести заходи щодо додержання графіку виконання рішень Європейського Суду з прав людини відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову в повному обсязі складено 16 червня 2014 року.
Головуючий суддя О.В. Солоніченко
суддя суддя А.М. Каюда К.О. Пляшкова