копія
12 червня 2014 р. Справа № 804/6215/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддівЗлатіна С.В. Єфанова О.В., Рябчук О.С.
при секретаріЛісна А.М.
за участю:
представника позивача представника відповідача Лучка С.О. не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮжСтанкоМаш" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮжСтанкоМаш» звернулось з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, у якому спросить:
- визнати протиправними та скасувати відмови Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 4122-09/168 від 11.03.2014 року та № 4122-09/264 від 01.04.2014 року у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮжСтанкоМаш» висновку щодо продовження строків розрахунків за контрактом № 107/13 від 03.12.2013 року, укладеного з «Dardi internatoinal LTD» (Китай);
- зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮжСтанкоМаш» висновок щодо продовження строків розрахунків за контрактом № 107/13 від 03.12.2013 року, терміном - 24.02.2014 року по 27.10.2014 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач неодноразово звертався до відповідача із зверненнями про надання висновків про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № 107/13 від 03.12.2013 року, укладеного позивачем з «Dardi internatoinal LTD» (Китай), оскільки строк виготовлення обладнання для позивача складає 250 днів з моменту здійснення позивачем попередньо оплати у розмірі 30 відсотків. Відповідач без відповідних правових підстав відмовляє позивачу у видачі висновку про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № 107/13 від 03.12.2013 року, а саме: вимагає додатки до контракту та відомості про початок строку постачання обладнання, а також вказує на недостатнє обґрунтування необхідності продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № 107/13 від 03.12.2013 року. Позивач вказує на те, що виключні підстави відмови у видачі висновку вказані у пункті 9 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року № 1409, які розширеному тлумаченню не підлягають.
Ухвалою суду від 19.05.2014 року відкрито провадження у справі.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання не з'явився, через відділ діловодства суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача. Відповідач надав суду письмові заперечення на позовну заяву, у яких вказує на те, що оскаржувані рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач наголошує на тому, що підставою для прийняття рішення № 4122-09/168 від 11.03.2014 року слугувала та обставина, що позивачем не надано додатки до контракту та відомості про початок строку постачання обладнання; підставою для прийняття рішення № 4122-09/264 від 01.04.2014 року слугувала та обставина, що позивачем не надано обґрунтування необхідності продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № 107/13 від 03.12.2013 року. Окрім того, відповідач наголошує на тому, що у документах наданих позивачем, а саме: рахунках-фактурах (інвойсах), що містять один й той самий номер та дату вказані різні строки поставки обладнання, що у своє чергу не дає відповідачу можливості чітко встановити строк поставки обладнання за зовнішньоекономічним контрактом. Позивачем не надано відповідачу документів, які б підтверджували наявність обставин, які призвели до збільшення строку поставки обладнання за зовнішньоекономічним контрактом. Також відповідач наголошує на тому, що суд не вправі своїм рішенням зобов'язувати Мінекономрозвитку видати позивачу висновок, оскільки видача висновків є виключною компетенцією відповідача і суд своїм рішенням не в праві підміняти Мінекономрозвитку або прямо вказувати на те, які дії повинно вчинити Мінекономрозвитку.
Суд дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення позивача, встановив наступне.
03.12.2013 року між позивачем та міжнародною корпорацією «Dardi internatoinal LTD» (Китай) укладено контракт № 107/13 (далі - контракт), у відповідності до умов якого міжнародна корпорація «Dardi internatoinal LTD» (Китай) зобов'язувалась поставити позивачу товар, який вказано у рахунках - фактурах, а позивач зобов'язувався його оплатити.
У п.4.1 контракту сторони погодили, що строк поставки товару та початок цього строку встановлюється у додатках до контракту.
Однак у п.1 контракту сторони погодили те, що рахунки-фактури є додатками до контракту та є невід'ємною його частиною.
У матеріалах справи наявний додаток до контракту (рахунок-фактура) від 03.12.2013 року 13W075, у якому вказано строк поставки 250 днів, строк платежу 30 % попередня оплата та 70 % оплата перед відвантаженням.
Також у матеріалах справи наявний лист міжнародної корпорації «Dardi internatoinal LTD» (Китай) від 03.12.2013 року 13W075, у якому вказується про те, що строк виготовлення обладнання за додатоком до контракту (рахунком-фактурою) від 03.12.2013 року 13W075 становить 250 днів. Початок строку - дата здійснення оплати 30%. Даний лист є невід'ємною частиною контракту. Всі строки вказані раніше не беруться до уваги.
Позивач звернувся до відповідача з листом № 31 від 17.02.2014 року, отримано відповідачем 24.02.2014 року, у якому просив продовжити встановлені строки розрахунків за контрактом до 02.09.2014 року.
У даному листі позивач вказує на те, що у відповідності до умов контракту строк поставки обладнання становить 195 днів з моменту отримання попередньої оплати, термін доставки товару та очищення для експорту складає 60 днів, що разом становить більше 180 днів. Попередня оплата здійснена позивачем 06.12.2013 року у розмірі 30%. До вказаного листа позивачем додано копію контракту та копію платіжного доручення.
Позивач в подальшому направив відповідачу листа від 03.03.2014 року № 48, отримано відповідач 04.03.2014 року, у якому вказує про додаткове надання документів до листа позивача № 31 від 17.02.2014 року, а саме: додатків до контракту.
Відповідач направив позивачу листа від 11.03.2014 року № 4122-09/168, у якому відмовив у видачі висновку щодо продовження строків розрахунків за контрактом, оскільки позивачем не надано додатків до контракту, у поданих позивачем документах відсутній строк постачання обладнання. У вказаному листі відповідач запропонував позивачу усунути недоліки.
Після цього позивач направив відповідачу листа від 14.03.2014 року № 59, отримано відповідачем 18.03.2014 року, у якому у якому просив продовжити встановлені строки розрахунків за контрактом вже до 27.10.2014 року замість 02.09.2014 року, оскільки термін постачання обладнання за контрактом збільшився до 250 днів з моменту попередньої оплати 30%, яка здійснена позивачем 06.12.2013 року. До вказаного листа позивачем додано додатки до контракту (рахунки-фактури (інвойси).
Відповідач направив позивачу листа від 01.04.2014 року № 4122-09/264, у якому відмовив у видачі висновку щодо продовження строків розрахунків за контрактом, оскільки позивачем не надано обґрунтування необхідності продовження встановленого строку розрахунків за контрактом у листі-зверненні. У вказаному листі відповідач запропонував позивачу усунути недоліки.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (в редакції на час спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, алене пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції на час спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення (стаття 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»).
Порядок розгляду Мінекономрозвитку України документів, необхідних для отримання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (далі - висновок), а також підстави для відмови у його видачі регулюється Положенням про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (далі - Положення), затвердженим наказом Міністерства економіки України № 15 від 18 січня 2008 року та постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року № 1409, якою затверджено Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (далі - Порядок).
Пункт 5 цього Положення визначає, що для отримання висновку резиденти подають Мінекономрозвитку України документи, визначені пунктом 4 Порядку продовження строківрозрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року № 1409 (далі - Порядок). Якщо резидент звертається за висновком щодо чергового платежу (поставки товарів, виконання робіт, надання послуг) за зовнішньоекономічним договором (контрактом), за яким раніше вже надавалися висновки, то він подає до Мінекономрозвитку України лише документи, що стосуються цього платежу.
Пунктами 4, 5, 7, 9, 10 Порядку встановлено, що для одержання висновку резидент подає Мінекономіки такі документи: 1) складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період; 2) засвідчені в установленому порядку копії: зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українській мові; документи, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг). Датою подання документів, на підставі яких видається висновок, вважається дата їх реєстрації в Мінекономіки. Строк продовження розрахунків не може починатися раніше дат реєстрації в Мінекономрозвитку зазначених документів.
Мінекономіки розглядає подані резидентом документи протягом 10 робочих днів після їх реєстрації і видає висновок або письмово відмовляє у його видачі із зазначенням підстави. У видачі висновку може бути відмовлено в разі: 1) подання резидентом документів: з порушенням вимог, зазначених у пункті 4 цього Порядку; що містять недостовірну інформацію; 2) невідповідності поданих резидентом документів законодавству.
Перелік документів, визначений у пункті 4 зазначеного Порядку, є вичерпним, і передбачає подання копії договору, в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів, без урахування строків його дії, строків поставки, наявності додаткових угод, додатків тощо.
Аналогічну позицію стосовно відсутності у заявника обов'язку надавати додаткові угоди, додатки до договору (контракту) займає і Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 12.11.2013 року (номер у ЄДРСР 35469168).
Судом також встановлено, що листи-звернення позивача від 17.02.2014 року № 31 та від 14.03.2014 року № 59 містять дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період.
Одночасно суд зазначає, що Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 року № 1409 містить вичерпний перелік підстав для відмови у видачі висновку, до яких не віднесено недостатнє, на думку відповідача, обґрунтування у листі-зверненні необхідності продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями або ненадання додатків до зовнішньоекономічного контракту.
Згідно зі статтею 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи, що жодних законних підстав для відмови у видачі висновку відповідач не зазначив та в судовому процесі не довів, вимоги позивача про скасування оскаржуваних рішень, що оформлені у вигляді листів № 4122-09/168 від 11.03.2014 року та № 4122-09/264 від 01.04.2014 року, ґрунтуються на нормах права, тому підлягають задоволенню.
У відповідності до п.10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.
Суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
На підставі викладеного враховуючи те, що жодних законних підстав для відмови у видачі висновку позивачу у відповідача не має, то суд вважає за можливе зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮжСтанкоМаш» висновок щодо продовження строків розрахунків за контрактом № 107/13 від 03.12.2013 року, який укладено між позивачем та міжнародною корпорацією «Dardi internatoinal LTD» (Китай), терміном з 24.02.2014 року по 27.10.2014 року.
Аналогічну позицію стосовно можливості зобов'язати Мінекономрозвитку надати висновок займає і Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 18.02.2014 року (номер у ЄДРСР 37320691) та в ухвалі від 12.11.2013 року (номер у ЄДРСР 35469168)/
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮжСтанкоМаш» висновку щодо продовження строків розрахунків за контрактом № 107/13 від 03.12.2013 року, укладеного з «Dardi internatoinal LTD» (Китай), що оформлені листами № 4122-09/168 від 11.03.2014 року та № 4122-09/264 від 01.04.2014 року.
Зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮжСтанкоМаш» висновок щодо продовження строків розрахунків за контрактом № 107/13 від 03.12.2013 року, який укладено між позивачем та міжнародною корпорацією «Dardi internatoinal LTD» (Китай), терміном з 24.02.2014 року по 27.10.2014 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮжСтанкоМаш» судовий збір у розмірі 73,08 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 16 червня 2014 року
Суддя (підпис) Суддя (підпис) Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 16.06.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Златін О.В. Єфанова О.С. Рябчук С.В. Златін Р.Ю. Ричка