23 травня 2014 р. Справа № 804/5854/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кучми К.С.
при секретаріВарушка Ю.А.
за участю:
представників позивача - представника відповідача - Бондаренка Л.П., Глущенка О.О., Колупаєва О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Підприємства об'єднання громадян «Виробничо-комерційне підприємство «Дніпропромтех» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У квітні 2014 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Підприємства об'єднання громадян «ВКП «Дніпропромтех» (код ЄДРПОУ 24238048) за жовтень 2012 року ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська було винесено податкове повідомлення-рішення від 25 січня 2013 року № 0000351502. Позивач, вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають дійсності.
Позивачем зазначено, що він зі свого боку виконав всі вимоги щодо формування податкового кредиту за операціями із контрагентами, до податкової перевірки надавались усі первинні документи, дані бухгалтерського обліку, але останні не були враховані відповідачем. Підприємство взагалі не отримувало від податкового органу вказане податкове повідомлення-рішення. За таких обставин, позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Дніпропетровську ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 25.01.2013 року № 0000351502.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити з викладених у ньому підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та зазначив, що в порушення пункту 201.10. статті 201 ПК України, позивачем включено в декларацію з ПДВ за жовтень 2012 року, до складу податкового кредиту суму ПДВ - 142 277, 14 грн. на підставі отриманих податкових накладних, які не зареєстровано постачальниками в Єдиному реєстрі податкових накладних (та/або надано з порушенням порядку заповнення). До декларації з ПДВ за жовтень 2012 року було надано заяву із скаргою, а саме додаток 8 «Заява про відмову надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних). За таких підстав, винесене за наслідками встановлених порушень податкове повідомлення-рішення 25.01.2013 року №0000351502, прийняте ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровській області є цілком вірним та законним, а тому представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19 грудня 2012 року посадовою особою ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, у порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 року Підприємства об'єднання громадян «Виробничо-комерційне підприємство «Дніпропромтех» (код ЄДРПОУ 24238048).
Порушення виявлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті перевірки від 19.12.2012 року № 7160/153/24238048, а саме: порушення пункту 201.10. статті 201, розділу V Податкового кодексу України - включення сум податкового кредиту в декларації за жовтень 2012 р. по незареєстрованій накладній у Єдиному державному реєстрі податкових накладних та не надання підтверджуючих документів: копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
На підставі вищезазначеного акту камеральної перевірки ДПІ у Бабушкінському районі було прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.01.2013 року № 0000351502, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 142 277,14 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 35 569,25 грн., а всього 176 150,86 грн.
Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 25.01.2013 року № 0000351502 є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Пунктом 198.6. ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Вимогами п.138.1. ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
- витрат операційної діяльності які визначаються згідно з пунктами 138.4., 138.6.-138.9., підпунктами 138.10.2.-138.10.4. пункту 138.10., пунктом 138.11 цієї статті;
- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5., підпунктами 138.10.5., 138.10.6. пункту 138.10., пунктами 138.11., 138.12. цієї статті, пунктом 140.1. статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
- крім витрат, визначених у пунктах 138.3. цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
На підставі п.138.4. та п.138.5. статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням того, що датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.
Відповідно до п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
В силу ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який відповідно до 14.1.175. ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п.14.1.162. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Судом встановлено, що при перевірці використано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року (від 20.11.2012 року № 9073091609) з додатками, реєстр отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2012 року, АС «Співставлення Реєстру та Єдиного реєстру податкових накладних», АРМ «Звіт», АС «Картка платника», АІС «Облік податків та платежів».
Також разом з декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2012 року був наданий Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» та реєстр отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2012 року. Причиною відмови продавця товарів /послуг надати податкову накладну у Додатку 8 Заяви зазначено збій в бухгалтерській програмі ІС.
Основна звітність до відповідача була надіслана позивачем 20 листопада 2012 року в електронному вигляді, поштою 21 листопада 2012 року. До податкового органу були надіслані позивачем копії банківських виписок, акти прийому виконаних робіт та податкові накладні № 1183 та № 1185 від 31.10.2012 року. Однак в акті перевірки вказані дві податкові накладні з однаковими номерами - 1183, що не відповідає дійсності - в Додатку 8 Заяви Підприємства об'єднання громадян «Виробничо-комерційне підприємство «Дніпропромтех» вказані податкові накладні за № 1183 та №1185 від 31.10.2012 року.
У відповідності до вимог абз.12 п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України - у разі надходження такої заяви із скаргою, це є підставою для проведення документальної позапланової перевірки. Однак, податковим органом до Підприємства об'єднання громадян «Виробничо-комерційне підприємство «Дніпропромтех» було прийнято рішення про проведення камеральної перевірки.
Після ознайомлення з даним актом камеральної перевірки 14 січня 2013 р. у відповідності до п.86.7. статті 86 Податкового кодексу України позивач повторно з рекомендованим повідомленням на адресу податкового органу направив документи до Додатку 8 Заяви до податкової декларації за жовтень 2012 р. для врахування, які, як вбачається з матеріалів справи були отримані податковим органом 14.01.2013 року. Однак, відповідачем при складанні акту перевірки отриманні документи до уваги взяті не були.
Таким чином, всупереч вимог чинного законодавства відповідачем протиправно не було включено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 142 277,14 грн., оскільки ця сума брала участь у формуванні податкового кредиту у декларації з ПДВ за жовтень 2012 року.
В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене суд доходить висновку, що прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.01.2013 року № 0000351502 є протиправним, а тому підлягає скасуванню, з викладених вище підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.01.2013 року № 0000351502, прийняте Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складений 28 травня 2014 року.
Суддя Кучма К.С.