Ухвала від 05.06.2014 по справі 815/195/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/195/14

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Дорсервіс» на ухвалу судді Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року про повернення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Дорсервіс» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

09.01.2014 року ТОВ «Будівельна компанія Дорсервіс» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Інспекції ДАБК в Одеській області, в якому просило суд скасувати постанови від 09.12.2013р. №б/н та №309 про накладення на підприємство штрафів за порушення вимог ст.ст.34,39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2014 року вказану вище позовну заяву ТОВ «Будівельна компанія Дорсервіс» було залишено без руху.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року адміністративний позов ТОВ «Будівельна компанія Дорсервіс» повернуто позивачу.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду 1-ї інстанції від 13.02.2014р., директор ТОВ «Будівельна компанія Дорсервіс» подав апеляційну скарги, в якій просив суд скасувати вказану вище ухвалу судді окружного суду та прийняти нове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судовою колегією встановлено, що 09.01.2014 року ТОВ «Будівельна компанія Дорсервіс» звернулося до окружного суду із даним позовом про оскарження постанов Інспекції ДАБК від 09.12.2013р. №б/н та №309 про накладення на підприємство штрафів.

Відповідно до ч.1 ст.108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позову без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення цих недоліків. Копія ухвали про залишення позову без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася з цією позовною заявою.

Так, з матеріалів справи та оскарженої ухвали судді вбачається, що підставою для залишення даної позовної заяви без руху стало невідповідність її вимогам ст.ст.105,106 КАС України, а саме, в ній нібито відсутній зміст позовних вимог, не повно викладені обставини справи, якими позивач обґрунтовує позов та не додані деякі докази - акт перевірки та протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

З матеріалів справи слідує, що підставою для повернення даного позову стало невиконання позивачем ухвал судді Одеського окружного адміністративного суду від 11.01.2014 року про залишення позовної заяви без руху та від 28.01.2014р. - про продовження строку для усунення недоліків.

Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду 1-ї інстанції, з огляду на наступне.

Так, як вже зазначалося вище, ухвалою судді окружного суду від 11.01.2014р. позовна заява ТОВ «БК Дорсервіс» дійсно була залишена без руху до 23.01.2014р. у зв'язку з тим, що вона не відповідала вимогам ст.ст.105,106 КАС України. Потім, 28.01.2014р. суддя постановив ухвалу про продовження строку для усунення недоліків до 12.02.2014р., а в подальшому, т.б. 13.02.2014р., виніс ухвалу про повернення цієї позовної заяви у зв'язку із не усуненням недоліків, вказаних в первісній ухвалі.

Відповідно до приписів ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 КАС України (а не ст.105, як зазначено в ухвалі суду 1-ї інстанції), постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються усі недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Проте, зазначена ж вище ухвала судді окружного суду від 11.01.2014р. про залишення позову без руху, містить лише формальне посилання на невідповідність позову вимогам ст.ст.105,106 КАС України, хоча із цієї позовної заяви, в свою чергу, вбачається, що позивач достаньо повно (т.б. на 9-ти арк.) виклав обставини справи, якими він обґрунтовує свій позов, чітко вказав усі свої позовні вимоги, підстави звернення з цим позовом та фактично зазначив і долучив до позову усі наявні в нього докази (додаток - 24 документа), які підтверджують його вимоги, але разом з тим, в свою чергу, дійсно не надав копій акту перевірки та адм. протоколу (які вимагав надати суд 1-ї інстанції), на підставі яких відповідачем були винесені спірні постанови, які, дорече, безпосередньо оскаржуються даному позові.

Крім того, як встановлено судовою колегією з матеріалів справи та наданої до суду 1-ї інстанції на виконання ухвали від 11.01.2014р. заяви-клопотання позивача від 08.02.2014р. (а.с.21) про витребування зазначених в цій ухвалі доказів, останній не зміг надати до суду вказані вище докази виключно з тих підстав, що він не мав на це об'єктивної можливості та достатньо часу, а також мав певні труднощі з витребуванням їх у відповідача, оскільки Інспекція ДАБК, в порушення вимог діючого у цій сфері законодавства, до цього часу так і не надала підприємству позивача другі екземпляри акту перевірки та адм. протоколу від 09.12.2013р.

Отже, за таких обставин, судова колегія вважає, що позивач, надавши 08.02.2014р. до окружного суду мотивовану заяву-клопотання (на 3-х арк.) про витребування зазначених в ухвалі від 11.01.2014р. доказів в зв'язку із об'єктивною неможливістю їх представлення, фактично виконав вимоги цих ухвал від 11.01.2014р. і 28.01.2014р., однак разом з тим, суд 1-ї інстанції, в порушення вимог ч.3 ст.71 КАС України, не виніс окремої ухвали про витребування або відмову у витребуванні доказів, а постановив ухвалу від 13.02.2014р. про повернення даного позову з підстав ненадання позивачем вказаних вище додаткових доказів, не врахувавши при цьому положення ч.2 ст.71 та ч.4 ст.11 КАС України.

Одночасно апеляційний суд вважає за необхідне наголосити й про те, що суд 1-ї інстанції, в даному випадку, у разі необхідності, згідно із приписами ст.ст.11,110,111,138 КАС України, в тому числі і з власної ініціативи, має право витребувати ці докази як в ході підготовки справи до розгляду, так і в попередньому судовому засіданні, а також і в судовому засіданні при розгляді справи по суті. При цьому, вказані докази суд може витребувати не тільки у позивача, а і у відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосередньо у якого вони знаходяться і на якому, в свою чергу, лежить обов'язок доказування правомірності прийнятих ним рішень (постанов).

Таким чином, у зв'язку із вказаними обставинами, колегія суддів вважає, що ухвала судді окружного суду від 13.02.2014 року про повернення позову ТОВ «БК Дорсервіс» є необґрунтованою та передчасною.

До того ж, при прийнятті остаточного рішення по даній апеляційній скарзі, судова колегія вважає за необхідне зазначити й про те, що відповідно до ч.1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (ратифікована 11.09.1997р.), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом - тобто право на доступ до суду.

Окрім того, у відповідності до приписів ч.1 ст.6 КАС України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

На підставі вищезазначеного, судова колегія приходить до висновку про порушення суддею окружного суду норм процесуального права при прийнятті судового рішення, а тому, відповідно до ст.ст.11,204 КАС України, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а матеріали справи - направленню до того ж адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження, тобто для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.195,197,199,204,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ «Будівельна компанія Дорсервіс» - задовольнити.

Ухвалу судді Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014р. про повернення позовної заяви - скасувати та направити справу №815/195/14 - до Одеського окружного адміністративного суду - для продовження її розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко

Попередній документ
39205012
Наступний документ
39205014
Інформація про рішення:
№ рішення: 39205013
№ справи: 815/195/14
Дата рішення: 05.06.2014
Дата публікації: 17.06.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері: