Постанова від 11.06.2014 по справі 2а-6516/10

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року Справа № 18548/11

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.В., Запотічного І.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 17 грудня 2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та їх виплату згідно закону,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач 01.12.2010 року звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірними дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та їх виплату згідно закону.

Вимоги мотивовані тим, що він являється непрацюючим пенсіонером, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, згідно цього просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити доплату до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за місяць та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до категорії 2, 3, 4 у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2005 року по 01.11.2010 року відповідно до ст.39, ст.51, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік або іншим відповідним законодавством. Також просить провести перерахунок та виплату за цей самий період щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 17 грудня 2010 року позов задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області здійснити перерахунок і виплатити на користь ОСОБА_1 доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за місяць та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, компенсацію за втрату годувальника з числа потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Відповідач постанову суду першої інстанції оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі покликається на те, що в досліджуваних правовідносинах слід керуватися постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».Також вказують на те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду згідно ст.. 99 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст. 183-2 цього Кодексу.

Судова колегія перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач є непрацюючим пенсіонером, який постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується копією відповідного посвідчення.

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» непрацюючим пенсіонерам, які проживають - на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Відповідно до вимог ч.3 ст.51 цього Закону особам, віднесеним до 4 категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 52 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України. Право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям щомісячна компенсація призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Члени сім'ї, які вважаються непрацездатними і утриманцями, визначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям щомісячна компенсація призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

За таких обставин апеляційний приходить до переконання, що позивачка має право на виплату щомісячної компенсації в разі втрати годувальника.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу доплата до пенсії виплачувалась згідно постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5,20 грн. Тобто така доплата проводилась не на рівні мінімальної заробітної плати, як це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, з моменту призначення пенсії виплачувалась в розмірі 15% спеціально встановленого постановою Кабінету Міністрів України з 01.08.2001 року розміру 18.10 грн., з 01.01.2002 року розміру 19.91 грн., що не відповідає мінімальній пенсії за віком, а з 01.01.2008 року у розмірі 5% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесені зміни до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" саме в частині встановлення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Однак згідно положення ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають не постанови Кабінету Міністрів України, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача згідно ст.39 та ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Дія положення ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була зупинена Законом України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет на 2007 рік» і визначено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Проте рішенням Конституційного Суду України №-6-рп/2007 від 9 липня 2007 року внесення таких змін до Закону визнано неконституційним, оскільки «не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України». Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI було внесено зміни та ст.39 викладено в такій редакції: громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 вказані зміни було визнано неконституційними.

Станом на 2007 рік ч.3 ст.51 Закону передбачала, що особам, віднесеним до 4 категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком. З 1 січня 2008 року внесено зміни до ст. 51 Закону в частині встановлення додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 4 категорії, в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватись окремі закони». Тому внесення змін до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаним рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, зміни внесені до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» припинили свою чинність з 22 травня 2008 року.

Вищезазначеними рішеннями Конституційного Суду України визначено, що вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.

Відповідно до ст. 100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, що в частині позовних вимог позивача за період до 01.06.2010 року включно - залишити без розгляду.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо нарахування доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за місяць, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком та компенсації за втрату годувальника з числа потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком за період з 02.06.2010 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення спірних правовідносин являються обґрунтованими.

Отже, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються частково суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п. 3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області задовольнити частково.

Постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 17 грудня 2010 року по адміністративній справі №2а-6516/10/1916 - скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області щодо не здійснення перерахунку на користь ОСОБА_1 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та компенсації за втрату годувальника з числа потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком протиправними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за місяць, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком та компенсації за втрату годувальника з числа потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком за період з 02.06.2010 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення спірних правовідносин з врахуванням згідно ст.ст.39, 51, 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплачених сум.

Адміністративний позов в частині позовних вимог за період до 01.06.2010 року - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.М. Ліщинський

Судді О.І. Довга

І.І. Запотічний

Попередній документ
39204967
Наступний документ
39204969
Інформація про рішення:
№ рішення: 39204968
№ справи: 2а-6516/10
Дата рішення: 11.06.2014
Дата публікації: 17.06.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: