11 червня 2014 р. Справа № 23009/12
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Рожищенської районної державної адміністрації на постанову Рожищенського районного суду Волинської області від 27 липня 2011 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Рожищенської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання провести нарахування та виплату щомісячної виплати на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом або перебуває на диспансерному обліку по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи, грошової компенсації на харчування дитині, яка є інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1 відповідно до вимог ст.ст.30 ч.1 п.8, п.11, 50, 54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»,-
Позивач 11.07.2011 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними дій та зобов'язання провести нарахування та виплату щомісячної виплати на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом або перебуває на диспансерному обліку по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи, грошової компенсації на харчування дитині, яка є інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1 відповідно до вимог ст.ст.30 ч.1 п.8, п.11, 50, 54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».
Вимоги мотивовані тим, що відповідач здійснював всі виплати, передбачені позивачу Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 ««Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 20.04.2007 року №649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що є значно меншими.
Постановою Рожищенського районного суду Волинської області від 27 липня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Рожищенської районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті щомісячної виплати на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом або перебуває на диспансерному обліку по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи; грошової компенсації на харчування дитині, яка є інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1; державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1 відповідно до вимог ст.ст.30 ч.1 п.8, п.11, 50, 54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Рожищенської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату коштів ОСОБА_1 на підставі ст.ст.30 ч.1 п.8, п.11, 50, 54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо щомісячної виплати мінімальної заробітної плати сім'ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом або перебуває на диспансерному обліку по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до п.8 ч.1 ст.30; грошової компенсації на харчування дитині, яка є інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до п.11 ч.1 ст.30; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю дітям-інвалідам 50 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50; державної пенсії дітям-інвалідам щодо яких встановлено звязок з Чорнобильською катастрофою - не нижче 3 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та мінімальної заробітної плати на момент виплати з урахуванням виплачених сум за період з 01.03.2011 року по 30.06.2011 року.
Відповідач дану постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріально та процесуального права, просило скасувати постанову, та прийняти нову, якою в позові відмовити.
Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, колегія суддів відповідно до ч. 1 п. 2 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є інвалідом дитинства, інвалідність якого пов'язана з наслідками аварії на ЧАЕС та який має статус дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до вимог ст.30 ч.1 п.8, п.11, ст.50 та ст. 54 ч. 4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, яка діяла до внесення змін згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 107 VІ від 28.12.2007 року, які є чинними на даний час, потерпілим дітям та їх батькам надаються гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема: щомісячна виплата мінімальної заробітної плати сімям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом або перебуває на диспансерному обліку по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи; грошової компенсації на харчування дитині, яка є інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи; додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоровю особам, віднесеним до категорії 1, а саме: дітям-інвалідам 50 процентів мінімальної пенсії за віком; державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1, а саме: дітям-інвалідам, щодо яких встановлено звязок з Чорнобильською катастрофою не нижче 3 мінімальних пенсій за віком.
Зі змісту ст.ст.30 ч.1, 50, 54 ч.4 зазначеного Закону України випливає, що за основу нарахування компенсацій та пільг відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи» береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка є чинною на даний час, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Колегія суддів зазначає, що обрахування позивачу щомісячної виплати мінімальної заробітної плати сімям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом або перебуває на диспансерному обліку по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи, пов'язаної з мінімальною заробітною платою, то згідно ч.7 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Крім того, слід зазначити також, згідно п.2 Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 року №646, діти і підлітки шкільного віку від 6 до 18 років.
Згідно з положеннями частини 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню не підлягають постанови Кабінету Міністрів України, оскільки такі істотно звужують обсяг встановлених законом прав, і помилково невраховано, що застосуванню підлягає ст.30 ч.1 п.8, п.11, ст. 50, ст.54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку, відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Рожищенської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Рожищенського районного суду Волинської області від 27 липня 2011 року по адміністративній справі №2-а-1795/11/0314 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.М. Ліщинський
Судді О.І. Довга
І.І. Запотічний