28 травня 2014 року Справа № 876/7656/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Костіва М.В.
суддів: Савицької Н.В., Шавеля Р.М.
за участю секретаря: Бєлкіної Н.І.
представника позивача: Коцур Т.Б.,
представника відповідача: Борисенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.02.2013р. у справі №2а-4277/09/0770 за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» до Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.02.2013р. у справі №2а-4277/09/0770 за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» до Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування Акту №8/23-1/05448610 від 12.03.2009 року про результати виїзної позапланової перевірки; скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: № 4035/23-1/5448610/25726 (0000942341/3) та № 4036/23-1/5448610/25727 (0000952341/3) від 22.10.2009 р.; № 2650/23-1/05448610/20050 (0000952341/2) та № 2651/23-1/05448610/20051 (0000942341/2) від 07.08.2009 р.; №1648/23-1/5448610/13654 (0000952341/1) та № 1649/23-1/5448610/13655 (0000942341/1) від 03.06.2009 р.; № 866/23-1/5448610/7273 та № 865/23-1/5448610/7272 від 24.03.2009 р., постановлено закрити провадження у справі в частині позовної вимоги щодо скасування акту перевірки від 12.03.2009р. №8/23-1/05443610, а в решті частин позов задоволено.
В апеляційній скарзі скаржник просить постанову суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та відмовити у позові повністю. Апеляційна скарга мотивована неврахуванням тих обставин, які зазначались скаржником у запереченнях на позов, наданих суду першої інстанції, неправильним застосуванням норм матеріального права.
В судових засіданнях представник скаржника вимоги скарги підтримав із зазначених у ній мотивів.
Представник позивача позов заперечив за безпідставністю.
Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, заслухавши пояснення суд встановив наступне.
Як правильно встановив суд першої інстанції, 12.03.2009 р. Державною податковою адміністрацією у Закарпатській області проведено документальну виїзну позапланову перевірку ВАТ «Закарпатгаз» з питань повноти нарахування та своєчасності сплати податків, зборів та обов'язкових платежів при здійсненні фінансово-господарських операцій з обладнанням для автозаправних газонаповнювальних компресорних станцій за період з 01.07.2006 р. по 31.12.2006 р., за результатами якої складено Акт №8/23-1/05448610 про результати виїзної позапланової перевірки з питань повноти нарахування та своєчасності сплати податків, зборів та обов'язкових платежів при здійсненні фінансово-господарських операцій з обладнанням для автозаправних газонаповнювальних компресорних станцій за період з 01.07.2006р. по 31.12.2006р.. Актом встановлено порушення вимог податкового законодавства з боку ВАТ «Закарпатгаз», а саме: п. 1.31. 1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5, пп.. 11.2.1. п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в загальній сумі 19859793 гри., в тому числі за ІІІ квартал 2006 року на суму 19281633 грн., за 4 квартал 2006 року - на суму 578160 грн. та зменшено від ємне значення об'єкту оподаткування ВАТ «Закарпатгаз» за 2006 рік в сумі 7424462 грн.; пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 16939864 грн. у тому числі за липень 2006 року - на суму 8272727 грн., за серпень 2006 року - на суму 6843802 грн., за листопад 2006 року - на суму 1812468 грн. та за грудень 2006 року - на суму 10867 грн.; ч.1 ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 712, ст. 712, ст. 662, ст. 655, ст. 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним відповідно до п. 5 ст. 203 ЦК України по правочину, здійсненому ВАТ «Закарпатгаз» з ТОВ «ПО «Укрпромконтракт» по договорах придбання обладнання для АГНКС на умовах товарного кредиту 20.06.2006 року за № 01/20/06, 02/20/06, 03/20/06, 04/20/06, 05/20/06, 06/20/06, 07/20/06, 08/20/06, 09/20/06, 10/20/06, 11/20/06 на загальну суму господарських зобов'язань 104236362 грн.
З цієї підстави були винесені податкові повідомлення-рішення від 24.03.2009 р. № 866/23-1/5448610/7273 про сплату 19859793 грн. податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем та 19859793 грн. за штрафними (фінансовими санкціями) (№0000942341/0) та № 865/23-1/5448610/7272 про сплату 16939864 грн. податку на додану вартість за основним платежем та 8469932 грн. за штрафними фінансовими санкціями (№0000952341/0), які отримані Товариством 26.03.2009 р..
30.04.2009 р. ВАТ «Закарпатгаз» подано скаргу про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень. 30.06.2009 р. Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді прийнято рішення про результати розгляду скарги №13406/10/250 яким податкові повідомлення-рішення 24.03.2009 р. № 866/23-1/5448610/7273 та № 865/23-1/5448610/7272 залишено без змін, а скаргу ВАТ «Закарпатгаз» від 03.04.2009 р. № 07/799 - без задоволення.
12.06.2009 р. ВАТ «Закарпатгаз» отримано податкове повідомлення - рішення від 03.06.2009р. № 1648/23-1/5448610/13654 (0000952341/1) та податкове повідомлення - рішення від 03.06.2009 р. № 1649/23-1/5448610/13655 (0000942341/1). Вказані податкові повідомлення - рішення прийнято за результатами розгляду скарги від 03.06.2009 р. №13406/10/250. 12.06.2009 р. ВАТ «Закарпатгаз» подано скаргу № 07/1204 на податкові повідомлення - рішення від 03.06.2009 р. № 1648/23-1/5448610/13654 (0000952341/1) та податкове повідомлення - рішення від 03.06.2009 р. № 1649/23-1/5448610/13655 (0000942341/1). Рішенням про результати розгляду скарги № 1501/10/25-055 від 07.08.2009 р. ДПА в Закарпатській області залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Ужгороді від 24.03.2009 р. та від 03.06.2009 р., а скаргу ВАТ «Закарпатгаз» № 07/1204 - без задоволення. Вказане рішення № 1501/10/25-055 від 07.08.2009 р. отримано ВАТ «Закарпатгаз» 11.08.2009 р. вх. № 1/1620. На підставі рішення про результати розгляду скарги прийнято податкове повідомлення - рішення від 07.08.2009 р. № 2650/23-1/05448610/20050 (0000952341/2) по податку на додану вартість та податкове повідомлення - рішення від 07.08.2009 р. № 2651/23-1/05448610/20051 (0000942341/2) по податку на прибуток приватних підприємств.
28.10.2009р. за результатами розгляду скарги позивача від 22.10.2009р. Державною податковою адміністрацією України прийнято рішення № 10783/6/25-0115 яким повідомлення-рішення від 07.08.2009 р. залишено без змін, а скаргу ВАТ «Закарпатгаз» без задоволення. За наслідками розгляду скарги та прийнятого рішення 22.10.2009 р. винесено податкові повідомлення-рішення № 4035/23-1/5448610/25726 (0000942341/3) та № 4036/23- 1/5448610/25727 (0000952341/3). Зазначені повідомлення-рішення отримано позивачем 28.10.2009р.
Суд першої інстанції підставно встановив, що позивачем укладено 20.06.2006р. договори купівлі - продажу обладнання для АГНКС з ТОВ «ПО Укрпромконтракт». Загальна вартість обладнання яке придбавалося позивачем на підставі укладених договорів склала 49636363,59 грн. Обладнання придбавалося позивачем на умовах товарного кредиту. Позивач оприбуткував обладнання в бухгалтерському обліку на підставі актів приймання-передачі від 05.07.2006р. Умовами вказаних договорів передбачалося, що товар постачається позивачу на умовах ЕХW франко - склад, що знаходиться за адресою: Київська обл. Броварський р-н, с. Княжичі, вул. Слави, складське приміщення. 31.08.2006 р. вартість обладнання була оплачена. Також позивачем сплачено 31.08.2006р. на користь ТОВ «ПО Укрпромконтракт» відсотки за користування товарним кредитом в сумі 54600000грн. в тому числі ПДВ 9100000 грн. Вартість обладнання для АГНКС та суми відсотків за користування товарним кредитом, зазначені в актах приймання - передачі відображені у складі валових витрат за III квартал 2006 року. Також позивачем суми ПДВ відповідно до податкових накладних, отриманих від ТОВ «ПО Укрпромконтракт» відображені у складі податкового кредиту відповідного звітного періоду.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд першої інстанції підставно визначив, що надані для перевірки позивачем первинні документи зазначеним вимогам відповідають.
Позивачем надано до перевірки договір від 07.07.2006р. за №210 укладений з ПП «Юрсервіс плюс» та акт виконаних робіт до цього договору від 11.07.2006р. згідно якого ПП «Юрсервіс плюс» зобов'язувався надати позивачу послуги по зберіганню 11 комплектів обладнання для АГНКС в складських приміщеннях за адресою с. Княжичі, вул. Слави, 21. Законність укладення цих договорів перевірялась судом, про що свідчить і рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 2-7189/2006 р. від 29.12.2006 р., яке набрало законної сили. Висновком судово-економічної експертизи № 0474 від 25.12.2006 р. по цій справі встановлено та підтверджено правомірність використання коштів при придбанні товару на умовах товарного кредиту згідно договорів №№ 01/20/06, 02/20/06, 03/20/06, 04/20/06, 05/20/06, 06/20/06, 07/20/06, 08/20/06, 09/20/06, 10/20/06, 11/20/06 від 20.06.2006 року, укладених між ВАТ «Закарпатгаз» та ТОВ «ПО «Укрппромконтракт».
В основу висновків акту перевірки покладено документи зібрані в рамках кримінальної справи №1603008 порушеної проти посадових осіб позивача, якими скаржник доводив безтоварний характер операцій на підставі договорів купівлі - продажу обладнання для АГНКС, які були укладені 20.06.2006р. між позивачем та ТОВ «ПО Укрпромконтракт», суперечність таких договорів інтересам держави і суспільства, спрямованість на заволодіння майном держави а відтак нікчемний характер таких угод. Так у постанові про порушення кримінальної справи №1603008 від 25.06.2008р. щодо розслідування обставин придбання позивачем обладнання для АГНКС від ТОВ «ПО Укрпромпостач» зафіксовано, що згідно листа УПМ ДПА у Донецькій області від 21.04.2008р. №6528/7/26342 прокуратурою Донецької області порушено кримінальну справу №67-1896/5 у відношенні невстановлених осіб, які створили 17 підприємств, у тому числі і ТОВ «ПО Укрпромпостач», за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.205 (фіктивне підприємництво) та ч.2 ст.209 (легалізація (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом) КК України.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно ч.4 ст.71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Однак, скаржник у встановленому порядку не довів зазначених тверджень при тому, що суд першої інстанції в межах своїх прав, встановлених КАС України сприяв скаржникові в отриманні необхідних доказів.
Суд першої інстанції підставно встановив, що 15.04.2006 р. затверджено бізнес-план ВАТ «Закарпатгаз», де визначено, що ринок стисненого газу у якості моторного палива має потенціал до зростання у 7-10 разів і інвестування коштів, отриманих на умовах кредиту, у розбудову АГНКС дозволить ВАТ «Закарпатгаз» погасити заборгованість по кредиту та призведе до диверсифікації діяльності облгазу, отримання додаткових грошових коштів. Передбачалося будівництво 11 нових АГНКС в Закарпатській області, а саме: дві АГНКС в м. Ужгород та по одній в наступних населених пунктах: м. Виноградів, м. Берегове, с. Н. Ворота, м. Мукачево, м. Перечин, м. Тячів, м. Хуст, смт. Середнє та с. Майдан. 29.05.2006 р. для отримання інформації щодо розміщення АГНКС у визначеному місці та отримання дозволу на збір матеріалів для погодження розміщення АГНКС, ВАТ «Закарпатгаз» звернулося до голів міських та сільських рад населених пунктів з відповідними листами. Після укладання договорів з ТОВ «ПО «Укрпромконтракт» на постачання 11 комплектів обладнання для автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій, позивачу було відмовлено в наданні земельних ділянок для розміщення АГНКС у вищезазначених населених пунктах. Позивач також звернулося до ТОВ КБ «Фінансова ініціатива» з проханням надання кредиту у сумі 50 млн. грн., проте 06.09.2006 року в наданні коштів банківською установою було відмовлено з підстав відсутності у власності/оренді земельних ділянок у ВАТ « Закарпатгаз». Зазначене правильно було розцінено судом першої інстанції як докази намірів позивача на настання правових наслідків, оскільки ці обставини свідчать що правочини, вчинені між позивачем та ТОВ «ПО «Укрпромконтракт» по договорах придбання обладнання для АГНКС спрямовані на реалізацію запланованого проекту.
Відповідно до п.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами - третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу. Згідно ст.203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним. Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Статтею 228 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.
Відтак, висновок суду першої інстанції про дійсність зазначених договорів відповідає закону та матеріалам справи.
Щодо позовної вимоги про прийняття рішення про скасування Акту №8/23-1/05448610 від 12.03.2009 року про результати виїзної позапланової перевірки то вони не підлягають розгляду в порядку КАС України, а провадження в цій частині було закрито підставно, оскільки акт перевірки є лише носієм відомостей та доказової інформації про виявлені порушення, однак сам по собі не створює для платника правових наслідків, документом, який встановлює обов'язок платника є податкове повідомлення - рішення.
Відтак, висновки оскаржуваної постанови відповідають закону та матеріалам справи.
Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.02.2013р. у справі №2а-4277/09/0770 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: М.В. Костів
Судді: Н.В.Савицька
Р.М. Шавель