Справа: № 826/5922/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
12 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві про скасування постанови про арешт майна боржника та зобов'язання звільнити з-під заборони (арешту) майно, -
У травні 2014 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 17.10.2013 року звернувся до відділу ДВС Подільського РУЮ у м.Києві із заявою про зняття заборони (арешту) із свого майна, однак у відповідь отримав листа від 31.10.2013 року №в/20 із відповіддю про те, що з питанням зняття арешту з майна необхідно звертатися до суду. Зазначав, що підставою для накладення арешту була постанова №904/18 (АА№191571) від 26.11.2007 року, винесена ВДВС Подільського РУЮ у м.Києві, якою, зокрема, накладено арешт на квартиру, що належить ОСОБА_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, а також заборонено здійснення відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_2 Також вказав, що вказана заборона щодо відчуження майна стосується зовсім іншої особи, тезки позивача, у зв'язку з чим позивач звертається до суду із даним позовом до виконавчої служби про скасування постанови про арешт майна та зобов'язання звільнити з-під заборони (арешту) майно. Просив суд скасувати постанову про арешт майна боржника №904/18 (АА№191571) від 26.11.2007 року та зобов'язати звільнити з-під заборони (арешту) належне позивачу на праві власності майно за адресою: АДРЕСА_1, (1/3 частина квартири).
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 травня 2014 року адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Залишаючи позовну заяву позивача без розгляду, суддя суду першої інстанції виходив з того, що останнім пропущено строк звернення до адміністративного суду без поважних на те причин.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно до змісту ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення). Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно до частин 1, 2 статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів не погоджується із суддею суду першої інстанції щодо того, що початок строку для оскарження починається з дати отримання позивачем листа 31.10.2013 року №в/20, отриманого від відповідача із відповіддю про те, що з питань зняття арешту з майна необхідно звернутися до суду.
На наступний день, після отримання листа від відповідача, позивачем, 01.11.2013 року було надіслано заяву до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві про зняття заборони (арешту), але станом на день звернення позивача до суду першої інстанції, відповідь не надійшла.
Оскільки, відповідачем було помилково накладено арешт на майно позивача, то в останнього лише в такий спосіб була можливість захистити свої права, а саме, звернутися із позовом до Окружного адміністративного суду м.Києва про скасування постанови про арешт майна боржника та зобов'язання звільнити з-під заборони (арешту) майно
Згідно до частини 3 статті 99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, позивач звернувшись у травні 2014 року з вищевказаним позовом до Окружного адміністративного суду м.Києва не пропустив строк для звернення до суду, оскільки, про порушення його права останньому стало відомо у квітні 2014 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Таким чином, на підставі викладеного, колегія суддів, встановила невідповідність постановленої ухвали суддею суду Окружного адміністративного суду м.Києва вимогам процесуального закону.
Оскільки, ухвала судді Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 травня 2014 року винесена з порушенням норм процесуального права, то вона підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволити.
Ухвалу судді Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 травня 2014 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.