Справа: № 810/5121/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.
Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
03 червня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗЕЛІС УКРАЇНА" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗЕЛІС УКРАЇНА" до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішень, -
У вересні 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Азеліс Україна» звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішень, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просив, визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №125000004/2013/110555/1 від 14.05.2013 року; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №125000004/2013/110620/1 від 21.05.2013 року; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №125000004/2013/110637/1 від 21.05.2013 року; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №125000004/2013/110650/1 від 22.05.2013 року; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №125000004/2013/110711/1 від 29.05.2013 року; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № 125000004/2013/110764/1 від 04.06.2013 року; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №125000004/2013/110784/2 від 18.06.2013 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азеліс Україна" - задовольнити, постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Азеліс Україна» задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Азеліс Укрїана» під час митного оформлення товару (крохмалю) було надано митному органу додаткові документи, запитувані митним органом, які містили в собі розбіжності та неточності, а саме: калькуляції собівартості та прайс-листи, подані в якості додаткових, надані безпосередньо не заводами-виробниками даного товару (заводи-виробники знаходяться в США, Великій Британії, Німеччині, Бразилії, Китаї та Таїланді), а компанією «Ingredion Germany GmbH» (калькуляція не містить повного переліку витрат, які включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті); в розрахунку ціни не зазначені витрати на транспортування товару до відправника - компанії «Ingredion Germany GmbH» (тобто, можливі додаткові витрати, які впливають на визначення митної вартості при їх імпорті в Україну), оригінал прайс-листа компанії «Ingredion Germany GmbH» від 15.05.2013 року, наданий українською мовою, підписаний менеджером з розвитку бізнесу в Україні та Кавказькому регіоні, не містить відомостей щодо країни походження товару; в видаткових накладних, що подані в якості додаткових документів, відсутні прізвища та підписи відповідних посадових осіб фірм-одержувачів та не завірені печатками одержувачів.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Азеліс Україна" є юридичною особою, що зареєстроване 19.07.1999 року за № 13391200000002516, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії АГ №214803.
3 вересня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРНО УКРАЇНА» (покупець) та компанією «NATIONAL STARCH and CHEMICAL GmbH» (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу крохмалю №729-NSC, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує крохмалі, виготовлені фірмою «National starch and Chemical GmbH», що надалі іменується Товар.
У зв'язку зі зміною назви ТОВ «АРНО УКРАЇНА» на ТОВ «Азеліс Україна» 01 листопада 2011 року сторонами Договору укладено додаткову угоду № 6 до Договору, в якій зазначалося, що ТОВ «АРНО УКРАЇНА» змінило свою назву на ТОВ «Азеліс Україна».
У вересні 2012 року компанія «National starch and Chemical GmbH» змінила назву на «Ingredion Germany GmbH», про що сторонами складено додаткову угоду № 7 від 01 жовтня 2012 року.
У період з травня по червень 2013 року ТОВ «Азеліс Україна» придбав у компанії «Ingredion Germany GmbH» декілька партій Товару, згідно Договору та оновленого прайс- листа.
На виконання умов договору купівлі-продажу від 03.09.2007 року № 729-NSC, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арно Україна» (Україна) та компанією «National Starch and Chemical GmbH» (Німеччина), до митного оформлення за МД від 13.05.2013 року №125130000/2013/211910, від 20.05.2013 року № 125130000/2013/212420, від 21.05.2013 року № 125130000/2013/212531, від 22.05.2013 року № 125130000/2013/212600, від 28.05.2013 року № 125130000/2013/213107, від 03.06.2013 року № 125130000/2013/213631, від 18.06.2013 року № 125130000/2013/214717 заявлено в режимі імпорту товар «крохмаль модифікований».
Під час митного оформлення інспектором митного посту «Святошин», з метою правильності визначення митної вартості товару «крохмаль модифікований», подані декларантом документи було направлено до Відділу митних платежів Київської обласної митниці.
Відділом митних платежів Київської обласної митниці проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення, цінову інформацію ЄАІС Держмитслужби України на товари, що ввозились на митну територію України у період заявлення товару до митного оформлення.
У зв'язку з цим, та у відповідності до п. 3 ст. 53 МК України, позивачу в письмовій формі на зворотньому боці декларацій митної вартості було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме:
- прайс-лист виробника;
- виписку з бухгалтерської документації (оплату за попередні митні оформлення та видаткові накладні);
- висновок спеціалізованої експертної організації про якісні та вартісні характеристики товару.
Вимогу про надання додаткових документів доведено до декларанта, про що зроблено ним відповідний підпис.
Крім того, позивачеві згідно п.7 ст. 55 МК України було запропоновано випустити товари, що декларуються у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною позивачем (декларантом), та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу 10 МК України.
У результаті проведеної консультації з позивачем та з урахуванням того, що декларантом на вимогу митного органу під час митного оформлення не надано належних додаткових документів, та, беручи до уваги побажання декларанта отримати, згідно ст. 55 МКУ, рішення митного органу для випуску товару у вільний обіг, митним органом були винесено рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом:
рішення від 14.05.2013 року №125000004/2013/110555/1;
рішення від 21.05.2013 року № 125000004/2013/110620/1;
рішення від 21.05.2013 року № 125000004/2013/110637/1;
рішення від 22.05.2013 року № 125000004/2013/110650/1
рішення від 29.05.2013 року №125000004/2013/110711/1;
рішення від 04.06.2013 року № 125000004/2013/110764/1;
рішення від 18.06.2013 року № 125000004/2013/110784/2.
Скориставшись наданим правом, позивач звернувся до Київської ТПП з проханням надати експертний висновок стосовно визначення контрактної (ринкової) вартості на модифіковані крохмалі, що імпортувалися в Україні з Німеччини згідно договору № 739- від 03.09.2007 року.
За результатами проведених досліджень, 17 червня 2013 року Київською ТПП було надано експертний висновок № Ц-378, згідно якого було встановлено, що контрактна (ринкова) вартість Товару, імпортованого в Україну з Німеччини за договором № 739- від 03.09.2007 року є конкурентоспроможною та відповідає цінам фірми-виробника, які були зазначені позивачем під час декларування митної вартості Товару.
З урахуванням зазначеного висновку, а також на виконання вимог щодо надання додаткових документів позивачем до митного органу було передано:
- експертний висновок ТПП № Ц-378 від 17.06.2013 року;
- прайс лист Ingredion Germany GmbH від 15.05.2013 року;
- калькуляція Ingredion Germany GmbH від 01.01.2013 року;
- банківські платіжні документи, а саме: рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, оплачені митні декларації,
- специфікації та інвойси до них.
Враховуючи подання уточнюючих документів, позивач 20 червня 2013 року звернувся до відповідача з листом вих. № 20130620-1, згідно якого просив переглянути рішення по митній вартості.
Документи, подані позивачем в якості додаткових, були взяті до уваги митним органом, але не стали підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару, оскільки, документи містили розбіжності та неточності, а саме: калькуляції собівартості та прайс-листи, подані в якості додаткових, надані безпосередньо не заводами-виробниками даного товару (заводи-виробники знаходяться в США, Великій Британії, Німеччині, Бразилії, Китаї та Таїланді), а компанією «Ingredion Germany GmbH» (калькуляція не містить повного переліку витрат, які включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті); в розрахунку ціни не зазначені витрати на транспортування товару до відправника - компанії «Ingredion Germany GmbH» (тобто, можливі додаткові витрати, які впливають на визначення митної вартості при їх імпорті в Україну), оригінал прайс-листа компанії «Ingredion Germany GmbH» від 15.05.2013 року, наданий українською мовою, підписаний менеджером з розвитку бізнесу в Україні та Кавказькому регіоні, не містить відомостей щодо країни походження товару; в видаткових накладних, що подані в якості додаткових документів, відсутні прізвища та підписи відповідних посадових осіб фірм-одержувачів та не завірені печатками одержувачів.
Також існували суттєві розбіжності вартості деяких видів модифікованого крохмалю, яка наведена в розрахунку ціни, підготовленого компанією «Ingredion Germany GmbH» в січні 2013 року, та в специфікаціях від 29.01.2013 р. № 723, від 30.01.2013 р. № 725, від 12.02.2013 року № 726, від 12.02.2013 р. № 727, від 06.03.2013 р. № 730, від 06.03.2013 р. № 731, від 14.03.2013 р. № 733, наданих суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності в якості додаткових документів.
З урахуванням наданих до розгляду додаткових документів, аналізу рівня митної вартості товару раніше імпортованих товарів, листом Київської митниці Міндоходів від 27.06.2013 року № 6.1-45/2/12-727 позивачу було повідомлено про неможливість застосування заявленого рівня митної вартості.
Вважаючи прийняття рішень про коригування митної вартості товару протиправними, позивач звернувся до суду.
Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до статті 49 Митного Кодексу України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 Митного Кодексу України).
Згідно із статтею 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною 1 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
У силу вимог пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до підпунктів 1.2, 1.9, 1.11 пункту 1 розділу 2 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України (далі - Порядок), контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів здійснюється шляхом:
- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;
- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;
- перевірки наявності необхідних для підтвердження митної вартості документів, визначених Порядком декларування.
Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У силу вимог частини 3 статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У свою чергу, якщо митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу, чи з порушенням інших вимог Митного кодексу України, митний орган відмовляє у прийнятті такої митної декларації (частина 11 статті 264 Митного кодексу України).
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до ч.1 - 3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 МК України.
Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Правову позицію з даного питання було викладено в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 року та 11.09.2012 року, зокрема в останніх було зазначено: «за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а витребування цим органом переліку документів, передбачених пунктом 11 Порядку №1766, без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, суд дійшов правильного висновку про протиправність рішення цього органу щодо застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості»;
- ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обгрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Відповідно до наявних матеріалів справи, позивачем (декларантом) під час митного контролю й митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон було надано митному органу усі необхідні документи, разом з тим, відповідач прийшов до висновку про заниження митної вартості імпортованої продукції, а тому зобов'язав декларанта надати наступні документи:
1) прас - лист фірми виробника;
2) відповідну бухгалтерську документацію (оплата за попередні митні оформлення, видаткові накладні);
3) висновок спеціалізованої експертної організації про якісні та вартісні характеристики товару.
З матеріалів справи вбачається, що декларантом 20.06.2013 року було надано контролюючому органу:
- експертний висновок ТПП № Ц-378 від 17.06.2013 року;
- прайс лист Ingredion Germany GmbH від 15.05.2013 року;
- калькуляція Ingredion Germany GmbH від 01.01.2013 року;
- банківські платіжні документи, а саме: рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, оплачені митні декларації,
- специфікації та інвойси до них.
Київською митницею Міндоходів, натомість було зазначено, що подані позивачем документи, в якості додаткових, були взяті до уваги митним органом, але не стали підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару, оскільки, документи містять розбіжності та неточності, а саме: калькуляції собівартості та прайс-листи, подані в якості додаткових, надані безпосередньо не заводами-виробниками даного товару (заводи-виробники знаходяться в США, Великій Британії, Німеччині, Бразилії, Китаї та Таїланді), а компанією «Ingredion Germany GmbH» (калькуляція не містить повного переліку витрат, які включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті); в розрахунку ціни не зазначені витрати на транспортування товару до відправника - компанії «Ingredion Germany GmbH» (тобто, можливі додаткові витрати, які впливають на визначення митної вартості при їх імпорті в Україну), оригінал прайс-листа компанії «Ingredion Germany GmbH» від 15.05.2013 року, наданий українською мовою, підписаний менеджером з розвитку бізнесу в Україні та Кавказькому регіоні, не містить відомостей щодо країни походження товару; в видаткових накладних, що подані в якості додаткових документів, відсутні прізвища та підписи відповідних посадових осіб фірм-одержувачів та не завірені печатками одержувачів.
Колегія суддів вважає такі доводи відповідача необґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до матеріалів справи, калькуляції собівартості та прайс-листи на товар видавались компанією «Ingredion Germany GmbH», а згідно наданої позивачем довідки від 18.02.2013 року безпосередніми виробниками продукції є заводи «National Starch and Chemical GmbH», що розташовані в США, Великобританії, Німеччині, Бразилії, Китаї та Таїланді.
Враховуючи зазначене вище, відповідач прийшов до висновку, що компанія «Ingredion Germany GmbH» є лише постачальником продукції та не має жодного відношення до безпосередніх товаровиробників, а, отже, не мала права видавати калькуляції та визначати собівартість товару.
Колегія суддів зазначає, що дане твердження відповідача є безпідставним, з огляду на наступне.
Офіційно статус компанії-виробника товару, митна вартість якого є предметом розгляду у даній справі, має саме компанія «Ingredion Germany GmbH». Цей факт підтверджується, зокрема, і положеннями контракту № 729-NSC від 03 вересня 2007 року.
Безпосереднє виробництво товару здійснюється на заводах компанії, які розташовані по всьому світу, в тому числі в США, Великобританії, Німеччині, Бразилії, Китаї та Таїланді, як правомірно зазначено відповідачем.
До 01 жовтня 2012 року компанія «Ingredion Germany GmbH» функціонувала під назвою «National Starch and Chemical GmbH».
01.10.2012 року назва компанії-виробника була змінена з «National Starch and Chemical GmbH» на «Ingredion Germany GmbH», що підтверджується додатковою угодою № 7 від 01 жовтня 2012 року, яка міститься у матеріалах справи. Проте, всі структурні одиниці (заводи) компанії продовжували функціонувати під старим найменуванням, а саме «National Starch and Chemical GmbH».
Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 7 від 01.10.2012 року вся документація на товар в рамках дії цього контракту, видана на ім'я «National Starch and Chemical GmbH» зберігає свою силу та не потребує переоформлення протягом терміну дії цього контракту.
Отже, не зважаючи на те, що згідно довідки від 18.02.2013 року товар виробляється на заводах «National Starch and Chemical GmbH», офіційний статус компанії-товаровиробника має саме компанія «Ingredion Germany GmbH», а тому висновок відповідача щодо дефектності калькуляцій собівартості та прас - листів, наданих компанією «Ingredion Germany GmbH» є неправомірним.
Окрім того, відповідно до п. 2.1 Контракту ціни на товар прийняті на умовах ЕХW Hamburg залежності від виду транспортування і вказуються в Специфікаціях/Інвойсах, оформлених на кожну партію товару.
ЕХW (англ. Ех Works, або Франко завод) - термін інкотермс, який означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.
З викладеного вбачається, що витрати на транспортування продавцем не здійснювалось, а, отже, необхідність включати такі витрати до митної вартості продукції була об'єктивно відсутня, а тому доводи відповідача щодо необхідності наявності у розрахунку ціни витрат на транспортування товару до відправника компанії «Ingredion Germany GmbH» не можуть братися колегією суддів до уваги, адже вони жодним чином не впливають на заявлену митну вартість товару позивачем.
Варто також зазначити, що згідно з пунктами 11, 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року №1766, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. У зазначених запитах визначено вичерпний перелік документів, які витребовувались у позивача для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Зокрема, митний орган витребовував: прайс-листи виробника, виписку з бухгалтерської документації (оплату за попередні митні оформлення та видаткові накладні), висновок спеціалізованої експертної організації про якісні та вартісні характеристики товару.
Відомості щодо країни походження товару відповідачем не витребовувались.
Разом з тим, варто наголосити, що відомості щодо країни походження товару були зазначені ТОВ «Азеліс Україна» в довідці від 18.02.1013 року, а тому підстав для зазначення інформації про країну походження товару в кожному окремому прайс-листі не було.
Стосовно висновків контролюючого органу щодо відсутності у видаткових накладних прізвищ та підписів посадових осіб відповідних фірм-одержувачів та печаток одержувачів, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
• назву документа (форми);
• дату і місце складання;
• назву підприємства, від імені якого складено документ;
• зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
• посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З викладеного вбачається, що підпис посадової особи-керівника та печатка юридичної особи згідно чинного законодавства не вважаються обов'язковими реквізитами видаткової накладної.
Пунктом 2.13. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 передбачено, що керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна.
Таким чином, оформлення видаткової накладної, включаючи проставляння на ній підпису, може здійснюватися як керівником підприємства, так і іншими особами, перелік яких затверджується керівником підприємства.
Враховуючи вищезазначені положення чинного законодавства, відсутність у видаткових накладних прізвищ (підписів) посадових осіб та печаток фірм-одержувачів не свідчить про дефектність таких видаткових накладних.
З урахуванням викладеного, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що Київською митницею Міндоходів рішення протиправно прийнято рішення про коригування митної вартості товару №125000004/2013/110555/1 від 14.05.2013 року, №125000004/2013/110620/1 від 21.05.2013 року, №125000004/2013/110637/1 від 21.05.2013 року, №125000004/2013/110650/1 від 22.05.2013 року, №125000004/2013/110711/1 від 29.05.2013 року, № 125000004/2013/110764/1 від 04.06.2013 року, №125000004/2013/110784/2 від 18.06.2013 року, з огляду на те, що ТОВ «Азеліс Україна» було надано усі необхідні документи, в тому числі й додаткові, які повністю підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗЕЛІС УКРАЇНА" - задовольнити, постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗЕЛІС УКРАЇНА" задовольнити.
Керуючись ст. ст. 71, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗЕЛІС УКРАЇНА" - задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗЕЛІС УКРАЇНА" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Міндоходів про коригування митної вартості №125000004/2013/110555/1 від 14.05.2013 року, №125000004/2013/110620/1 від 21.05.2013 року, №125000004/2013/110637/1 від 21.05.2013 року, №125000004/2013/110650/1 від 22.05.2013 року, №125000004/2013/110711/1 від 29.05.2013 року, № 125000004/2013/110764/1 від 04.06.2013 року, №125000004/2013/110784/2 від 18.06.2013 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.Є. Пилипенко
Судді: Я.Б. Глущенко
С.Б. Шелест
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 03.06.2014 року.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.