ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
31 березня 2014 року 15:20 № 826/15324/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон-Холод"
до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16.07.2013, картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів
Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркон-Холод", (надалі - позивач, ТОВ "Маркон-Холод"), звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів, (надалі - відповідач - 1, митниця), Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві, (надалі - відповідач - 2, ГУ ДКС у м.Києві), про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16.07.2013, картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно скориговано митну вартість товару та винесено рішення №100270000/2013/310154/2 від 16.07.2013 та картку відмови у митному оформленні №100270000/2013/50169 від 16.07.2013, оскільки позивачем при митному оформленні товару надано всі необхідні документи для митного оформлення, у зв'язку з чим представник позивача просив позов задовольнити.
Представником відповідача - 1 на адресу суду подано письмові заперечення проти позовних вимог, в яких зазначено, що позивачем при митному оформленні товару не надано належних доків визначеної митної вартості, в зв'язку з чим митницею скориговано митну вартість товарів та винесено картки відмови у митному оформленні, однак в судове засідання не з'явився, хоча повідомлений належним чином про судовий розгляд справи, відповідно до вимог ст.35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представником відповідача - 2 на адресу суду подано письмові заперечення проти позовних вимог, представник відповідача - 2 в судове засідання не прибув, у письмових запереченнях проти позову просив розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача -2.
В зв'язку з відсутністю у суду потреби заслухати свідка чи експерта та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між ТОВ «Маркон-Холод», як покупцем, та Компанією Дюпон де Немур Интернешнл Сарл (DuPont de Nemours International Sarl, Switzerland), як продавцем, укладено контракт №Disa-Marcon-Kholod/2012 від 29.10.2012, а також додаткові угоди до вказаного контракту №1 від 17.12.2012 та №2 від 26.04.2013, згідно з якими, позивач купує, приймає та оплачує товар, - Галогеновані похідні вуглеводів - Холодоагент SUVA 134A, розфасований в сталеві балони місткістю 13,62кг.
До митного органу декларантом позивача (уповноважена особа ДПІІ «Авіакур'єр») подано вантажно-митну декларацію №100270000/2013/263473 від 11.07.2013.
На підтвердження митної вартості товару марки DuPont декларантом подано документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення:
картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2012/0007114 (код за класифікатором 1602);
акт про проведення огляду товарів, транспортних засобів від 05.07.2013 (код за класифікатором 1701);
морський транспортний документ (морська накладна) №MSCUAV286222 від 21.06.2013 (код за класифікатором 2710);
міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 05.07.2013 №016364 (код за класифікатором 2730);
платіжне доручення в іноземній валюті №4 від 20.05.2013 на суму 52518,72 Євро (код за класифікатором 3001);
рахунок-фактуру (інвойс) від 11.06.2013 №7600997347 на суму 52518,72 Євро (код за класифікатором 3105)
пакувальний лист від 09.07.2013 (код за класифікатором 3141);
зовнішньоекономічний договір - контракт поставки № Disa-Marcon-Kholod/2012 від 29.10.2012 (код за класифікатором 4100);
додаткова угода №1 від 17.12.2012 до контракту №Disa-Marcon-Kholod/2012 від 29.10.2012 (код за класифікатором 4103);
додаткова угода №2 від 26.04.2012 до контракту №Disa-Marcon-Kholod/2012 від 29.10.2012 (код за класифікатором 4103);
додаток №2 від 16.05.2013 до контракту поставки №Disa-Marcon-Kholod/2012 від 29.10.2012 (код за класифікатором 4103);
договір складського зберігання №71/АК/2013 від 04.07.2013 (код за класифікатором 4204);
інформацію щодо позитивних результатів здійснення екологічного, фітосанітарного, радіологічного контролю товарів (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) від 05.07.2013 №2730 (код за класифікатором 5502, 5503, 5504);
сертифікат про проходження товару від 10.06.2013 №S100522436 46854 (код за класифікатором 7011);
лист ДП «Держзовнішінформ від 08.07.2013 №11/621 (код за класифікатором 9000);
лист-роз'яснення Міністерства екології та природних ресурсів України від 13.06.2013 №9333/12/10-13 (код за класифікатором 9000);
лист про помилку від 09.07.2013 (код за класифікатором 9000);
копія митної декларації країни відправника від 11.06.2013 (код за класифікатором 9610).
Митна вартість товару заявлена за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в сумі 537866,85грн (52518,72 Євро).
Митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що рівень заявленої митної вартості значно менший від рівня цін на подібні товари, митне оформлення яких вже здійснено, та документи подані до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відповідачем направлено декларанту позивача електронне повідомлення про надання додаткових документів, а саме: виписки з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інші документи для підтвердження митної вартості товару (за бажанням декларанта).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні документів для митного оформлення також подано виписки з бухгалтерської документації та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Представником позивача, зазначено, що у товариства відсутні каталоги та/або прайс-листи виробника товару, оскільки корпоративна політика компанії «DuPont» не передбачає використання прайс-листів (прейскурантів) та каталогів. Зазначене підтверджується листом компанії «DuPont» від 20.09.2013, в якому зазначено, що компанія не готує прайс-листи (прейскуранти), усі ціни на продукцію прописано у специфікаціях до контракту та вказано у інвойсах, а також компанія не випускає каталоги на свою продукцію, уся необхідна інформація міститься на сайті www.refrigerants.dupon.com у вільному доступі.
Однак, рішенням Київської міжрегіональної митниці Міндоходів від 16.07.2013 №100270000/2013/310154/2 митну вартість імпортованих товарів скориговано за резервним методом, виходячи з ціни 6,8090 Євро за 1кг. товару при кількості 10896кг., загальна сума - 74190,86 Євро.
В зв'язку з чим, митним органом винесено картку відмови у митному оформленні №100270000/2013/50169 від 16.07.2013.
ТОВ «Маркон-Холод» не погоджується з вказаними рішенням та просить його визнати протиправним та скасувати.
Оцінивши за правилами ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст.49 Митного Кодексу України, (надалі по тексту - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст.ст.51, 53 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частиною 2 ст.53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч.3 ст.53 МК України, у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
- у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному ст.ст.345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Статтею 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно ч.7 ст.55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що витребувані відповідачем в рамках ст.53 МК України додаткові документи, декларантом позивача подано разом з документами при митному оформленні, що підтверджується матеріалами справи, а також наданими поясненнями представника позивача.
Як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, метод визначення митної вартості товарів за ціною контракту не застосовувався, оскільки надані документи для підтвердження митної вартості містять неповні відомості.
Відповідно до ч.2 ст.53 МК України, витребувані від позивача додаткові документи не входить до переліку документів, які підтверджують митну вартість товару та подаються декларантом за власним бажанням.
Отже, відповідачем протиправно скориговано митну вартість товару та винесено рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови у митному оформленні.
Враховуючи викладене, суд не може погодитись з доводами митниці про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості з огляду на виявлені невідповідності у поданих позивачем документах.
Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору, відповідачем не наведено, а обставин, які б впливали на рівень задекларованої митної вартості товарів, судом не встановлено.
Заявлена позивачем митна вартість товару не є меншою, ніж ціна виробника.
Враховуючи те, що відповідачем при оформлені товару митному органу надано всі оформлені належним чином необхідні документи, передбачені ст.53 МК України, суд констатує, що відсутні обставини, які унеможливлюють застосування першого методу визначення митної вартості товару.
За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №100270000/2013/310154/2 від 16.07.2013 та картки відмови у митному оформленні №100270000/2013/50169 від 16.07.2013 та визнання їх протиправними та скасування.
Під час розгляду справи відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів від за шостим методом, а тому, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується заявленої позивачем позовної вимоги про стягнення зайво сплаченої до бюджету суми податку на додану вартість у розмірі 47559,60грн. та надмірно сплаченого ввізного мита у сумі 12397,05грн., суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.301 Митного кодексу України визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
Згідно з приписами ч.3 ст.301 Митного кодексу України, помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Відповідно до приписів ч.2 ст.45 Бюджетного кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
На виконання ч.2 ст.45 Бюджетного кодексу України розроблено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. № 618 (далі - Порядок № 618).
Розділом ІІІ зазначеного Порядку передбачено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.
Спільним наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 №611/147 затверджено Порядок взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Порядок №611/147).
Згідно з п.2 вказаного вище Порядку, повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.
Зазначений висновок оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації (далі - митний орган).
Пунктом 5 Порядку №611/147 передбачено, що митний орган на підставі заяви платника готує висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до цього Порядку, та не пізніше п'яти робочих днів від дня прийняття керівником (заступником керівника) митного органу рішення про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, направляє його для виконання відповідному органу Державного казначейства України разом із супровідним листом, в якому вказується кількість висновків, загальна сума, яка підлягає поверненню, а також наводиться перелік висновків із зазначенням такої інформації: номера та дати висновку, найменування юридичної або ім'я фізичної особи - платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ платника - юридичної особи або ідентифікаційного номера за ДРФО платника - фізичної особи (за наявності), суми, яка підлягає поверненню за кожним з висновків.
На підставі отриманого висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету (пункт 7 Порядку №611/147).
Під час судового розгляду справи представником позивача не надано суду доказів подання до митного органу заяви про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано визначеного вказаними вище нормативними актами порядку повернення надмірно сплачених платежів.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Вищого адміністративного суду України від 22.01.2013 у справі №К/9991/1320/12.
Відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість задоволенню не підлягають, оскільки є формою втручання в дискреційні повноваження митних органів та органів Державного казначейства України та виходять за межі завдань адміністративного судочинства.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Відповідачем не надано доказів правомірності прийняття оскаржуваних рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркон-Холод» задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №100270000/2013/310154/2 від 16.07.2013 та картки відмови у митному оформленні №100270000/2013/50169 від 16.07.2013.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Судові витрати в сумі 357,13 грн. (триста п'ятдесят сім гривень тринадцять копійок) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон-Холод" (ідентифікаційний номер 37559263) за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Ю.Т. Шрамко