м. Миколаїв
25 квітня 2014 року Справа № 814/996/14
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за
адміністративним позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 55001
доЮжноукраїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Миколаївської області, вул. Енергобудівників, 5, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002 Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54009
провизнання дій протиправними, скасування вимоги № Ф-47-25 від 18.02.2014, визнання протиправним та скасування рішення від 24.03.2014 № 1018/10/14-24-0-03-10,
Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Южноукраїнської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області та Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання дій протиправними, скасування вимоги № Ф-47-25 від 18.02.2014 та визнання протиправним та скасування рішення від 24.03.2014 № 1018/10/14-24-0-03-10.
Ухвалою від 25.04.2014 суд закрив провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування рішення про результати розгляду скарги від 24.03.2014 № 1018/10/14-24-0-03-10.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що вона отримує пенсію за віком, добровільної згоди на відрахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не надавала, в зв'язку з чим вважає вимогу від 18.02.2014 № Ф-47-25 незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Представник відповідачів подав заперечення в яких зазначив, що вимога № Ф- 47-25 від 18.02.2014 прийнята на законних підставах, в зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених в запереченні (арк. справи 22-26;34-35 ).
Сторони подали клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
За приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи. Які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд дослідив матеріали і обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, і встановив наступне.
Позивач взятий на облік в органі Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнськ Миколаївської області. Спірні правовідносини регулюються з Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Частина 2 статті 6 Закону № 2464-VI визначає обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
На виконання Закону України від 04.07.2013 № 406- VIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» та Указу Президента від 24.12.2013 № 726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» з 01.01.2013 органами Міндоходів розпочато адміністрування єдиного соціально внеску.
Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платникам до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Єдиний внесок підлягає сплаті не залежно від фінансового стану платника (частини 3,8,12 статті 9 Закону № 2464-VI).
Управлінню Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнськ Миколаївської області було передано борг зі сплати єдиного соціально внеску по фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 до Южноукраїнської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону № 2464-VI органи доходів і зборів мають право стягувати з платників не сплачені суми єдиного внеску.
Позивачка отримала вимогу про сплату недоїмки від 18.02.2014 № Ф-47-25, в якій зазначено, що заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені становить 1218,67 грн. (арк. справи 6).
Позивачка скористалася своїм правом на оскарження вимоги і звернулася зі скаргою, про те рішенням Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 24.03.2014 скарга залишена без задоволення (арк. справи 7-8).
Відповідно до п. 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закону) фізичні особи підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності є платниками єдиного внеску.
Разом з тим, відповідно ч. 4 ст. 4 Закону особи, зазначені у п. 4 ч.1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового держаного соціального страхування.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до досягнення віку, встановленого абзацом 1 цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку : 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно. З матеріалів справи вбачається, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк. справи 18).
З системного аналізу норми діючого законодавства вбачається, що надання пільг щодо звільнення від сплати єдиного внеску не залежить від виду отримуваної пенсіонером пенсії (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника чи за вислугу років), визначальним критерієм надання вказаних пільг є досягнення фізичною особою - підприємцем пенсійного віку. Таким чином, фізична особа - підприємець, яка досягла пенсійного віку, не залежно від виду пенсії, яку отримує, має право на пільги, встановлені ч.4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Зазначена правова позиція також висловлена в Ухвалах ВАСУ від 06.06.2013 по справі № К/800/20437/13, від 20.06.2013 по справі № К/800/16510/13, та в Ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012 по справі № 1570/4897/2012.
Крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що позивач, у відповідності до ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» уклав з Пенсійним фондом договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У зв'язку із цим суд зазначає, що в рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2003 від 30.01.2003 вказано, що правосуддя за своєю суттю визначається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
В адміністративному судочинстві принципами верховенства права та законності зобов'язує суд надавати законом та іншим нормативно - правовим актом тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав осіб при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно - правових актів не може спричиняти не справедливих обмежень прав осіб.
На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що позивач є фізичною особою - підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування та досяг встановленого законодавством пенсійного віку, а тому на нього поширюється положення ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення від сплати за себе єдиного внеску.
При прийнятті рішення суд виходив із того, що за змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездітності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України , якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені нею судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 11, 71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнити дії Южноукраїнської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області неправомірними.
3. Скасувати вимогу Южноукраїнської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 18.02.2014 № Ф-47-25.
4. Присудити ОСОБА_1 понесені нею судові витрати (судовий збір) у сумі 255,75 грн. з Державно бюджету України.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Є. В. Марич