ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
05 червня 2014 року № 813/3912/14
Львівський окружний адміністративний суд,
у складі:
головуючого-судді Ланкевича А.З.
секретар судового засідання Бравчук Д.Є.
за участі представників
позивача Дяків Л.В.
відповідача Шестака О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанов,-
встановив :
Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати протиправними дії державного виконавця при винесенні постанов про відкриття виконавчого провадження від 08.05.2014 року ВП №№ 43190226, 43190337 та скасувати вказані постанови.
Посилається на те, що виконавчі листи, видані 13.03.2014 року Львівським окружним адміністративним судом у справі № 813/6269/13-а, не відповідають вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі провадження відкриті з порушенням ст.ст.20, 21 зазначеного Закону, оскільки Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області, як юридична особа, є територіальним органом центральної органу виконавчої влади Пенсійного фонду України, а не його територіальним підрозділом та такі не підвідомчі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області. Крім цього, зазначив, що судом видано два виконавчих листа незважаючи на те, що суд зобов'язав єдиного відповідача - Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області вчинити певні дії на користь єдиного позивача ОСОБА_3. А тому, вважає, що державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження з порушенням норм чинного законодавства.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, з підстав викладених в обґрунтуваннях позовної заяви, а тому просить позов задоволити.
Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких просить в позові відмовити, посилається на те, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, а Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області є його територіальним утворенням - органом (підрозділом). Обидві назви не змінюють змістовного наповнення поняття, яке вони виражають, а тому твердження про непідвідомчість виконавчого провадження є безпідставним. Враховуючи вимоги статті 21 Закону України «Про виконавче провадження», виконання рішень, згідно яких боржником являється Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області підвідомчі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області. А тому, вважає, що викладені в адміністративному позові факти порушення державним виконавцем прав та інтересів позивача та Закону України «Про виконавче провадження» не відповідають дійсності.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні, посилається на підстави викладені в письмових запереченнях на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що постановами головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 08.05.2014 року відкрито виконавчі провадження за №№ 43190226 та 43190337 з примусового виконання двох виконавчих листів № 2а-813/6269/13-а виданих Львівським окружним адміністративним судом.
Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24.03.1998 року № 202/98-ВР примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV - (надалі Закон України № 606-ХІV).
Відповідно до ст.19 Закону України № 606-ХІV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 17 цього Закону.
Згідно ст.25 Закону України № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Статтею 21 Закону України № 606-XIV визначено, що на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими: 1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; 2) сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Відповідно до п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України (далі - Міністр).
Згідно п.1.1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.06.2002 року № 11-2 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5) Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі разом з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах утворюють систему територіальних органів Пенсійного фонду України (далі - Фонд), який є центральним органом виконавчої влади. Управління підпорядковані Фонду.
Таким чином, в Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області є територіальним підрозділом центрального органу виконавчої влади, а тому виконання рішень, за якими боржником є зазначене управління у відповідності до вимог ст.21 Закону України «Про виконавче провадження» підвідомче саме Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.
Таким чином, державний виконавець виніс оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.05.2014 року ВП №№ 43190226, 43190337 з дотриманням вимог ч.2 ст.21 Закону України «Про виконавче провадження».
Щодо посилання позивача на невідповідність виконавчих листів вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», суд зазначає наступне.
У цих формах виконавчих документів, якими повинен керуватися суд, що видав виконавчий документ, відсутні реквізити з назвою «дата» і «номер рішення», за яким видано виконавчий документ. Натомість, є реквізити «справа №» та «дата розгляду адміністративної справи», які відповідають номеру та даті постанови суду, за якою видано виконавчі листи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначення у виконавчих листах номеру справи та дати розгляду адміністративної справи є належним виконанням вимог ч.2 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» в частині зазначення у виконавчому документі дати і номеру рішення, за яким видано виконавчий документ.
Крім цього, суд зазначає, що наведених у виконавчих листах відомостей достатньо для встановлення номеру та дати винесення постанови, на виконання якої видано виконавчі документи, а тому права позивача, як сторони виконавчого провадження не порушені.
Що стосується обґрунтувань позивача про видачу двох виконавчих листів, незважаючи на те, що суд зобов'язав єдиного відповідача вчинити певні дії на користь єдиного позивача, суд зазначає, що виконавчі листи відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видаються судом першої інстанції.
Таким чином, Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області відповідно до ст.259 КАС України може звернутися до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо вважає, що виконавчий лист видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
А тому, з врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з сторін не стягуються.
Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
В задоволенні позову Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанов - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Ланкевич А.З.