10 червня 2014 року 810/2505/14
м. Київ
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Горбунова К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі до військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області (далі-позивач) з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 267454,98 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1. Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.
Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками. Прокурор та позивач звернулися до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.
Позивач в судове засідання не прибув, надіслав письмове клопотання про розгляд справи без його участі, адміністративний позов просив задовольнити в повному обсязі. З урахуванням поданих відповідачем заперечень надав додаткові пояснення до адміністративного позову, в яких зазначив, що строк позовної давності у даному випадку не застосовується, оскільки ці виплати є страховими внесками. Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України №1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника і мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов'язкових платежів. Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за відповідний період. Що стосується виплати пільгових пенсій особам, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, то цим особам пенсії призначалися саме за списком №1. Тому відшкодування цим особам витрат на виплату і доставку пільгових пенсій повинно здійснюватися за кошти відповідача.
Відповідач надав письмові заперечення, в яких зазначив, що позовні вимоги не визнає та вважає їх необґрунтованими і безпідставними, тому що військові частини не є суб'єктами, які повинні відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, докази понесення позивачем фактичних витрат на виплату та доставку пенсій пенсіонерам відсутні, розрахунок витрат позивачем складено за неповного з'ясування фактичних обставин, що впливають на визначення сум таких витрат, з порушенням вимог чинного законодавства. Крім того, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду відповідно до ст. 99 КАС України. Фінансування витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на користь осіб, яким пенсійний вік знижено як постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з таким зниженням має здійснюватись за рахунок коштів державного бюджету. Включення позивачем таких витрат до розрахунку з метою їх відшкодування за рахунок військової частини, є неправомірними і безпідставними.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.
Військова частина НОМЕР_1 є юридичною особою. Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області.
Відповідно до розрахунків, поданих позивачем, за відповідачем утворилась заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період за лютий 2013 року та з 25.01.2014 по 25.02.2014 стосовно наступних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , які працювали на підприємстві відповідача та перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду, сума витрат становить 267 454,98 грн. Уповноваженою особою відповідача отримано розрахунки 21.01.2014 та 25.01.2014, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням.
Згідно з долученими до справи та дослідженими судом постановами Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2013, 24.05.2013, 18.03.2014, 12.03.2013, 24.10.2012, 12.07.2012, 31.05.2012 та 28.11.2011 в адміністративних справах № 810/3965/13-а, № 810/1236/13-а, № 810/772/14-а, № 2а-6142/12/1070, №2а-4303/12/1070, № 2а-2829/12/1070, №2а-681/12/1070, №2а-5155/11/1070 за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області стягнуто з військової частини НОМЕР_1 заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених на пільгових умовах за списком №1, які набрали законної сили. Судами визнано, що обов'язок щодо відшкодування вказаних витрат покладається на військову частину.
Наявну заборгованість у розмірі 267 454,98 грн відповідачем у добровільному порядку не сплачено.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначались Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.
Крім того, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Відповідно до статті 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема підпунктами "б"- "з" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення".
Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (статті 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.
Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.
Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно із пунктом 1 статті 1 та пунктом 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтями 14, 15 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", частини шостої статті 20 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Статтею 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовами про стягнення недоїмки.
Наявність у відповідача заборгованості підтверджується доказами, наданими позивачем. З матеріалів справи вбачається, що органом Пенсійного фонду направлено на адресу відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам відповідача, в якому зазначено суми пенсій, виплаченої пенсіонеру разом з витратами на доставку цих пенсій. На день судового розгляду відповідач суму заборгованості не сплатив.
Що стосується заперечень відповідача, суд не бере їх до уваги з наступних підстав.
Вищевказаними постановами Київського окружного адміністративного суду, які набрали законної сили, позовні вимоги цього ж позивача до цього ж відповідача про стягнення заборгованості з тих же підстав, але за інший період, з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, задоволено. Судом визнано, що військові частини зобов'язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду зазначені витрати.
З урахуванням наведеного суд вважає, що наявність підстав для стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій саме з військової частини вже встановлено вказаними судовими рішеннями і згідно з приписами ст. 72 КАС України не потребують доказуванню у цій справі.
Суд визнає обґрунтованими надані позивачем пояснення, якими спростовано заперечення відповідача щодо строку позовної давності, достатності розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за відповідний період як належних доказів для стягнення цих витрат, а також щодо виплати пільгових пенсій особам, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відтак, жодних доказів, які б підтвердили обґрунтованість тверджень відповідача, судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Управління Пенсійного фонду України м. Славутичі Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 267 454 (двісті шістдесят сім тисяч чотириста п'ятдесят чотири) грн 98 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Журавель В.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 10 червня 2014 р.