10 червня 2014 року (10 год. 20 хв.) Справа № 808/3014/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Киселя Р.В.,
при секретарі судового засідання Мащенко Д.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поіск-93» про стягнення коштів за податковим боргом.
07.05.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поіск-93» (далі - відповідач), в якому позивач просить: стягнути з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь УК у Ленінському районі м. Запоріжжя податковий борг із штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 11509,01 грн.
Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки у сумі 11509,01 грн. Борг виник в результаті несплати відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених позивачем за результатом перевірки.
Ухвалою від 12.05.2014 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 26.05.2014.
У судове засідання, призначене на 26.05.2014, представники сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не прибули.
Ухвалою від 26.05.2014, враховуючи вимоги п. 2 ч. 1 ст. 128 КАС України, розгляд справи було відкладено на 10.06.2014.
10.06.2014 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника, на задоволенні позову наполягає.
У судове засідання 10.06.2014 представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, не прибув.
За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.
Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач 28.11.1995 зареєстрований в якості юридичної особи.
Позивачем 24.01.2013 було проведено фактичну перевірку відповідача, за наслідками якої складено акт (довідку) від 24.01.2013 №0030/08/00/22-23853171 фактичної перевірки, у висновках якого зазначено, що відповідачем порушено вимоги п. 1, 2, 11, 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95), п. 267.6.1 ст. 267 Податкового кодексу України, а саме: при розрахунках за товар на суму 1,35 грн. розрахункова операція через РРО не проводилась, розрахункові документи не видавалися; сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідає сумі зазначеній в денному звіті РРО (невідповідність складає 2166,64 грн.); порушено режим попереднього програмування наіменувань та цін на товар; порушено порядок використання торгового патенту; порушено встановлений порядок ведення обліку товару за місцем реалізації та зберігання; здійснення діяльності без одержання торгового патенту.
У зв'язку з встановленням зазначеним Актом перевірки порушень позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.02.2013 №0000052304, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 6020,66 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем 12.02.2013, про що свідчить підпис бухгалтера відповідача, наявний на корінцях податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи відсутність заперечень відповідача проти позову та ненадання ним доказів, які б спростовували доводи позивача, судом встановлено, що зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржено.
Судом встановлено, що згідно розрахунку боргу відповідачем 21.03.2013 було частково сплачено заборгованість у розмірі 961,73 грн.
Крім того, згідно розрахунку боргу за несвоєчасну сплату визначених позивачем штрафних (фінансових) санкції відповідачу була нарахована пеня у розмірі 7,55 грн.
Позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.04.2013 №0000092304, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 11801,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем 10.04.2014, про що свідчить підпис бухгалтера відповідача, наявний на корінцях податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи відсутність заперечень відповідача проти позову та ненадання ним доказів, які б спростовували доводи позивача, судом встановлено, що зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржено.
Згідно розрахунку боргу відповідачем 04.06.2013 було частково сплачено заборгованість у розмірі 5440,00 грн.
Крім того, згідно розрахунку боргу за несвоєчасну сплату визначених позивачем штрафних (фінансових) санкції відповідачу була нарахована пеня у розмірі 81,53 грн.
Отже, згідно розрахунку боргу та довідки про заборгованість податковий борг відповідача складає 6020,66 грн. + 11801,00 грн. + 7,55 грн. + 81,53 грн. - 961,73 грн. - 5440,00 грн. = 11509,01 грн.
Вищезазначена сума грошових зобов'язань відповідачем не була сплачена.
05.10.2010 позивачем була сформована перша податкова вимога №1/830, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 32,30 грн. Вказана податкова вимога отримана відповідачем 19.10.2010, про що свідчить підпис на корінці рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
23.11.2010 позивачем була сформована друга податкова вимога №2/948, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 56,38 грн. Вказана податкова вимога отримана відповідачем 08.12.2010, про що свідчить підпис на корінці рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У зазначені строки нараховані податкові зобов'язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до п.п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.п. 6.2.1, 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (далі - Закон № 2181-III), який діяв до 01.01.2011, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Підпунктом 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-III передбачалось, що податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
На виконання ст. 6 Закону № 2181-III, у зв'язку з непогашенням відповідачем податкового боргу, позивачем було направлено першу податкову вимогу від 05.10.2010 №1/830, якою визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 32,30 грн. та другу податкову вимогу від 23.11.2010 №2/948, якою визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 56,38 грн. Зазначені податкові вимоги отримані уповноваженим представником відповідача 19.10.2010 та 08.12.2010 відповідно, про що свідчить позначка про отримання на корінцях рекомендованих повідомлень-рішень про вручення поштових відправлень.
Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.
Пунктом 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.
Оскільки відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, то у суду відсутні підстави вважати податкові вимоги від 05.10.2010 №1/830 та від 23.11.2010 №2/948 відкликаними. Відтак, податкові вимоги позивача від 05.10.2010 №1/830 та від 23.11.2010 №2/948 є чинними.
Судом встановлено, що під час проведення фактичної перевірки господарської одиниці -аптечного пункту №2 відповідача, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Щаслива, 1, позивачем було встановлено порушення п. 1, 2, 11, 12, 13 ст. 3 Закону №265/95 та п. 267.6.1 ст. 267 Податкового кодексу України. За наслідками проведеної перевірки позивачем були прийняті податкові повідомлення рішення від 12.02.2013 №0000052304 та від 10.04.2013 №0000092304, якими відповідачу визначено суми штрафу у розмірі 6020,66 грн. та 11801,00 грн. відповідно. Зазначені податкові повідомлення рішення були відповідачем 12.02.2013 та 10.04.2014 відповідно, про що свідчить підпис бухгалтера відповідача, наявний на корінцях податкових повідомлень-рішень.
Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування вимог позивача, тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого позову.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, вказана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поіск-93» про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поіск-93» (код ЄДРПОУ 23853171, зареєстроване: 69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 70, кв. 15) податковий борг із штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 11509,01 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот дев'ять гривень 01 коп.) на р/р 31119104700006, код платежу 21080900, отримувач - УК у Ленінському районі м.Запоріжжя, код отримувача 38025423, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.В. Кисіль