19 травня 2014 року м. Київ К/9991/52441/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Нечитайло О.М.
Судді: Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційні скарги Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області
на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02.03.2011 р.
та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2011 р.
у справі №2а-5549/10/1770
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Володимирецький молочний завод»
до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та визнання протиправним наказу,
Відкрите акціонерне товариство «Володимирецький молочний завод» (далі-позивач) звернулось з адміністративним позовом до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області (далі-відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та визнання протиправним наказу.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.03.2011 р. позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.11.2010 р. №0025591740/0 рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій від 15.11.2010 р. №0007552343. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Присуджено на користь позивача із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1,70 грн.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2011 р. рішення суду першої інстанції скасовано у частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 15.11.2010 р. №0000702340/0 про донарахування податку на додану вартість на суму 357 357,00 грн. та прийнято у цій частині нове рішення про задоволення позову, шляхом викладення абзаца третього резолютивної частини постанови у наступній редакції:
«Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.11.2010 р. №0000702340/0 про донарахування податку на додану вартість на суму 357 357,00 грн., з яких 238 358,00 грн. основного платежу, 119 179,00 грн. штрафних санкцій.»
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скарго, у якій просить скасувати оскаржувані рішення.
Позивач надіслав на адресу суду касаційної інстанції письмові заперечення на касаційну скаргу, за змістом яких проти вимог останньої заперечує та просить залишити її без задоволення, а рішення судів - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
Постановою Рівненського міського суду від 27.08.2010 р. № 4-1791/10 задоволено подання слідчого СВ УБОЗ УМВС України в Рівненській області та надано дозвіл ДПА в Рівненській області провести позапланову перевірку позивача.
Листом від 22.09.2010 р. № 18232/35-30 ДПА у Рівненській області позивачу надіслало для виконання постанову Рівненського міського суду від 27.08.2010 р. про призначення та проведення позапланової виїзної перевірки.
Наказом начальника відповідача від 01.10.2010 р. №314 було призначено проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2007 р. по 01.04.2010 р., за результатами проведення якої 01.11.2010 р. було складено акт №1336/23/00446960.
Відповідно до висновків акта перевірки за результатами її проведення було встановлено порушення позивачем: п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого донараховано податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 238 358,00 грн.; п.3.4 ст.3, пп. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 9.10.1 п.9.10 ст. 9, п. 9.10.2 п.9.10 ст. 9, п. 9.10.3 п.9.10 ст. 9, п. 9.10.4 п.9.10 ст. 9, пп. «а»п.19.2 ст. 19, пп.20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету, а саме - не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб за 2009 рік на загальну суму 2803,62; п. 2.11, п.7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, а саме - проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 15 887,19 грн.
На підставі акта перевірки було прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.11.2010 р. № 0000702340/0 про донарахування податку на додану вартість на суму 357 537,00 грн., у т.ч. 238 358,00 грн. основного платежу та 119 179,00 грн. застосованих штрафних санкцій, №0025591740/0 про донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 10 793,94 грн., у т.ч. 2803,62 грн. основного платежу та 7990,32 грн. застосованих штрафних санкцій.
Крім того було прийнято рішення від 15.11.2010 р. № 0007552343 про застосування штрафних санкцій на суму 15 887,19 грн. за порушення порядку ведення касових операцій у національній валюті.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, протягом січня 2008 р. - березня 2010 р. позивач здійснював виробництво та реалізацію спреду солодко вершкового «Поліський». За наслідками проведеної реалізації вказаної продукції у позивача виникло податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 238 358,00 грн., яка в подальшому була відображена в спеціальній декларації з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування переробного підприємства) та спрямована на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам.
У той же час, податковий орган вважає, що позивач без наявності правових підстав та в порушення положень п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» при складанні декларації з податку на додану вартість при розподілі податкових зобов'язань та податкового кредиту зазначений показник включив до податкової декларації з податку на додану вартість для суб'єктів господарювання, які отримали спеціальний режим оподаткування, а не до загальної декларації.
Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку вказаній обставині правомірно визначився із тим, що спред солодко вершковий відноситься до молочних продуктів, та як наслідок позивачем правомірно відображено в спеціальній декларації зобов'язання від його реалізації.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про молоко і молочні продукти», молочні продукти - продукти, одержані з молока або молочної сировини, які можуть містити харчові добавки, необхідні для виробництва, за умови, що ці добавки ні частково, ні повністю не змінюють складових молока (молочний жир, молочний білок, лактозу).
Відповідно до ст. 11 цього ж Закону, суб'єкти господарювання усіх форм власності (крім особистих селянських господарств, фізичних осіб), які здійснюють виробництво молока, молочної сировини і молочних продуктів, підлягають атестації на відповідність обов'язковим вимогам нормативно - правових актів. Об'єктом атестації виробництва молока, молочної сировини та молочних продуктів є нормативна документація на продукцію, а також технологічне обладнання, засоби вимірювальної техніки та контролю, випробувальне обладнання.
Відповідно до виданих позивачу Головним управлінням сільського господарства та продовольства Рівненської обласної державної адміністрації атестатів виробництва молока, молочної сировини та молочних продуктів, виробництво суміші рослинно - вершкової «Поліська» (спред) відповідає нормативним вимогам. Крім того, технічні умови суміші рослинно - вершкової «Поліська» визначають продукт як суміш, що виробляється з пастеризованих вершків, одержаних шляхом сепарування молока та рослинного жиру, або суміш вершкового масла з рослинним жиром. П. п. 3.3. технічних умов визначають у якості основної сировини для вироблення цієї продукції молоко коров'яче, вершки, молоко сухе та інші продукти.
Виходячи з того, що спред «Поліський» як продукт виробництва відповідає положенням спеціального законодавства, що регулює переробку та виробництво молока та молочної продукції, суд апеляційної інстанції обгрунтовано вказав, що норма закону про оподаткування податком на додану вартість (п.11.21 ст.11) щодо спеціального режиму оподаткування переробного підприємства правильно застосовано позивачем до спірних відносин.
Крім того, судами було встановлено, що у вересні 2009 р. підзвітній особі ОСОБА_5 для розрахунку за закуплене молоко від населення в с. Кричильськ було видано з каси позивача готівкові кошти у сумі 16 386,78 грн., а саме: 09.10.2009 р. 8000 грн.; 14.10.2009 р. 1165,28 грн.; 28.10.2009 р. 165 грн.; 29.10.2009 р. 4275,34 грн.; 30.10.2010 р. 2781,16 грн.
В акті перевірки податковий орган вказує про відсутність у приймально-розрахунковій відомості у сумі 16 386,78 грн. підписів одержувачів грошових коштів на суму 15 887,19 грн. (продавців молока).
Відтак, у зв'язку з відсутністю належно оформлених документів, що підтверджують факт оплати підзвітним особам наданих їм послуг, відповідач дійшов висновку, що відшкодована сума коштів згідно авансових звітів являється надміру витраченими коштами, отриманими платником податку, і підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», тоді як порушення вимог п.2.11, п.7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, полягали у проведенні розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів у сумі 15 887,19 грн.
У той же час, у ході розгляду справи, судами було досліджено оригінал приймально - розрахункової відомості на загальну суму 16 386,78 грн., який містить підписи всіх одержувачів коштів, виданих під звіт ОСОБА_5 для закупки молока.
До матеріалів справи позивачем долучено авансові звіти з документальним підтвердженням придбання ОСОБА_5 молока за отримані під звіт готівкові кошти, як наслідок відсутній факт надмірного витрачання коштів отриманих під звіт, що також спростовує висновок про порушення п.2.11, п.7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, за які, серед іншого, штрафні (фінансові) санкції застосовано із порушенням законодавчо визначених строків.
За наведених обставин, судова колегія не знаходить підстав для висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог у зазначених частинах, а відтак висновок судів про необхідність скасування спірних податкових повідомлень-рішень від 15.11.2010 р. №0025591740/0 та №0000702340/0, а також рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій від 15.11.2010 р. №0007552343 відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.
Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередні інстанцій.
На підставі викладеного та зважаючи на приписи ч. 3 ст. 220№ КАС України судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права не вбачається, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Касаційну скаргу Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення.
2. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02.03.2011 р. та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2011 р. у справі №2а-5549/10/1770 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Нечитайло О.М.
Судді:Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.