27 травня 2014 року м. Київ К/9991/58322/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Кошіля В.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року
у справі № 2а-13102/10/2070
за позовом Науково-виробничого підприємства «Хартрон-Енерго ЛТД» (Товариства з обмеженою відповідальністю)
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Науково-виробниче підприємство «Хартрон-Енерго ЛТД» (Товариство з обмеженою відповідальністю) (далі - НВП «Хартрон-Енерго ЛТД» (ТОВ); позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі - ДПІ у Київському районі м. Харкова; відповідач), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000561800/0 від 10 серпня 2010 року, № 0000561800/1 від 08 вересня 2010 року та № 0000561800/2 від 22 жовтня 2010 року в повному обсязі.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Рішення суду першої інстанції мотивовано нікчемністю господарських зобов'язань, вчинених між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро «Ківлад-2008».
Вказаний висновок судом зроблено з огляду на відсутність у контрагента позивача в достатній кількості основних фондів, трудових та виробничих ресурсів, а також з посиланням на висновок спеціаліста Служби безпеки України № 140 від 08 липня 2009 року, відповідно до якого підписи від імені директора ТОВ «Агро «Ківлад-2008» Ковальова Ігора Володимировича в копіях: розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів; податкових декларацій з податку на додану вартість; розрахунків коригування сум податку на додану вартість до податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень та грудень 2008 року; декларацій з податку на прибуток підприємства виконано іншою особою.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року апеляційну скаргу НВП «Хартрон-Енерго ЛТД» (ТОВ) задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2011 року скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000561800/0 від 10 серпня 2010 року, № 0000561800/1 від 08 вересня 2010 року та № 0000561800/2 від 22 жовтня 2010 року.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року та залишення без змін постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2011 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку НВП «Хартрон-Енерго ЛТД» (ТОВ) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Агро «Ківлад-2008», за серпень - вересень 2008 року, за результатами якої складено акт № 4546/18-010/30034641 від 27 липня 2010 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000561800/0 від 10 серпня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 17 409,00 грн. (11 606,00 грн. - основний платіж, 5 803,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишено без задоволення, а також прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000561800/1 від 08 вересня 2010 року та № 0000561800/2 від 22 жовтня 2010 року.
Перевіркою встановлено порушення НВП «Хартрон-Енерго ЛТД» (ТОВ) підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні комплектуючих виробів, придбаних у ТОВ «Агро «Ківлад-2008» за нікчемним правочином.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Як з'ясовано Харківським апеляційним адміністративним судом, на підтвердження реального здійснення спірних господарських операцій позивачем долучено до матеріалів справи належним чином оформлені рахунки-фактури, податкові та видаткові накладні, банківські виписки, приймальні акти, акти на списання товарно-матеріальних цінностей, а податковим органом, в свою чергу, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження безтоварного (фіктивного) характеру проведених операцій не надано.
Посилання контролюючого органу на висновок спеціаліста Служби безпеки України № 140 від 08 липня 2009 року, як на доказ неналежності первинних документів та податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано дані податкового обліку, обґрунтовано відхилено судом апеляційної інстанції з огляду на те, що предметом експертного дослідження були документи податкової звітності ТОВ «Агро «Ківлад-2008», а не первинні та розрахункові документи, складені за результатами проведених з позивачем господарських операцій. Так само правомірно не прийнято до уваги і доводи відповідача про відсутність у контрагента позивача господарських та виробничих можливостей, позаяк податковий облік (стан) платника податків-покупця не залежить від вказаної обставини.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Голубєва Г.К.
Кошіль В.В.