11 грудня 2013 рокусправа № 804/5796/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)
суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.
за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2013р. у справі №804/5796/13-а
за позовом:Приватного підприємства «Саол»
до: про:Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень
24.04.2013р. Приватне підприємство «Саол» (далі - ПП «Саол») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Криворізька ЦМДПІ) про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень / а.с. 2-9 том 1/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2013р. відкрито провадження в адміністративній справі №804/5796/13-а за вищезазначеним адміністративним позовом та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 том 1/.
Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що в результаті проведеної відповідачем позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Саол» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «ВК «Віконні системи» та ТОВ «Матадор» за період з 01.09.2011р. по 31.10.2012р., податковим органом було зроблено висновок про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства, яке призвело до заниження податку на прибуток протягом перевіряємого періоду на 335841,00 грн., заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ) протягом перевіряємого періоду на 139651,00 грн., та за результатами перевірки податковим органом (відповідачем у справі) було прийнято податкові повідомлення-рішення №0000422202 та №0000452202 від 26.03.2013р., позивач вважає висновки податкового органу у акті перевірки та прийняті за результатами перевірки рішення безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що зазначені у акті перевірки контрагенти позивача - ТОВ «ВК «Віконні системи» та ТОВ «Матадор», на момент укладення господарських договорів та виконання сторонами за договорами своїх зобов'язань були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, у позивача наявні усі первинні документи, які підтверджують факт виконання позивачем та його контрагентами своїх зобов'язань за договорами, що свідчить про те, що ці угоди були укладені свідомо з метою настання певних наслідків, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність, визначено розмір валових витрат підприємства та сформовано податковий кредит, тому просив суд визнати дії Криворізької ЦМДПІ щодо встановлення правопорушень з боку ПП «Саол» у правовідносинах з ТОВ «ВК «Віконні системи» та ТОВ «Матадор» та складання акту перевірки з використанням матеріалів перевірки іншого суб'єкта господарювання протиправними, скасувати податкові повідомлення-рішення Криворізької ЦМДПІ №0000422202 та №0000452202 від 26.03.2013р.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2013р. у справі №804/5796/13-а адміністративний позов задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення Криворізької ЦМДПІ №0000422202 та №0000452202 від 26.03.2013р., в частині позовних вимог про визнання дій Криворізької ЦМДПІ щодо встановлення правопорушень з боку ПП «Саол» у правовідносинах з ТОВ «ВК «Віконні системи» та ТОВ «Матадор» протиправними - провадження у справі закрито, в решті позовних вимог - відмовлено (суддя Рябчук О.С.) / а.с. 15-17 том 2/.
Відповідач, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2013р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 21-22 том 2/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 22.05.2013р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.
Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу /а.с. 34-40 том 2/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було прийняте законне та обґрунтоване рішення, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 22.05.2013р. у даній справі залишити без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 22.05.2013р. у даній справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, та просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 22.05.2013р. у даній справі залишити без змін.
Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача та позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ПП «Саол», ідентифікаційний код 34063202, зареєстровано як юридична особа 28.03.2006р. виконавчим комітетом Криворізької міської ради, та як платник податків перебуває на податковому обліку в Криворізькій ЦМДПІ, згідно статутних документів одним з основних видів діяльності підприємства є будівництво житлових і нежитлових будівель.
Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у справі у період з 27.02.2013р. по 05.03.2013р. згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, абз. 1, 3, 5 пп. 75.1.2 п. 75.1, пп. 78.1.1, пп. 78.1.4, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, наказу Криворізької ЦМДПІ №256 від 26.02.2013р. та відповідно до Постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Борисенко В.М. від 31.01.2013р. «Про призначення позапланової документальної перевірки» було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Саол» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «ВК «Віконні системи» та ТОВ «Матадор» за період з 01.09.2011р. по 31.10.2012р., за результатами якої було складено акт №679/220/34063202 від 13.03.2013р. (далі - акт перевірки).
Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки /а.с. 10-25 том 1/ податковим органом було зроблено висновок про те, що позивачем порушено:
- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 139.1.1, пп. 139.1.9 п. 139.1, п. 149.1 ст. 149 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 335841,00 грн.;
- п. 187.1 ст. 187, п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 139651,00 грн.;
- встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у період з вересня 2011р. по жовтень 2012р.
За результатами перевірки на підставі акту №679/220/34063202 від 13.03.2013р. податковим органом 26.03.2013р. було прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0000422202, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на 413261,00 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) 335841,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 77420,00 грн. /а.с. 26 том 1/;
- №0000452202, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 176220,00 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) - 139651,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 36569,00 грн. /а.с. 27 том 1/.
Як вбачається з акту перевірки, відповідачем висновок про порушення підприємством вимог податкового законодавства зроблено виключно на підставі аналізу документів та інформації, що стосується контрагентів позивача, а саме акти перевірок: акт позапланової невиїзної перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012р. №7200/224/31820299 «Про результати документальної позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Матадор» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфотерм» за червень 2011р., ТОВ «Олімп» за вересень 2011р., ПП «СВ «Гермес» за березень 2011р., ПВП «Форест» за червень 2011р., ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011р., ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011р., БПП «Сура» за вересень 2011р., ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011р.»; акт позапланової невиїзної перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012р. №7212/224/33972398 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВК «Віконні системи» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011р., ТОВ «Олімп» за вересень 2011р., ПП «СВ «Гермес» за лютий, березень 2011р., БПП «Сура» за вересень 2011р., ТОВ «Хімагросервіс» за січень 2011р., ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011р., ТОВ «Інфотерм» за червень 2011р., ПВП «Форест» за червень 2011р., їх реальності та повноти відображення в обліку», якими було визначено, що зазначеними платниками податків порушено ст. 185 ПК України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт, послуг з контрагентами-постачальниками/покупцями внаслідок здійснення безтоварних операцій з придбання та продажу товарів, робіт, послуг, а також цими перевірками встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у період з 2011р.-2012р., і саме на підставі цих актів перевірок податковим органом зроблено висновок, що позивач не мав на меті досягнення правових наслідків від угод купівлі-продажу матеріалів у ТОВ «Матадор» та використання робочої сили (робітників) ТОВ «ВК «Віконні системи» за договором субпідряду щодо виконання будівельних робіт на різних адміністративних будівлях ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Крім того, відповідачем у акті перевірки зазначається, що підтвердити придбання будівельних матеріалів у ТОВ «Матадор» та субпідрядних робіт у ТОВ «ВК «Віконні системи», а також подальшу реалізацію підрядних робіт ТОВ «Саол» замовникам у ході проведення перевірки було неможливо.
Під час розгляду справи судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду позивачем було реалізовано замовникам (ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ТОВ «Кривбасрудзбут», ОКЗ «Криворізька інфекційна лікарня») підрядні роботи (субпідрядна організація - ТОВ «ВК «Віконні системи»), для здійснення чого позивачем укладено правочини з наступними контрагентами: ТОВ «Матадор» (договори купівлі-продажу на придбання будівельних матеріалів), ТОВ «ВК «Віконні системи» (договори підряду на придбання робіт), вказані контрагенти позивача під час укладення договорів з позивачем у даній справі та під час виконання сторонами своїх зобов'язань за цими правочинами були у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстровані у якості юридичної особи та зареєстровані платниками ПДВ, при цьому позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу та під час судового розгляду даної адміністративної справи суду усі первинні документи за цими правочинами, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, та які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов'язань за цими договорами, а тому колегія суддів вважає, що податковим органом зроблено неправомірний висновок щодо нереальності проведених позивачем господарських операцій.
Аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов'язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов'язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару покупець зобов'язаний сплатити вартість товару продавцю, до складу якої входить податок на додану вартість, а продавець зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару цього обов'язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару, який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) у даному випадку , що свідчить про те, що несплата продавцем товару податку до додану вартість до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійним податкового повідомлення-рішення (реєстраційний номер в ЄДРСР - 14222198), яке відповідно до ст.. 244-2 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного суду України.
Так, у вищезазначеній постанові Верховний суд України зазначив, що у разі коли контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така правова позиція, щодо розв'язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи «БУЛВЕС» АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
З огляду на вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та приймаючи до уваги положення чинного податкового законодавства, колегія суддів вважає, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для формування податкового кредиту з урахуванням сум податку на додану вартість, який ним було сплачено протягом перевіряємого періоду у вартості отриманих від його контрагентів товарів та послуг, та віднесення витрат по цим господарським операціям до складу валових витрат підприємства, оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів, які у свою чергу надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум ПДВ сплаченого у вартості товарів та послуг, які позивачем було отримано від його контрагентів, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для визначення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток не відповідають вимогам Податкового кодексу України, і висновок податкового органу про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість у перевіряємому періоді по операціям з вищезазначеними контрагентами є безпідставним, а суд першої інстанції зробив правильний висновок про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем у справі позовних вимог в цій частині.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій податкового органу щодо складання акту перевірки з використанням матеріалів перевірки іншого суб'єкта господарювання, то колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено в цій частині, оскільки складання акту перевірки контролюючим органом за результатами проведеної перевірки, в разі якщо податковим органом були встановлені порушення законодавства, є обов'язком органу державної податкової служби.
Крім цього, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції законно та обгрунтовано закрито провадження у даній адміністративній справі в частині позовних вимог ПП «Саол» стосовно визнання дій податкового органу щодо встановлення правопорушень з боку ПП «Саол» у правовідносинах з ТОВ «Матадор», ТОВ «ВК «Віконні системи» протиправними, оскільки акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не породжує правових наслідків та не має обов'язкового характеру для платника податків, а є засобом документування дій контролюючого органу під час проведення перевірки та носієм доказової інформації про виявлені під час перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, та є підставою для прийняття відповідного рішення контролюючого органу, оскарження саме яких підпадає під юрисдикцію адміністративних судів відповідно до норм КАС України.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 22.05.2013р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2013р. у справі №804/5796/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст виготовлено - 28.05.2014р.
Головуючий: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко