27 травня 2014 р. Справа № 304вр-14/804/6304/13-а
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., розглянувши подання Інгулецького відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, - . .
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2013 р. у справі №804/6304/13-а задоволено адміністративний позов Прокурора Інгулецького району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 3075,81 грн. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 р. в сумі 3075,81 грн.
20.08.2013 р. Управлінням Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області отримано виконавчий лист у справі №804/6304/13-а.
14.04.2014 р. Інгулецьким відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду №804/6304/13-а.
26.05.2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло від Інгулецького відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції подання про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.
Подання обґрунтовано тим, що боржник - ОСОБА_1 є громадянином України, добровільно рішення суду не виконує, відомості щодо її працевлаштування відсутні, допомогу у центрі зайнятості, а також дохід у вигляді пенсії, іншого виду доходів, з якого можливо провести утримання, не отримує. Згідно повідомлення стягувача - Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у ОСОБА_1 є намір виїхати за межі України. Також остання неодноразово викликалась до відділу ДВС для сплати заборгованості, попереджалась про кримінальну відповідальність за ст. 382 КК України, але заходи щодо відшкодування заборгованості не вживає, що свідчить про ухилення від сплати боргу. Згідно отриманих під час проведення виконавчих дій даних, існує можливість виїзду ОСОБА_1 за наявності невиконаних зобов'язань за межі України, у зв'язку з чим Інгулецький відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції просить тимчасово обмежити громадянинку ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання зобов'язань згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2013 р. у справі №804/6304/13-а.
Також Інгулецький відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції просив розглянути подання без його участі.
У судове засідання для розгляду подання сторони у справі та заявник не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що подання Інгулецького відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України не підлягає розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом, виходячи з наступного.
Подання складено старшим державним виконавцем Інгулецького відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Вакуліною А.О. на підставі п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 377-1 ЦПК України., у зв'язку з тим, що на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2013 р. у справі №804/6304/13-а та постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2014 р., боржником - ОСОБА_1 самостійно рішення суду не виконується та ігноруються усі виклики державного виконавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Отже, чинним законодавством передбачено порядок судового провадження для розгляду питання щодо обмеження боржника у праві виїзду за межі України за нормами Цивільного процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу, що вирішення судами питання про обмеження у виїзді за межі України можливе тільки у порядку, визначеному ст. 377-1 ЦПК України, та за поданням державного виконавця на підставі п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з ухиленням боржника від виконання судового рішення чи рішення іншого органу, що перебуває на виконанні (п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»).
Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується судом за правилами цивільного судочинства в порядку, передбаченому ст. 377-1 ЦПК, яка міститься у гл. VI ЦПК «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)». За змістом цієї статті вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується в порядку, передбаченому цим Кодексом щодо боржників у виконавчому провадженні, за будь-якими виконавчими документами, передбаченими ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання яких здійснюється ДВС.
Інші процесуальні кодекси - Господарський процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України та Кримінальний процесуальний кодекс України - не містять відповідних норм у розділах, що регулюють вирішення процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень, ухвалених за нормами цих кодексів. КАС містить розд. V «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах», ГПК - розд. XIV «Виконання рішень, ухвал, постанов». Разом із тим зазначені процесуальні норми КАС та ГПК не містять норм щодо процесуального порядку обмеження права боржника на виїзд за межі України.
Таким чином, ст. 377-1 ЦПК України є спеціальною нормою, яка застосовується на стадії виконання судових рішень, ухвалених незалежно від виду судочинства та рішень інших органів (посадових осіб).
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в узагальненні від 01.02.2013 р. «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».
Відповідно до ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розгляд подання Інгулецького відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України не відноситься до юрисдикції адміністративних судів і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України.
Дане подання повинно розглядатись за правилами Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд відмовляє у відкритті провадження.
Керуючись ст. ст. 107, 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У відкритті провадження для розгляду подання Інгулецького відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що дане подання підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали разом із поданням і доданими до нього матеріалами надіслати заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський