Справа: № 810/931/14 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
12 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.
за участі :
секретар с/з Печенюк Р.В.
розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про визнання протиправною та скасування вимоги -
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу від 21.11.2013 року № Ф-2394 та зобов'язати в подальшому утриматися від нарахування єдиного соціального внеску.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач зареєстрований фізичною особою - підприємцем та є платником єдиного податку.
Відповідачем прийнято вимогу від 21.11.2013 року № Ф - 2394, якою позивачу визначено до сплати заборгованість по єдиному внеску у розмірі 3790,97 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що нарахування сум щодо сплати єдиного внеску є неправомірним, а тому оскаржувана вимога є незаконною і підлягає скасуванню.
Колегія суддів апеляційної інстанції не може не погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платником єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Частиною 4 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером за віком. Позивач відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», отримав право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.
Відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення виходив з того, що позивач для застосування до нього ч. 4 ст. 4 закону України «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (звільнення пенсіонерів від сплати єдиного внеску) повинен досягти пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення встановлює ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до положень наведеної статті особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Звільнення від сплати єдиного внеску відповідно до положень ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пов'язане лише з двома умовами: виходом на пенсію та статусу платника єдиного податку. Додаткових умов для отримання вказаної пільги Закон не передбачає.
Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено додаткову соціальну гарантію для окремих категорій громадян, а саме достроковий вихід на пенсію до встановленого законодавством строку за певних умов. Саме такою соціальною гарантією і скористався позивач при виході на пенсію.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку та є пенсіонерами за віком, не зважаючи на ту обставину, що вийшли на пенсію достроково у зв'язку з наданням їх додаткових соціальних гарантій, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя І.О.Грибан
Суддя О.О.Беспалов
Суддя А.Б.Парінов
Повний текст виготовлено - 13.06.2014 р.
.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Беспалов О.О.
Парінов А.Б.