Справа № 1570/227/2012
29 травня 2014 року
10 год. 50 хв.
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Балан Я.В.
при секретарі судового засідання - Гречаній Ю.Г.
за участю сторін:
представник позивача - Іскров К.М. (за довіреністю)
представник позивача - Надельніченко Н.А. (за довіреністю)
представник відповідача - Дзюбан О.С. (за довіреністю)
представник прокуратури - Микулінська В.Є. (за посвідченням)
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» (код ЄДРПОУ 01125821) до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, за участю прокуратури міста Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень № 00001231530 від 06.10.2011року та № 00001221530 від 06.10.2011року в частині суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 2 029 657 грн. 00 коп., -
До Одеського окружного адміністративного суду з позовом звернулось Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство» (надлі - ПАТ «Українське Дунайське пароплавство») до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (надалі - СДПІ з ОВПП у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів), за участю прокуратури міста Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень № 00001231530 від 06.10.2011року та № 00001221530 від 06.10.2011року в частині суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 2 029 657 грн. 00 коп. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем необґрунтовано був зроблений висновок щодо заниження суми податкових зобов'язань, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті до бюджету на суму 87 732 грн. 00 коп. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду заявленого у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, у сумі 2 177 200 грн. з підстав не врахування висновків попередніх актів перевірки, оскільки податкові повідомлення-рішення, винесені СДПІ по роботі з ВПП на підставі зазначених актів перевірок оскаржені в адміністративному порядку, тому сума грошового зобов'язання, що оскаржується, є неузгодженою відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України, а як наслідок дані декларації за липень 2011 року без урахування наслідків попередньої перевірки є правомірними.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, надали пояснення та просили позов задовольнити в повному обсязі, з підстав, викладених в адміністративному позові, з урахуванням уточнення позовних вимог (том І аркуші справи 3-8, 116).
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вважав його необґрунтованим, мотивуючи тим, що податковим органом правомірно винесено оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення за порушення останнім пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, п.п.4.6.7 п.4.6 р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 41 від 25.01.2011 року, оскільки ПАТ «УДП» при складанні податкової декларації за липень 2011 року не враховано по рядку 21.3 висновків актів перевірок № 273/16-3/01125821/35 від 21.06.2011 року з питання правомірності включення до податкового кредиту податкових накладних, отриманих у попередніх звітних періодах за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року № 274/16-3/01125821/36 від 21.06.2011 року з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 2 177 200 грн.; до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за липень 2011 року на суму 87 732 грн. 00 коп. та просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав, викладених у запереченнях відповідача (том І аркуші справи 66-68).
Представник прокуратури в судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки позивачем безпідставно, в порушення норм чинного податкового законодавства, під час формування показників податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року не враховано висновки актів перевірок попереднього періоду. Вказані порушення правомірно встановлені та відображені у акті камеральної перевірки, проведеної з перевірки даних, задекларованих позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, у зв'язку із чим, на думку прокуратури м. Одеси, відповідачем правомірно прийнято податкові повідомлення-рішення № 00001231530 від 06.10.2011року та № 00001221530 від 06.10.2011року.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та прокуратури, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі п. 200.1 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, службовою особою відповідача проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року ПАТ «УДП» за результатами якої складено акт № 377/15-3/01125821/8 від 16.09.2011 року (том І аркуші справи 13-15).
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0001221530 від 06.10.2011 року, щодо збільшення суми грошового зобов'язання ПАТ «ІДП» з податку на додану вартість у розмірі 131 598 грн. 00 коп., з яких: за основним платежем - 87 732 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 43 866 грн. 00 коп., за порушення пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 розділу ІІ Податкового кодексу України та пп. 4.6.7 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 41 від 25.01.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 197/18935 від 16.02.2011 року (аркуш справи 10);
- № 0001231530 від 06.10.2011 року, щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 089 468 грн. 00 коп., за порушення пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 розділу ІІ Податкового кодексу України та пп. 4.6.7 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 41 від 25.01.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 197/18935 від 16.02.2011 року (аркуш справи 11).
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ПАТ «УДП» оскаржило їх в адміністративному порядку до ДПС в Одеській області та ДПС України.
Згідно рішення ДПС України № 7845/6/10-2115 від 19.12.2011 року про результати розгляду повторних скарг, за результатами розгляду скарг позивача (вхід. №№ 4536/6, 4537/6 від 28.11.2011 року) на податкові повідомлення-рішення від 06.10.2011 року №№ 0001221530, 0001231530 та на рішення, прийняте за результатом розгляду первинної скарги, вказані податкові повідомлення-рішення та рішення ДПС в Одеській області про результати розгляду первинної скарги залишено без змін, а скарги - без задоволення (том І аркуші справи 16-17).
З матеріалів справи вбачається, що у ході камеральної перевірки, результати якої оформлено актом № 377/15-3/01125821/8 від 16.09.2011 року було встановлено порушення пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 розділу ІІ Податкового кодексу України та пп. 4.6.7 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 41 від 25.01.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 197/18935 від 16.02.2011 року, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом.
При перевірці було використано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року № 9007159396 від 22.08.2011 року, з урахуванням даних документальних позапланових виїзних перевірок за попередні періоди з питань правомірності включення до податкового кредиту податкових накладних, отриманих у попередніх звітних періодах та достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року.
Згідно ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Як вбачається з оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень, підставою для їх прийняття є порушення позивачем п. п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та п.п.4.6.7 п.4.6 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, у зв'язку з чим позивачу згідно податкового повідомлення-рішення №0001221530 від 06.10.2011 року збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 131 598,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 87 732 грн. 00 коп. та за штрафними фінансовими санкціями у розмірі 43 866 грн. 00 коп.; згідно податкового повідомлення-рішення №0001231530 від 06.10.2011 року зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 2 089 468 грн. 00 грн.
Відповідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках
Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2011 року за № 9007159396 до СДПІ з ОВПП у м. Одесі від ПАТ «УДП» надійшла податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2011 року, відповідно до якої, позивачем за період червень-липень 2011 року задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту та від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 19, 20.2) у розмірі 48 843 грн. 00 коп.; залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 21) у розмірі 2 089 468 гр. 00 коп.; залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 22) у розмірі 2 089 468 грн. 00 коп. та суму від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) у розмірі 2 089 468 грн. 00 коп. (том І аркуші справи 127-138).
Перевіркою вказаної податкової декларації було встановлено завищення залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, в результаті того, що підприємством не враховано висновки:
- акту документальної позапланової виїзної перевірки № 273/16-3/01125821/35 від 21.06.2011 року з питань правомірності включення до податкового кредиту податкових накладних, отриманих у попередніх звітних періодах, за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, згідно з яким, у ході перевірки було встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду по рядку 24 декларації звітного періоду у розмірі 1 709 558 грн. 00 коп.;
- акту документальної позапланової виїзної перевірки № 274/16-3/01125821/36 від 21.06.2011 року з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, відповідно до якого, за результатами перевірки встановлено завищення від'ємного значення по рядку 20.2 на загальну суму 23 549 грн. 00 коп. у квітні 2011 року та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по рядку 24 в розмірі 503 904 грн. 00 коп. у березні 2011 року.
Також, у ході перевірки встановлено, що підприємством під час формування показників податкової звітності з податку на додану вартість за червень-липень 2011 року частково враховано висновки акту перевірки № 274/16-3/01125821/36 від 21.06.2011 року, в результаті чого в рядку 21.3 вказаної декларації зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу на суму 59 811 грн. 00 коп.
З матеріалів справи вбачається, що не погодившись із висновками акту перевірки № 274/16-3/01125821/36 від 21.06.2011 року, на адресу відповідача було надіслано заперечення до акту виїзної позапланової перевірки (том І аркуші справи 84зв-85).
Згідно матеріалів справи на підставі вищезазначених актів перевірки № 273/16-3/01125821/35 від 21.06.2011 року та № 274/16-3/01125821/36 від 21.06.2011 року, за порушення ПАТ «УДП» за порушення пп. 14.1179, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, пп. 200.1, 200.4 ст. 200, пп. «е», «є», «и» пп. 201.1, пп. 201.6, 201.10 ст. 201, пп. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
№ 0000541630 від 14.07.2011 року, щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість ПАТ «УДП» за березень 2011 року у загальному розмірі 2 235 882 грн. 00 коп., з яких: від'ємне значення по рядку 20.2 декларації на суму 526 324 грн. 00 коп. та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 24) - 1 709 558 грн. 00 коп. (том І аркуш справи 76);
№ 0000531630 від 14.07.2011 року, щодо збільшення суми грошового зобов'язання ПАТ «УДП» з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 529 628 грн. 00 коп., з яких: за основним платежем - 1 019 752 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 509 876 грн. 00 коп. (том І аркуш справи 77);
№ 0000601630 від 14.07.2011 року, щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість ПАТ «УДП» у загальному розмірі 527 453 грн. 00 коп. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 395 590 грн. 00 коп. (том І аркуш справи 75);
№ 0000591630 від 14.07.2011 року, щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ПАТ «УДП» (у тому числі заявленого в розрахунку зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 98 000 грн. 00 коп. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 73 500 грн. 00 коп. (том І аркуш справи 74);
№ 0000561630 від 14.07.2011 року, щодо збільшення суми грошового зобов'язання ПАТ «УДП» з податку на додану вартість у загальному розмірі 64 837 грн. 50 коп., з яких: за основним платежем - 37 050 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 27 787 грн. 50 коп. (том І аркуш справи 73).
Не погодившись із встановленими контролюючим органом порушеннями, за які відповідачем визначено суми грошових зобов'язань позивача з податку на додану вартість, згідно вищевказаних податкових повідомлень-рішень, ПАТ «УДП» оскаржило їх в адміністративному порядку (том І аркуші справи 29-50, том ІІ аркуші справи 62-70).
Рішеннями про результати розгляду первинних скарг ДПА в Одеській області № 33484/10/25-0007 від 28.09.2011 року та № 33487/10/25-0007 від 28.09.2011 року, податкові повідомлення-рішення від 14.07.2011 року №№ 0000541630, 0000531630, 0000601630, 0000591630 та 0000561630 залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення (том ІІ аркуші справи 36-40).
Вказані податкові повідомлення-рішення також було оскаржено до суду (том ІІ аркуші справи 55-61).
Таким чином, станом на час подання податкової декларації за липень 2011 року та станом на час вирішення справи у суді, податкові зобов'язання, визначені контролюючим органом на підставі актів перевірок № 273/16-3/01125821/35 від 21.06.2011 року та № 274/16-3/01125821/36 від 21.06.2011 року є неузгодженими.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що підприємством до суду було оскаржено також податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту перевірки № 113/15-3/01125821/3 від 31.03.2011 року, який склав правовий грунт для податкового органу під час складання актів перевірок № 273/16-3/01125821/35 від 21.06.2011 року та № 274/16-3/01125821/36 від 21.06.2011 року (том ІІ аркуші справи 41-54).
Проте, вказані доводи не можуть бути враховані судом під час прийняття рішення щодо правомірності неврахування висновків вказаних актів та визначених контролюючим органом сум зобов'язань платника на підставі цих актів, оскільки вказані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акті перевірок № 273/16-3/01125821/35 від 21.06.2011 року та № 274/16-3/01125821/36 від 21.06.2011 року станом на час вирішення справи не оскаржені та визначені у них суми є неузгодженими.
Представник позивача зазначив, що позивачем правомірно подана декларація з податку на додану вартість за липень 2011 року без врахування висновків попередніх актів перевірки № 273/16-3/01125821/35 від 21.06.2011 року та № 274/16-3/01125821/36 від 21.06.2011 року, оскільки податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі зазначених актів перевірок оскаржені в адміністративному порядку, тому сума грошового зобов'язання, що оскаржується, є неузгодженою та відповідно не підлягає включенню у розрахунок наступного звітного періоду.
Суд не погоджується з такими доводами позивача з наступних підстав.
Наказом державної податкової адміністрації України №41 від 25.01.2011 року «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затверджені форми податкової звітності з податку на додану вартість та встановлений Порядок їх заповнення.
Підпунктом 4.6.7 вказаного Порядку встановлено, що рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що позивач повинен неузгоджену суму податкового зобов'язання за результатами перевірки включити саме у рядок 21.3 Декларації. Зазначена сума, як сума неузгодженого податкового зобов'язання не могла приймати участь у розрахунках податкових зобов'язань, податкового кредиту, визначення від'ємного значення та бюджетного відшкодування наступного податкового періоду, до її узгодження, проте як вбачається з наданої позивачем декларації з податку на додану вартість за червень-липень 2011 року, рядок 21.3 не заповнений.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що діючим законодавством чітко передбачено порядок декларування суми неузгодженого податкового зобов'язання, яке в окремому рядку співвідноситься з даними щодо декларування з податку на додану вартість, у тому числі виникнення і права на бюджетне відшкодування за сумами, які неузгоджені, у тому числі виникнення права на бюджетне відшкодування наступного податкового звітного періоду, до її узгодження, суд вважає, що відповідачем обґрунтовано зроблено висновок щодо завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 2 177 200 грн. 00 коп.; до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за липень 2011 року на суму 87 732 грн. 00 коп.
Так, під час проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року, за наслідками якої складено акт № 377/15-3/01125821/8, податковим органом було встановлено, що Приватним акціонерним товариством «Українське Дунайське пароплавство» частково враховано висновки вищезазначених актів перевірок. Згідно акту № 377/15-3/01125821/8 від 16.09.2011 року позивачем не враховано по рядку 21.3 податкової декларації висновків актів перевірок № 273/16-3/01125821/35 від 21.06.2011 року з питання правомірності включення до податкового кредиту податкових накладних, триманих у попередніх звітних періодах за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року; № 274/16-3/01125821/36 від 21.06.2011 року з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 2 177 200 грн. 00 коп.; - до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за липень 2011р. на суму 87 732 грн. 00 коп.
На думку суду, позивач правомірно зазначає, що вказані суми, на які посилається відповідач є неузгодженими, проте, не зважаючи на це, підприємством під час формування показників податкової звітності були враховані та відображені показники попередніх періодів, в тому числі щодо яких було винесено податкові повідомлення-рішення від 14.07.2011 року №№ 0000541630, 0000531630, 0000601630, 0000591630 та 0000561630, що не узгоджується з приписами Податкового кодексу України.
Представник відповідача зазначив, що відповідно до п. 3 ст. 1 Наказу ДПА України № 984 від 22.12.2010 року «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» вказано, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінанси-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного чи іншого законодавства, контролю за дотриманням якого, покладено на органи державної податкової служби. З матеріалів справи вбачається, що позивачем під час формування показників декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року частково було враховано висновки вищезазначених актів перевірок у декларації за червень 2011 року від 20.07.2011 року по рядку 21.3 та зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу на суму 59 811 грн. 00 коп. таким чином, підприємство погодилось із викладеними податковим органом за результатами проведення перевірок попередніх періодів висновками, проте з суб'єктивних підстав не відобразило їх у декларації за липень 2011 року.
З урахуванням встановлених обставин та наведених норм податкового законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що обставини оскарження сум податкового зобов'язання визначеного контролюючим органом за результатами перевірок, оформлених актами № 273/16-3/01125821/35 від 21.06.2011 року та № 274/16-3/01125821/36 від 21.06.2011 року та відповідно їх неузгодженість не є підставою для не відображення таких донарахувань у податкових деклараціях наступних періодів.
Крім того, посилання позивача на приписи п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України є необґрунтованими, оскільки вказана норма регулює питання неузгодженості сум грошового зобов'язання, та не розповсюджується на порядок заповнення декларації та висновки акту перевірки, який не є грошовим зобов'язанням.
Тобто, оскільки нормами чинного законодавства передбачено обов'язок платника вносити у відповідний рядок податкової звітності висновки актів перевірок контролюючим органом, позивачу необхідно було врахувати висновки попередніх перевірок, за результатами яких складено акти № 273/16-3/01125821/35 від 21.06.2011 року та № 274/16-3/01125821/36 від 21.06.2011 року та відобразити їх відповідності до приписів податкового законодавства у податковій звітності з податку на додану вартість.
На підставі зазначеного, суд погоджується з доводами відповідача про заниження сум податкових зобов'язань, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету у розмірі 87 732 грн. 00 коп. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду заявленого у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року у загальному розмірі 2 177 200 грн. 00 коп.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено правомірність подання податкової декларації за липень 2011 року з податку на додану вартість без врахування висновків актів перевірок за попередній період № 273/16-3/01125821/35 від 21.06.2011 року та № 274/16-3/01125821/36 від 21.06.2011 року, у зв'язку із чим відповідачем правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими відкориговано показники податкової звітності позивача з податку на додану вартість за липень 2011 року на відповідні суми встановлених порушень, оскільки пп. 4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.
Таким чином, оскільки з наданої до суду податкової декларації за липень 2011 року з податку на додану вартість та яка було подана до податкового органу вбачається, що рядок 21.3 взагалі не заповнено, суд дійшов висновку про правомірність встановлених контролюючим органом порушень ПАТ «УДП» норм Податкового кодексу України, у зв'язку із чим було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» (код ЄДРПОУ 01125821, адреса: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28) до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, за участю прокуратури міста Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень № 00001231530 від 06.10.2011року та № 00001221530 від 06.10.2011року в частині суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 2 029 657 грн. 00 коп. - відмовити повністю.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано 03 червня 2014 року.
Суддя Я.В. Балан