"12" червня 2014 р. м. Київ К/800/26214/14
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),
суддівМаслія В. І.,
Черпіцької Л. Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась з позовом до Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування вимоги від 21 листопада 2013 року № Ф-5 про сплату боргу (недоїмки).
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернулась з касаційною скаргою на нього, в якій просить його скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Заперечення не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що позивач зареєстрована як фізична особа - підприємець 24 травня 2002 року, перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
21 листопада 2013 року відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 5 на суму 1 194 грн 03 коп.
Не погоджуючись з вимогою відповідача, позивач звернулась з цим позовом.
Суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості заявленого позову.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що підстави для задоволення позову відсутні.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Частиною 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що особи, зазначені у п. 4 ч. 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням від 24 лютого 2009 року серія НОМЕР_1.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року у справі 21-25а14.
Частиною 1 ст. 244-2 КАС України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив :
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року скасувати та залишити в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: