22 травня 2014 року м. Київ К/800/47913/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року
у справі № 2а-11709/10/0470
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання протиправними дій та скасування рішень,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (надалі також - позивач, ФОП ОСОБА_4) звернулась суду з адміністративним позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі також - відповідач або ДПІ), в якому просила визнати протиправними дії перевіряючих Новомоськовської ОДПІ в Дніпропетровській області, пов'язані зі здійсненням перевірки ОСОБА_4, що відбулася 30 червня 2010 року; визнати незаконною перевірку ФОП ОСОБА_4, що проводилася 30 червня 2010 року посадовими особами Новомоськовської ОДПІ в Дніпропетровській області, визнати незаконними та скасувати повністю рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 липня 2010 року №0001932330, №0001942330.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 березня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 березня 2011 року - без змін.
Позивач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судом апеляційної інстанції порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ проведена перевірка дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, результати якої оформлено актом від 30 червня 2010 року № 0133/04/08/23/НОМЕР_1.
Факти виявлених в ході перевірки порушень, а також, сам факт отримання акту перевірки працівником ФОП ОСОБА_4 підтверджено підписом працівника - продавця ОСОБА_5
Так, актом перевірки зафіксовано, що позивачем допущено порушення вимог:
- пунктів 1, 2, 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункової операцій за готівку на суму 33 грн.00 коп. без застосування реєстратора розрахункових операцій, невидача особі, яка отримує товар, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, (чек).
- підпункту 2.6 пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637, у зв'язку з виявленням контролюючим органом:
1) невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена в денному » звітів РРО в розрізі 7 грн.00 коп.
2) нероздрукуванні «Z» звітів за 12 березня 2010 року, 8 квітня 2010 року,
3) неоприбуткуванні готівкових коштів у день їх надходження до каси - 12 березня 2010 року, 8 квітня 2010 року, що підтверджується «Z» звітами від 13 березня 2010 року №2261 на суму 63 грн. та від 9 квітня 2010 року №2288 на суму 64 грн.
На підставі акту перевірки ДПІ винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 липня 2010 року:
- №0001932330, яким за виявлені порушення вимог пунктів 1, 2, 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 880,00 грн.;
- №0001942330, яким за виявлені порушення вимог підпункту 2.6 пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 635,00 грн.
Згідно з частиною 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (чинний на час виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах своєї компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, у тому числі, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Статтями 8, 9 вищевказаного Закону визначені функції органів державної податкової служби України, до яких належить здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також, контролю за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
З норм статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» також вбачається, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.
Правовий аналіз наведених вище норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» свідчить про те, що органи державної податкової служби (у т.ч. і Новомоськовська ОДПІ в Дніпропетровській області) є уповноваженими державою органами для здійснення функцій контролю за додержанням порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Щодо інших доводів наведених в касаційній скарзі Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що за змістом правової позиції Верховного Суду України (постанова від 1 квітня 2014 року справа № 21-54а14, реєстраційний номер в ЄДРСР 38376807) щодо застосування пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637, в частині, що стосується оприбуткування готівки у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та відображення на їх підставі готівки у КОРО.
При цьому, як слідує з акту перевірки, зауважень щодо встановлених у ході перевірки обставин, що свідчать про допущення порушень, не було.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції, який переглядав рішення суду першої інстанції, не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 відхилити, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуюча: Н. Є. Блажівська
Судді: М.В. Сірош
Є.А. Усенко