29 травня 2014 року м. Київ К/9991/60364/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, Державної податкової адміністрації у Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2011
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2011
у справі №2а-520/11/2070
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, Державної податкової адміністрації у Харківській області
про визнання дій незаконним та скасування результатів перевірки
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі по отексту - позивач, ФОП ОСОБА_3) звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (далі по тексту - відповідач 1, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова), Державної податкової адміністрації у Харківській області (далі по тексту - ДПА у Харківській області) про визнання дії посадових осіб ДПА у Харківській області Галушко І.О., Гуйди О.В., під час проведення планової перевірки господарської діяльності позивача незаконними; скасування результати незаконної перевірки від 30.07.2010; скасування рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 20.08.2010 №0003322310, №0003312310.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2011, позов задоволено частково. Скасовано рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 20.08.2010 №0003312310 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 915,50 грн. В іншій частині позову - відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови у позові, та ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Відповідачі просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову у позові.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно акту перевірки встановлено порушення позивачем: п. 6 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі по тексту - Закон №265/95-ВР ), а саме, не забезпечення зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; п. 9 ст. 3 Закону №265/95-ВР, а саме, не забезпечення зберігання фіскальних звітних чеків в книгах обліку розрахункових операцій (у КОРО за реєстраційним № 2038002816/4 не забезпечено зберігання фіскального звітного чеку №1517 за 27.05.2010); п. 13 ст. 3 Закону №265/95-ВР, а саме, не забезпечено відповідність сум готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій; п. 12.ст. 3 Закону №265/95-ВР, а саме, не ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, порушення порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання, а саме: на момент перевірки були відсутні накладні на реалізуємий товар на суму 457,75 грн.
Щодо порушення п. 1, п. 2 ст. 1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» а саме, здійснення торгівельної діяльності підакцизними товарами (сигарети) в період з 05.11.2009 по 02.08.2010 без наявності торгівельного патенту, за що передбачена відповідальність згідно ст. 8 зазначеного Закону .
Суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню за цим Законом, є юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, - резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою частиною першою цієї статті 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» .
Згідно ст. 7 Указу Президента України №746/99 дія цього Указу не поширюється на фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами.
Таким чином, обґрунтованим є висновок суддів попередніх інстанцій про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій в цій частині.
Стосовно порушення п. 6 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі по тексту - Закон №265/95-ВР ), а саме, не забезпечення зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.
Згідно з п. 6 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на час проведення перевірки КОРО за реєстраційним №2038002816/3 на господарській одиниці, що належить позивачу, відсутнє.
Щодо порушення п. 9 ст. 3 Закону №265/95-ВР не забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків в КОРО №2038002816/4 , а саме, №1517 за 27.05.2010.
Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Позивачем не спростовано п. 9 ст. 3 Закону №265/95-ВР та не надано доказів зберігання фіскального звітного чеку №1517 за 27.05.200 в книзі обліку розрахункових операцій №2038002816/4.
Отже, правомірним є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Також, з акту перевірки вбачається, що позивачем в порушення п. 13 ст. 3 Закону №265/95-ВР не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі, зазначеній в денному звіті.
Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Як вбачається з матеріалів справи, факт порушення позивачем п. 13 ст. 3 Закону №265/95-ВР підтверджується наявним в матеріалах справи описом купюр та монет, що знаходились на місці проведення розрахунків та z-звітом.
Стосовно дотримання позивачем законодавчо встановленого порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, то судами зазначено наступне.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно зі ст. 6 Закону №265/95-ВР облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент здійснення перевірки позивач перебував на спрощеній системі обліку, оподаткування та звітності.
Пунктом 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» передбачено обов'язок платників єдиного податку - фізичних осіб вести Книгу обліку доходів і витрат у порядку, встановленому Державною податковою адміністрацією України.
Згідно з п. 1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1269 (далі по тексту - Порядок) книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що суб'єктом підприємницької діяльності до книги обліку доходів і витрат заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Наказом ДПА України від 05.11.1997 №17-0117/10/8886 затверджено Порядок ведення книги обліку доходів і витрат - суб'єктів підприємницької діяльності з особливостями її ведення для сфери торгівлі.
На виконання Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» видано наказ ДПА України від 29.10.1999 №599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі», пунктом 8 якого передбачено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком №10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 №12. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи «період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу)», «чистий дохід». Наприкінці робочого дня підбиваються підсумки всіх сум, отриманих за реалізований товар, і виводиться денна сума валового доходу.
Таким чином, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення приписів п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не було.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, Державної податкової адміністрації у Харківській області відхилити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)М.О. Федоров