12 травня 2014 року м. Київ В/800/1903/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Нечитайло О.М.
Судді: Бившева Л.І.
Ланченко Л.В.
Лосєв А.М.
Федоров М.О.,
перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.02.2014 р.
у справі №2а-14653/10/2670 (К/9991/3438/11 - номер справи у Вищому адміністративному суді України, розглянута судовою колегією у складі: Рибченка А.О. (головуючого), Борисенко І.В., Карася О.В.)
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_9
до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Державна податкова інспекція у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.02.2014 р. у названій справі.
Крім того, заявником було заявлено клопотання про заміну сторони правонаступником у зв'язку зі зміною найменування на Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві.
Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Враховуючи викладене та надані докази перейменування відповідача, судова колегія вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.
Згідно статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 КАС України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Відповідно приписів статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.02.2014 р. заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме - ст.ст. 1, 2, 4, 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.11.2013 р. у справі №К-26359/10, у якій, на його думку, згадані норми права застосовано інакше, ніж у даній справі.
У той же час, встановлений приписами ст.237 КАС України перелік підстав для подання заяви про перегляд Верховним судом України судових рішень в адміністративних справах є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Так, заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
Разом з тим, зі змісту поданої заяви та доданого як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права рішення Вищого адміністративного суду України, вбачається, що неоднакове застосування судами норм матеріального права, а саме - положень ст.ст. 1, 2, 4, 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у подібних правовідносинах відсутнє.
Крім того, зміст правовідносин, які у них розглядаються, відмінний від тих, які є у даній справі.
Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.
Керуючись ст.ст. 55, 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Державну податкову інспекцію у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві.
Відмовити Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.02.2014 р. у справі №2а-14653/10/2670 (К/9991/3438/11 - номер справи у Вищому адміністративному суді України).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:Нечитайло О.М.
СуддіБившева Л.І.
Ланченко Л.В.
Лосєв А.М.
Федоров М.О.