"13" травня 2014 р. м. Київ К/800/50143/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року
у справі №2270/6080/12
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1)
до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому (надалі - ДПІ у м.Хмельницькому)
третя особа Приватне підприємство «Запад-Еліт» (надалі - ПП «Запад-Еліт»)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
У березні 2010 року позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Хмельницькому.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року, у задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, податковим органом було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2009 року, за результатами якої складено акт №1198/17-1/НОМЕР_1 від 28 січня 2010 року на підставі якого відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, цілком вірно та обґрунтовано виходив з наступного.
Так, судами попередніх інстанції встановлено, що за даними обліку доходів та витрат, а також інформації з інших джерел в період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2009 року ФОП ОСОБА_1 було зазначено наступні види господарської діяльності: 45.21.1 - будівництво будівель; 52.48.9 - роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань; 74.87.0 - надання інших комерційних послуг.
Позивачем було надано для перевірки однотипні контракти на виконання будівельних робіт укладені з ПП «Запад-Еліт».
Згідно умов даних типових контрактів підрядник бере на себе зобов'язання виконувати загально-будівельні роботи власними силами на будівельному об'єкті, що знаходиться за відповідною адресою, а замовник, в свою чергу, зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити повну вартість виконаних робіт. Підрядник виконує додаткові роботи, що виникли в процесі будівництва, а також роботи та затрати не враховані в переліку робіт, якщо вони будуть узгоджені між сторонами.
Крім того зазначено, що вартість робіт, які підлягають виконанню встановлена одиничними розцінками по кожному виду робіт окремо, визначається договірною ціною та кошторисною вартістю робіт.
Поряд з цим, ФОП ОСОБА_1 заключала типові договори на виконання загально-будівельних робіт із ФОП ОСОБА_2, відповідно до яких підрядник бере на себе зобов'язання виконати загально-будівельні роботи власними силами на будівельному об'єкті в м.Хмельницькому, за вказівкою замовника, а замовник, в свою чергу, зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити повну вартість виконаних робіт. Вартість робіт, що підлягають виконанню встановлена одиничними розцінками по кожному виду робіт окремо, визначається договірною ціною та кошторисною вартістю робіт.
В силу приписів п.5 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, договір підряду укладається в письмовій формі, істотними умовами якого є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта); права та обов'язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва); порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання тощо.
Форма примірного договору підряду в капітальному будівництві затверджена наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України.
Згідно п.14-15 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві предметом договору є роботи, пов'язані з будівництвом об'єкта. У договорі підряду сторони зобов'язані визначити найменування об'єкта будівництва та його місцезнаходження, основні параметри: потужність, площа, об'єм, тощо, склад та обсяги робіт, які передбачені проектною документацією, інші показники, що характеризують предмет договору.
Беручи до уваги вищенаведені норми, надані для перевірки документи не відповідають вимогам п.5. та п.14-15 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, а саме: контракти не містять даних щодо основних параметрів - потужність, площа, об'єм, тощо, складу та обсягу робіт, а також відсутні найменування та місцезнаходження об'єкта будівництва.
Як зазначено судами першої та апеляційної інстанцій, для перевірки позивачем були надані наступні документи: акт приймання виконаних підрядних робіт та довідка про вартість виконаних підрядних робіт ФОП ОСОБА_1 - про виконання підрядних робіт для замовників - ПП «Запад-Еліт» та ПП «Євро-Захід», та ФОП ОСОБА_2 - про виконання підрядних робіт для замовника ФОП ОСОБА_1
Відповідно до пояснень позивача, відібраних в ході проведення планової виїзної перевірки ПП «Запад-Еліт», безпосередньо особа ОСОБА_1 не є спеціалістом в сфері будівництва.
Також ФОП ОСОБА_1 для перевірки було надано три трудових безстрокових договорів укладених 30 серпня 2005 року з наступними найманими працівниками: ОСОБА_3 - компресорщик, ОСОБА_4 - штукатур, ОСОБА_5 - штукатур.
У відповідності до ст.3 Національного Класифікатора України «Класифікатор професій ДК 003:2005» робота - це певні завдання та обов'язки, що виконані, виконуються чи повинні бути виконані однією особою. Кваліфікація - здатність виконувати завдання та обов'язки відповідної роботи. Професія - здатність виконувати подібні роботи, які вимагають від особи певної кваліфікації.
Класифікатором професій ДК 003:2005 передбачено наступний перелік професій у галузі будівництва, які необхідні для виконання зазначеного вище переліку робіт: керівники виробничих підрозділів у будівництві, головні фахівці - керівники виробничих підрозділів у будівництві, начальники (інші керівники) та майстри дільниць (підрозділів) у будівництві, техніки-будівельники, будівельники будівель та споруд, муляри, укладальники бетонної суміші, теслярі та столяри, будівельники та ремонтники споруд, будівельники, ремонтники споруд та верхолази (на роботах високої кваліфікації), будівельники - покрівельники, лицювальники, штукатури та ізолювальники, покрівельники, лицювальники та паркетники, ізолювальники, склярі, водопровідники та трубопровідники, будівельні та подібні до них електрики, маляри, зварники та газорізальники.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у перевіряємому періоді не була забезпечена найманими працівниками із відповідними професійно-кваліфікаційними навиками для здійснення наведеного вище переліку будівельних робіт, оскільки наймані працівники, як вже зазначено, мали кваліфікацію «штукатури» та «компресорщик».
До того ж, позивачем не були надані документи, які б підтверджували наявність трудових ресурсів, необхідних кваліфікацій та професій для виконання всіх видів будівельних робіт згідно переліку, що зазначені в акті приймання виконаних підрядних робіт, при тому, що відповідно до умов контрактів ФОП ОСОБА_1 як підрядник взяла на себе зобов'язання виконати загально-будівельні роботи власними силами.
Крім того, графа 11 актів виконаних робіт містить норми тривалості робочого часу та чисельність працівників, необхідних для виконання вказаних об'ємів робіт, в кількості від 15 до 40 осіб. В цей час, коли, як вказано вище, за позивачем було зареєстровано лише троє найманих працівників.
Таким чином, з урахуванням фактичної кількості найманих працівників та установленої трудовими договорами тривалості робочого тижня у 40 годин, максимально можливі витрати праці найманих працівників ФОП ОСОБА_1 не відповідають зазначеним в акті приймання виконаних підрядних робіт.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що оскільки у позивача була відсутня належна кількість працівників з їх належною кваліфікацією, то вказані контракти реально не могли бути виконані.
Встановлено, що контрагент позивача - ФОП ОСОБА_2 відсутній за місцем знаходження та згідно поданих декларацій господарську діяльність не веде.
Дане свідчить про відсутність здійснення будь-яких послуг/робіт як для ФОП ОСОБА_1, яка укладала з даним контрагентом договори, так і для інших суб'єктів підприємницької діяльності.
Також судами встановлено, що кошти перераховувались ПП «Запад-Еліт» на рахунок позивача за виконані будівельні роботи, проте господарські операції між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Запад-Еліт» і ФОП ОСОБА_2 мали на меті лише формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, а тому зазначені операції по здійсненню будівельних робіт не містять у своїй суті господарської діяльності.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що правочини, які вчинялися, не спрямовані на настання правових наслідків, що обумовлені ними.
Судами попередніх інстанцій також вірно зазначено, що за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2009 року грошові потоки, які поступили на розрахункові рахунки позивача з дати відкриття рахунків та до закінчення періоду перевірки від ПП «Запад-Еліт» підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
В силу приписів пп.9.12.2 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів з фізичних осіб», якщо суб'єкт господарської діяльності - фізична особа отримує інші доходи, ніж визначені в пп.9.12.1, де зазначено що оподаткування доходів, зокрема, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, спеціальним законом з цих питань з урахуванням норм цього пункту. До спеціального законодавства належить спеціальна система оподаткування та звичайна (загальна) система оподаткування, то такі доходи оподатковуються за загальними встановленими правилами.
Отже, норми пп.9.12.2 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів з фізичних осіб» встановлюють вимоги щодо оподаткування саме «інших доходів» суб'єкта підприємницької діяльності, тобто доходів, отриманих суб'єктом підприємницької діяльності не в межах здійснення власної підприємницької діяльності.
З 01 липня 2007 року та до закінчення періоду перевірки на розрахункові рахунки ФОП ОСОБА_1 поступили кошти від ПП «Запад-Еліт» у сумі 2109586,15грн. Крім цього, в перевіряємому періоді позивач отримував доходи від підприємницької діяльності. Валовий дохід відображений платником у деклараціях про доходи становить 2152582,83грн. В цей час, коли за даними перевірки валовий дохід платника становить 427536,21грн. Таким чином, валовий дохід ФОП ОСОБА_1 у перевіряємому періоді занижений платником на суму 1725050,05грн.
Крім цього, за період з 01 січня 2007 року по 30 вересня 2009 року сума витрат пов'язаних з одержанням доходу (без податку на додану вартість) відображена в декларації про доходи та складає 2138454,47грн., а за даними перевірки - 178518,69грн. Отже, різниця складає - 1959935,78грн.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанцій погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2009 року на суму 234819,20грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 35230,37грн. Факт порушення підтверджується копіями виписок банку.
Поряд з цим, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року в адміністративній справі №2-а-2459/10/2270 за позовом ПП «Запад-Еліт» до ДПІ у м.Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень встановлено, що господарські операції ПП «Запад Еліт» з ФОП ОСОБА_1 документувались по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проводками, без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо відмови у задоволені позову.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В.Вербицька
___________________ О.В.Муравйов