ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17806/13-ц
провадження № 2/753/795/14
"24" січня 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Цимбал І.К.
при секретарях - Троян С.П., Пархоменко А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, про визнання договору дійсним, визнання права власності, звільнення майна з під арешту -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, про визнання договору дійсним, визнання права власності, звільнення майна з під арешту, посилаючись на те, що між позивачем та ОСОБА_4, було укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_4, отримав від позивача грошові кошти в розмірі 28000 грн. і які зобов'язався повернути до -01.12.2012 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань між позивачем та ОСОБА_4 був укладений договір застави майна, відповідно до умов якого в заставу позивачу було передано рухоме майно, а саме автомобіль марки «Мерседес Бенс», модель 230 Е, випуск 1987 року, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1, легковий седан-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3, виданого РЕГ 1-го МРВ ДАІ м. Миколаїв ВДАІ УМВС в Миколаївській області 28.03.2007 року (далі - автомобіль).
ОСОБА_4 зобов'язався вчинити до 04.11.2012 року всі необхідні дії пов'язані з нотаріальним посвідченням вище вказаного договору.
Відповідно до п. 6.2 вказаного договору застави сторони зобов'язалися вчинити його нотаріальне посвідчення на території Дарницького району м. Києва.
ОСОБА_4 свої зобов'язання щодо нотаріального посвідчення договору не виконав.
Відповідно до п. 4 вказаного договору застави в разі невиконання даного договору позивач набуває права власності на предмет застави шляхом набуття права власності на автомобіль.
29.04.2013 року під час поїздки, позивач був зупинений працівником ДАІ та повідомлений про розшук автомобіля, який був затриманий про що складено акт, а автомобіль поміщено на зберігання.
Враховуючи наведене, позивач просить визнати договір застави дійсним, оскільки ОСОБА_4 ухиляється від нотаріального посвідчення договору, чим порушує останній і у зв'язку з чим позивач набув право власності на предмет застави, що підлягає визнанню судом. Крім того, позивачу стало відомо, що розшук автомобіля має місце у зв'язку із тим, що останній перебуває під арештом, а тому просить звільнити автомобіль від обтяження.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 позовні вимоги визнали, просили розглянути справу у їх відсутність.
Центральний відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи представника в судове засідання не направив, про відкладення розгляду справи заяв не надходило, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність представника відповідача, проти чого не заперечував представник позивача.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана надати суду докази якими вона обґрунтовує свої вимоги або заперечення.
Так, між позивачем та ОСОБА_4 був укладений договір застави рухомого майна, а саме автомобілю у простій письмовій формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про заставу», у випадках, коли предметом застави є транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави транспортних засобів провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Таким чином з правової точки зору такий договір є нікчемним.
Позивач просить визнати дійсним договір застави згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України посилаючись на те, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення останнього, хоча сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору.
Відповідно до п. 13 ППВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.
У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК. Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.
Позивач не надав пояснень та доказів про те, що чому договір застави не був нотаріально посвідчений, чи дійсно ОСОБА_4 ухилився від його посвідчення та чи втрачена така можливість.
Крім того, позивач не надав доказів про те, що мало місце повне або часткове виконання договору застави, а саме часткове повернення ОСОБА_4 коштів за договором позики до визначеного часу п. 1 договору застави.
Також, позивачем не надано доказів про те, що автомобіль перебуває під арештом.
Враховую вище наведене підстави для задоволення позову відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 79, 88, 208, 209, 212 - 218 ЦПК України, ст. 220 ЦК України, ст. 13 Закону України «Про заставу», суд -
В задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: