Справа № 752/4154/14-к
Провадження №: 1-кп/752/243/14
10.04.2014 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красносілка Олександрівського району Кіровоградської області, громадянина України, освіта вища, одруженого, працюючого головним інженером Полтавської ЕГДС ДГП «Укргеофізика», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 267 ч. 1 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді головного інженера Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» Полтавської експедиції по геофізичним дослідженням у свердловинах (ДГП «УКРГЕОФІЗИКА» Полтавської ЕГДС), 30.07.2013 року, достовірно знаючи, що відповідно до Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» всі радіоактивні матеріали відносяться до 7 класу небезпечних речовин і вимагають особливих умов транспортування, а також про те, що спеціальний автомобіль ДГП «УКРГЕОФІЗИКА» Полтавської ЕГДС, який призначений для перевезення радіоактивних речовин, а саме ДІВ 7 класу небезпеки, знаходиться у відрядженні, надав усну вказівку гірничому інженеру-фізику ДГП «УКРГЕОФІЗИКА» Полтавської ЕГДС ОСОБА_5 на перевезення радіоактивних матеріалів, а саме: закритого джерела іонізуючого випромінення радіонуклід Cs-137, активність якого 0,592х1012Бк, та закритого джерела іонізуючого випромінення радіонукліда AM-241/Be, активність якого 0,074х1012Бк, які, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1382 від 05.12.2007 року та Постановою Кабінету Міністрів України №453від 26.06.2013 року, якими затверджено «Технічний регламент закритих джерел іонізуючого випромінення», відносяться до 2 та 3 категорії відповідно, тобто ДІВ підвищеної небезпеки.
Виконуючи вказівку ОСОБА_4 , старший маршруту ОСОБА_5 та водій ОСОБА_6 , який не мав допуску на перевезення джерела іонізуючого випромінення 7 класу небезпеки, 31.07.2013 року приблизно о 03 годині 00 хвилин на автомобілі марки «ГАЗ-66» д.н.з. НОМЕР_1 , який не призначений для перевезення зазначеного виду вантажу, виїхали з с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області до аеропорту «Бориспіль», що розташований в Бориспільському районі Київської області, із вищевказаним вантажем. Близько 10 години 10 хвилин цього ж дня за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 101, вказаних осіб було зупинено працівниками ДАІ та під час перевірки виявлено порушення правил перевезення небезпечного вантажу та правил поводження з ним.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердивши, що працюючи на посаді головного інженера ДГП «УКРГЕОФІЗИКА» Полтавської ЕГДС надав вказівку гірничому інженеру-фізику ДГП «УКРГЕОФІЗИКА» Полтавської ЕГДС ОСОБА_5 та водію ОСОБА_6 , який не мав допуску на перевезення джерел іонізуючого випромінення 7 класу небезпеки, на перевезення радіоактивних матеріалів на автомобілі марки «ГАЗ-66» д.н.з. НОМЕР_1 , який не призначений для перевезення даного виду вантажу, достовірно знаючи, що автомобіль, призначений для перевезення джерел іонізуючого випромінення 7 класу небезпеки знаходиться у відрядженні.
Щиро розкаявся у вчиненому.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.
Тому суд обмежився дослідженням фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, та надійшов до висновку про те, що дії ОСОБА_4 за ст. 267 ч. 1 КК України кваліфіковано правильно як порушення правил перевезення та інших правил поводження з радіоактивними матеріалами.
При обранні покарання ОСОБА_4 суд враховує наступні обставини:
- ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення: кримінальне правопорушення, передбачене ст. 267 ч. 1 КК України, віднесене кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості;
- особу винного, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, за місцем реєстрації характеризується задовільно, раніше не судимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , у відповідності зі ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання в межах санкції ст. 267 ч. 1 КК України у виді штрафу, вважаючи таке покарання необхідним й достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 267 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання - 30 (тридцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1