ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА
Справа № 209/1724/14-к
Провадження № 1-кп/209/183/14
"27" травня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська у складі:
головуючого ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 1-кп/209/183/14 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 Кримінального Кодексу України
за участю:
сторони обвинувачення - прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 ;
сторони захисту:
- обвинуваченого ОСОБА_3 12 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Туапсе, Краснодарського краю, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, не працюючого, розлученого, зареєстрований АДРЕСА_1 , , в силу ст. 89 КК України, як раніше не судимого;
05.03.2014 року, приблизно о 16.00 годині, ОСОБА_3 знаходячись у приміщенні стоматологічної клініки ЧИ «Омельченко», яка розташований по вул. Харківській, 1 у м. Дніпродзержинську. маючи намір на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу зі столу, навмисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав мобільний телефон «Иокіа 301 КМ-839», ІМЕІ-1 № НОМЕР_1 , ІМЕІ-2 № НОМЕР_2 , з сим-картою № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , загальною вартістю 800 гривень, який належав гр. ОСОБА_5 , спричинивши тим самим потерпілій майнової шкоду на вказану суму. Заволодівши викраденим, ОСОБА_3 з місця злочину втік, після чого розпорядився викраденим на власний розсуд.
До початку судового розгляду, потерпіла ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12014040790000434, з одного боку, та обвинувачений в цьому провадженні ОСОБА_3 , з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України уклали угоду про примирення, додержуючись наступних умов:
1. Старший слідчим Дніпровського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором 14 березня 2014 року висунута підозра ОСОБА_3 в тому, що він 05.03.2014 року, приблизно о 16.00 годині, ОСОБА_3 знаходячись у приміщенні стоматологічної клініки ЧИ «Омельченко», яка розташований по вул. Харківській, 1 у м.Дніпродзержинську. маючи намір на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу зі столу, навмисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав мобільний телефон «Иокіа 301 КМ-839», ІМЕІ-1 № НОМЕР_1 , ІМЕІ-2 № НОМЕР_2 , з сим-картою № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , загальною вартістю 800 гривень, який належав гр. ОСОБА_5 , спричинивши тим самим потерпілій майнової шкоду на вказану суму. Заволодівши викраденим, ОСОБА_3 з місця злочину втік, після чого розпорядився викраденим на власний розсуд, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна.
2. Обвинувачений ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується:
1) беззастережно визнати обвинувачення у обсязі підозри у судовому провадженні;
3. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за ч.1 ст. 185 КК України у штрафу у розмірі 850 гривень
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Дана угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим була укладена у провадженні щодо злочину, який, віднесено до злочинів невеликої тяжкості, а отже угода відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє положення п.1 ч.1 ст. 473, ч. 5 ст. 474 КПК України, про що в справі мається його розписка.
Судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_5 цілком розуміє положення п.2 ч.1 ст. 473 КПК України, про що в справі мається її розписка.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України.
Підстав для відмови в затвердженні угоди, передбачених ч.7 ст. 474 КПК України, судом не виявлено.
Обвинувачений ОСОБА_3 погоджується на призначення узгодженого покарання у вигляді: штрафу у розмірі 850 гривень.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3
Керуючись ст. 370, 371, 475 КПК України, -
Затвердити угоду від 24 березня 2014 року про примирення, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити узгоджене покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, в апеляційний суд Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом 30 днів - всіма учасниками процесу - з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1