11.06.2014р. Справа № 907/354/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фреш", м. Львів
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Хуст
про стягнення загальної суми 93 336,05грн. (в тому числі сума 87 084,81грн. - основний борг, сума 1 307,62грн. - інфляційні втрати, сума 940,15грн. - три проценти річних та сума 4 003,47грн. - пеня).
Суддя В.І. Карпинець
За участю представників сторін:
від позивача: явка на власний розсуд
від відповідача: явка на власний розсуд
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Фреш", м. Львів
( далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Хуст (далі - відповідач ) про стягнення загальної суми 93 336,05грн. (в тому числі сума 87 084,81грн. - основний борг, сума 1 307,62грн. - інфляційні втрати, сума 940,15грн. - три проценти річних та сума 4 003,47грн. - пеня).
Позивачем позовні вимоги обґрунтовуються з посиланням на обставини, зазначені у позовній заяві (а.с.5-6) та на їх підтвердження долученими до справи доказовими матеріалами. Зокрема, посилається на невиконання відповідачем в повному обсязі взятого на себе зобов"язання за укладеним Договором поставки товарів №27/У від 10.06.2010р. щодо здійснення оплати в повному обс"язі за поставлений товар, в результаті чого у відповідача виникла перед позивачем заборгованість у сумі 87 084,81грн. основного боргу.
Відповідач повторно, при наявності, письмовий відзив на позов з доказами в його обґрунтування не подала та свого уповноваженого представника для участі в судовому засіданні, при наявності такого бажання, не направила. Ухвала суду від 30.05.2014р. про відкладення розгляду справи №907/354/14 на 11.06.2014р. на 11:30 год. за київським часом, була надіслана судом на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві: АДРЕСА_1 (а.с.27-28), яка є ідентичною адресі, зазначеній у витязі з ЄДРЮО та ФОП (а.с. 21-23), на адресу суду не поверталась, що засвідчує обставину її (даної ухвали суду) отримання відповідачем.
Дана обставина свідчить про належне виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі.
Отже, відповідач мала можливість скористатись правами, передбаченими ст.22 ГПК України, що нею зроблено не було.
Відповідно до вимог чинного законодавства, суд зазначає те, що судом повідомляються учасники судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій на підставі процесуальних документів, шляхом їх надсилання рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за наявними в матеріалах справи - поштовими реквізитами учасників судового процесу.
Суд також зазначає, що ухвала суду від 16.04.2014р. про порушення провадження у справі №907/354/14, яка була надіслана судом відповідачеві на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві: АДРЕСА_1, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, була отримана відповідачем за даною адресою, що підтверджено повідомленням про вручення 18.04.2014р. відповідачеві вищезазначеної кореспонденції суду (а.с.3). Дана обставина також засвідчує той факт, що відповідачеві відомо про наявність даного спору по даній справі.
За вищенаведених обставин, судом вжито достатніх заходів щодо повідомлення учасників судового процесу (в тому числі і відповідача) про вчинення вищезазначених процесуальних дій по даній справі, а тому спір по даній справі у даному судовому засіданні вирішується, з урахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, на підставі наявних у справі матеріалів в порядку ст. 75 ГПК України.
Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.
Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали, суд
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фреш", як Постачальником (далі - позивачем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як Покупцем (далі - відповідач), було укладено Договір поставки товарів №27/У від 10.06.2010р. (далі - Договір, а.с.9-10). Зокрема, вимогами п. 1 Договору передбачено, що Продавець зобов"язується передавати у власність Покупця товар згідно накладних у відповідності до замовлень Покупця, а Покупець зобов"язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах передбачених договором.
На виконання умов даного Договору, Позивачем, як постачальником, по періоду з 30.09 по 04.11.2013р., було поставлено відповідачеві, як покупцеві, товар на загальну суму 87 584,82грн. та який було прийнято відповідачем, що підтверджується наявними у справі засвідченими копіями видаткових накладних №УБЧ04017169 від 30.09.2013р. на суму 1 175,42грн. та №УБЧ04019840 від 04.11.2013р. на суму 86 409,40грн., підписаними та скріпленими печатками у двосторонньому порядку (а.с.13).
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що оплата за товар здійснюється Покупцем на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару.
Відповідачем по періоду 25.09.2013р. було частково здійснено оплату 500,01грн. в рахунок отриманого від позивача товару, що підтверджується засвідченою копією платіжного доручення №85 від 25.09.2013р. (а.с.24).
Інша сума 87 084,81грн. залишилась не оплаченою.
Позивачем вживались заходи щодо необхідності її сплати відповідачем, шляхом надіслання відповідачеві письмової вимоги №24 від 25.03.2014р. щодо необхідності сплати заборгованості у загальній сумі 87 084,81грн., що підтверджується поштовою квитанцією від 27.03.2014р. №9424 (а.с.12), яка (дана вимога) залишена відповідачем без задоволення.
Відповідачем не було погашено дану заборгованість, тому на день подання позивачем позову є наявна заборгованість у сумі 87 084,81грн..
Докази, які б засвідчували факт погашення відповідачем заявленої позивачем до стягнення суми 87 084,81грн. основного боргу, у матеріалах справи, на день вирішення судом спору по суті - відсутні та відповідачем зворотного не доведено.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання
та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Також необхідність виконання взятого на себе зобов"язання передбачена вимогами ст.530 Цивільного кодексу України.
Оскільки, як було зазначено вище, у відповідача наявна перед позивачем заборгованість у сумі 87 084,81грн. по основному боргу, тому, з врахуванням вищезазначених норм ЦК України та ГК України, позовні вимоги у даній частині позову є такими, що належним чином позивачем відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, не спростовані відповідачем, а тому вказана сума боргу підлягає до стягнення з відповідача в примусовому порядку на користь позивача.
Вимогами пункту 9.2 Договору передбачено, що Покупець за даним договором за порушення термінів розрахунків, передбачених п. 6 даного договору, сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості простроченого платежу, за кожен день прострочки.
Позивачем заявлена до стягнення з відповідача нарахована пеня у сумі 4 003,47грн., яка зазначена у позовній заяві та обґрунтований розрахунок якої, відповідно до вимог п. 9.2 Договору та з урахуванням вимог п.6 ст.232 ГК України, наведено у розрахунку (а.с.17) та який перевірено судом, а тому дана сума також підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв"язку з вищенаведеною нормою, є правомірним нарахування позивачем відповідачеві суми 940,15 грн. трьох процентів річних та суми 1 307,62грн. інфляційних втрат, які зазначені у позовній заяві та обґрунтований розрахунок яких, наведено у розрахунках (а.с. 15-16) та які перевірено судом, а тому дані суми також підлягають стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача суми 1 866,72грн. понесених витрат по оплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 193, 232 п.6 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 625 ч.2 Цивільного кодексу України та ст. ст. 4, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, 77, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фреш" /м. Львів, вул. Промислова, 53, ідентифікаційний код 23956445, р/р 26004000021180 в ПАТ „Креді Агріколь Банк", МФО 300614/ загальну суму 93 336,05грн. (в тому числі сума 87 084,81грн. - основний борг, сума 1 307,62грн. - інфляційні втрати, сума 940,15грн. - три проценти річних та сума 4 003,47грн. - пеня) та суму 1 866,72грн. у відшкодування судового збору. Видати наказ.
3. Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені вимогами ст. 93 ГПК України.
Суддя В.І. Карпинець