номер провадження справи 24/37/14
23.05.2014 Справа № 908/939/14
за позовом: товариство з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" (пр. Маяковського, 7, кв. 95, м. Запоріжжя, 69035)
до відповідача: публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" (Дніпропетровське шосе, буд. 3, м. Запоріжжя, 69600)
про стягнення 90 294,16 грн.
суддя Азізбекян Т.А.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: Луценко І.М., довіреність від 01.04.2014р. № 01-04-04
від відповідача: Бяскова П.Г., довіреність від 01.11.2013р. № 1/05-п
24.03.2014р. до господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" про стягнення з відповідача 87 789,93 грн., з яких: 83 601,05 грн. основного боргу, 785,41 грн. 3% річних та 3 403,47 грн. пені.
Ухвалою від 24.03.2014р. судом порушено провадження у справі № 908/939/14, присвоєно провадженню номер 24/37/14, справу призначено до розгляду на 22.04.2014р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.
Ухвалою від 22.04.2014р. розгляд справи відкладений на 23.05.2014р.
Заявою від 19.05.2014р. позивач збільшив розмір позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 90 294,16 грн., з яких: сума основного боргу - 83 601,05 грн., пеня - 5 426,71 грн. та 1 266,40 грн. 3% річних.
Заява подана в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та прийнята судом.
Таким чином, предметом розгляду спору є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 90 294,16 грн.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
У засіданні суду 23.05.2014р. оголошено вступна та резолютивна частини рішення.
Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та зазначив, що 01.08.2013р. між сторонами укладений договір поставки № МН002762, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 99 565,13 грн. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково в сумі 15 963,84 грн. Таким чином сума основного боргу становить 83 601,05 грн. За порушення строків оплати відповідачу нараховано 5 426,71 грн. пені та 1 266,40 грн. 3% річних. Просить суд позов задовольнити.
Відповідач заперечує проти заявлених вимог в частині стягнення пені та 3% річних, вказує на те, що позивачем невірно визначено періоди, за які підлягають сплаті пеня та 3% річних, відповідно допущено помилки при їх розрахунку. За розрахунком відповідача розмір пені за період прострочення з 24.09.2013р. по 14.03.2014р., який дорівнює 14 дням, становитиме 85,29 грн., а розмір 3% річних від простроченої суми за цей же період становитиме 19,68 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
01.08.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Спецімідж» (Постачальник) та публічним акціонерним товариством «Запоріжтрансформатор» (Покупець) укладено договір поставки № МН002762, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлені строки Покупцю товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти указаний товар та оплатити за нього грошову суму.
Поставці за даним договором підлягає наступний товар: спеціальний одяг, засоби індивідуального захисту, протипожежне обладнання, тканини, господарські товари (п. 2.1.). Загальна кількість товару, яка підлягає поставці, визначається специфікаціями, які є невід'ємними частинами договору (п. 2.2.).
Згідно п. 5.1. договору, ціна товару визначається специфікаціями, які є невід'ємними частинами даного договору.
Відповідно до п. 5.4. договору, Покупець оплачує товар в наступ ному порядку: протягом 20 календарних днів з моменту надходження товару на склад Покупця, якщо інше не передбачено в специфікаціях до даного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, у період з 02.09.2013р. по 06.11.2013р., згідно специфікацій № 1 від 01.08.2013р., № 2 від 25.09.2013р., № 3 від 07.10.2013р., ТОВ «Спецімідж» здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 99 565,34грн., про що свідчать видаткові накладні: № РН-0000535 від 02.09.2013 року на суму 15 963,84 грн.; № РН-0000654 від 22.10.2013 року на суму 17 040,00 грн.; № РН-0000693 від 06.11.2013 року на суму 49 075,20 грн.; № РН-0000694 від 06.11.2013 року на суму 11 603,15 грн.; № РН-0000695 від 06.11.2013 року на суму 5 883,15 грн. та довіреність № 24194 від 02.09.2013р., дові реність № 24877 від 21.10.2013р., довіреність № 25033 від 04.11.2013р.На оплату отриманого товару відповідачу виставлено рахунок-фактура № СФ-0000526 від 02.09.2013р., рахунок-фактура № СФ-0000648 від 22.10.2013р., рахунок-фактура № СФ-0000691 від 06.11.2013р., рахунок-фактура № СФ-0000692 від 06.11.2013р., рахунок-фактура № СФ-0000693 від 06.11.2013р.,
Встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково в сумі 15 963,84грн. Решта вартості товару відповідачем не оплачена, внаслідок чого сума основного боргу ПАТ «Запоріжтрансформатор» перед ТОВ «Спецімідж» за договором поставки від 01.08.2013р. № МН002762 становить 83 601,05 грн.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання.
Зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.
Відповідач оплату за отриманий товар не довів, суму основного боргу в розмірі 83 601,05 грн. визнав у повному обсязі, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 83 601,05 грн. основного суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
За приписами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 6.3.1.1 договору № МН002762 від 01.08.2013р., за прострочення виконання зобов'язань за договором винна Сторона сплачує іншій Стороні пеню в розмірі 0,1% від ціни невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.
При цьому п. 6.3.1.2 договору обмежує пеню за порушення грошового зобов'язання за договором розміром і порядком, передбачених законом.
Позивачем заявлено до стягнення пеня в сумі 5 426,71 грн. за загальний період з 23.09.2013р. по 23.05.2014р.
Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.
Факт прострочення платежу за поставлений товар згідно договору від 01.08.2013р. матеріалами справи доведено.
Разом з тим, судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені та встановлено, що останнім невірно визначено день початку виникнення заборгованості по оплаті за поставку товару згідно з видатковою накладною № РН-000535 від 02.09.2013р. Так, двадцятий календарний день - це 22.04.2013 р., який припадає на неділю - вихідний день.
Згідно з ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Таким чином, останній день оплати - 23.09.2013 р., а днем початку виникнення заборгованості, відповідно, є 24.09.2013р.
Отже, розмір пені за видатковою накладною № РН-000535 від 02.09.2013р. становить 86,29 грн. за період з 24.09.2013р. по 08.10.2013р.
Розрахунок пені за видатковими накладними № РН-0000654 від 22.10.2013р.; № РН-0000693 від 06.11.2013р.; № РН-0000694 від 06.11.2013р.; № РН-0000695 від 06.11.2013р. за загальний період з 12.11.2013р. по 23.05.2014р. на загальну суму 5 324,37 грн. судом визнано вірним.
За таких обставин вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 5 409,66 грн. за загальний період з 24.09.2013р. по 23.05.2014р. В іншій частині вимоги відхиляються.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1 266,40 грн. 3% річних, а саме: за період з 23.09.2013р. по 08.10.2013р. в сумі 22,30 грн., за період з 12.11.2013р. по 26.11.2013р. - 21,01 грн., за період з 27.11.2013р. по 14.03.2014р. - 1 223,09 грн.
Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
За розрахунком суду розмір 3% річних становить 782,79 грн., а саме: за період з 24.09.2013р. по 08.10.2013р. - 19,68 грн., за період з 12.11.2013р. по 26.11.2013р. - 21,01 грн., за період з 27.11.2013р. по 14.03.2014р. - 742,10 грн.
Отже, вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняються частково в сумі 782,79 грн. В іншій частині вимоги відхиляються.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі в сумі 1 816,87 грн. відноситься на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (Дніпропетровське шосе, б. 3, м. Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 00213428, розрахунковий рахунок 26002619939135 в обласному відділенні ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" (пр. Маяковського, 7, кв. 95, м. Запоріжжя, 69035, р/р № 26008060234219 ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 35842316) - 83 601 (вісімдесят три тисячі шістсот одна) грн. 05 коп. основного боргу, 5 409 (п'ять тисяч чотириста дев'ять) грн. 66 коп. пені, 782 (сімсот вісімдесят дві) грн. 79 коп. 3% річних та 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 87 коп. судового збору .
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя Т.А. Азізбекян
Повне рішення складено 26.05.2014р.