"22" травня 2014 р. м. Київ К/9991/86488/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),
суддівЛіпського Д.В.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Військової частини НОМЕР_1 про ухвалення додаткового судового рішення
у справі за позовом військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення компенсації за речове майно,
Постановою Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2014 року скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року. В частині позовних вимог про стягнення грошової компенсації за не отримане речове майно до 11 березня 2000 року справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В частині позовних вимог про стягнення грошової компенсації за не отримане речове майно після 11 березня 2000 року ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення компенсації за речове майно після 11 березня 2000 року.
27 лютого 2014 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у зв'язку з тим, що Вищим адміністративним судом України при ухваленні постанови не вирішено питання про судові витрати, понесені відповідачем при сплаті судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 68,95 грн.
Перевіривши доводи викладені у заяві колегія суддів приходить до висновку про те, вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Розподіл судових витрат регулюється статтею 94 КАС України.
Частиною першої вказаної статті передбачено відшкодування судових витрат стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Види судових витрат визначені статтею 87 КАС України, зокрема вони складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Отже, відповідачу, який є суб'єктом владних повноважень не компенсуються витрати на правову допомогу, витрати, пов'язані із прибуттям до суду, та інші судові витрати, крім зазначених витрат на доказування, оскільки суб'єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов'язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді. Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із владою.
Таким чином, підстав для компенсації судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 68,95 грн, суб'єкту владних повноважень - Військовій частині НОМЕР_1 не має, тому заява про ухвалення додаткового судового рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 160, 168 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Головчук
Судді Д.В. Ліпський
Ю.К. Черпак