22 травня 2014 року м. Київ К/9991/28286/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),
суддівЛіпського Д.В.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, першого заступника начальника Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області Кислого Анатолія Миколайовича про скасування наказів та поновлення на службі,
У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з березня 1994 року проходив службу в органах внутрішніх справ. Наказами Головного управління Міністерства внутрішніх справ (далі - ГУ МВС) України в Київській області від 06 вересня 2010 року № 756 та від 09 вересня 2010 року № 649 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ в запас за підпунктом «є» пункту 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114). Не погоджуючись із зазначеними наказами, ОСОБА_1 просив суд визнати їх протиправними, скасувати та поновити на службі в органах внутрішніх справ.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з березня 1994 року проходив службу в органах внутрішніх справ.
З 23 червня 2010 року по 04 серпня 2010 року позивачу надана чергова відпустка за 2010 рік. У період перебування у відпустці, позивач згідно листків непрацездатності серії АБШ № 916099 та № 916783, виданих 26 липня 2010 року та 20 серпня 2010 року, перебував на лікуванні в період з 08 по 26 липня 2010 року та з 28 липня по 20 серпня 2010 року в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги. Фактично до виконання своїх службових обов'язків позивач мав приступити 21 серпня 2010 року.
Відповідно до вказівки ГУ МВС України в Київській області від 11 серпня 2010 року № 298 з 22 серпня 2010 року по 25 серпня 2010 року особовий склад переведено на посилений варіант несення служби.
25 серпня 2010 року начальник Управління оперативно-технічного забезпечення ГУ МВС України в Київській області полковник міліції ОСОБА_2 подав до ГУ МВС України в Київській області рапорт про порушення службової дисципліни заступником начальника Управління начальником відділу УОТЗ ГУ МВС України в Київській області майором міліції ОСОБА_1 , який своєчасно з чергової відпустки за 2010 рік не повернувся, мотивуючи це тим, що перебуває на лікуванні. Проте, документи, що підтверджують факт перебування на лікуванні, не надав. Лікарняні листки надав тільки 27 серпня 2010 року. Крім того, з 21 до 24 серпня 2010 року позивач на телефонні дзвінки не відповідав.
Наказами ГУ МВС України в Київській області від 06 вересня 2010 року № 756 та від 09 вересня 2010 року № 649 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ в запас за підпунктом «є» пункту 64 (за порушення дисципліни) Положення № 114.
Порядок проходження публічної служби в органах внутрішніх справ регулюється законами України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII, «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут ОВС) та Положенням №114.
Згідно із підпунктом «є» пункту 64 Положення особи старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватись законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників. Крім того, дана норма зобов'язує дотримуватись ряду інших вимог, виконання яких у своїй сукупності забезпечує службову дисципліну.
Відповідно до пунктів 2.6., 2.7. вказівки Міністерства внутрішніх справ України від 29 січня 2004 року № 851/Пв «Порядок звільнення від службових обов'язків через тимчасову непрацездатність осіб рядового та начальницького складу ОВС та військовослужбовців» про необхідність лікування у закладах охорони здоров'я, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади (крім випадків, коли потрібна екстрена госпіталізація) працівник повідомляє безпосереднього начальника (командира) рапортом, який візується дільничним терапевтом амбулаторно-поліклінічного закладу органів внутрішніх справ при наявності його в даному населеному пункті. Документи, які засвідчують непрацездатність, які видані державними та комунальними закладами охорони здоров'я, підлягають реєстрації в амбулаторно-поліклінічних закладах МВС України при наявності їх в даному населеному пункті або в медичному пункті військової частини протягом 1 доби після закінчення лікування, тобто працівник, який знаходився на лікуванні в медичному закладі не системи МВС, повинен протягом доби зареєструвати лист непрацездатності в поліклініці за місцем служби.
Судами встановлено, що вказані вимоги позивачем не виконані.
Згідно із пунктом 52 Положення № 114 особам рядового і начальницького складу, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на число невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється начальником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого лікарем і начальником (головним лікарем) лікувального закладу.
Після відновлення працездатності в листку непрацездатності зазначається дата виходу на службу. В зазначений строк працівник зобов'язаний приступити до виконання своїх обов'язків і пред'явити безпосередньому начальнику листок непрацездатності.
Позивач до керівництва ГУ МВС України в Київській області про продовження відпустки, як це передбачено Положенням, 21 серпня 2010 року не звертався.
Посилання позивача на те, він мав право не виходити на службу, оскільки з 21 серпня 2010 року по 24 серпня 2010 року є днями відпочинку, не спростовує висновків судів про самовільне використання робочого дня як дня відпочинку, оскільки на ці дати припадав один робочий день.
Таким чином, оцінюючи докази, які є у справі, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що суб'єкт владних повноважень діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством. Тому суди обґрунтовано відмовили у задоволенні позову.
Доводи касаційної скарги щодо порушення норм трудового законодавства (Кодексу законів про працю України) не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, оскільки проходження служби в органах внутрішніх справ регулюється спеціальним законодавством. Тому підстав для скасування ухвалених судових рішень колегія суддів не вбачає.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України, якщо суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Головчук
Судді Д.В. Ліпський
Ю.К. Черпак