"22" травня 2014 р. м.Київ К/800/46507/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Донець О.Є.,
Гончар Л.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Релігійної громади парафії Святого Миколая-Чудотворця Рівненсько-Волинської єпархії Української Автокефальної Православної церкви та Рівненського крайового братства Святого Апостола Андрія Первозванного на постанову Рівненського міського суду від 20 червня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року у справі за позовом Релігійної громади парафії Святого Миколая-Чудотворця Рівненсько-Волинської єпархії Української Автокефальної Православної церкви та Рівненського крайового братства Святого Апостола Андрія Первозванного до Рівненської міської ради, міського голови м.Рівне Хомка Володимира Євгеновича, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Консисторія (єпархіальне управління) Рівненсько-Волинської єпархії Української Православної Церкви, Комунальне підприємство «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації», про визнання недійсним розпорядження,-
У вересні 2011 року Релігійна громада парафії Святого Миколая-Чудотворця Рівненсько-Волинської єпархії Української Автокефальної Православної церкви та Рівненське крайове братство Святого Апостола Андрія Первозванного звернулися до суду з позовом до Рівненської міської ради, міського голови м.Рівне про визнання недійсним розпорядження міського голови м.Рівне від 11 липня 2011 року № 659 «Про оформлення права власності на будівлю».
В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначили про прийняття спірного розпорядження від 11 липня 2011 року № 659 міським головою з перевищенням своїх повноважень, з порушенням вимог Конституції та чинного законодавства України.
Постановою Рівненського міського суду від 20 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.
При винесенні рішень суди першої та апеляційної інстанції виходили із того, що оскаржуване розпорядження прийнято міським головою м.Рівне на підставі та у межах повноважень, визначених положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування» та рішення міської ради щодо розмежування повноважень між виконавчим комітетом та міським головою від 10 липня 1997 року № 219, а також рішення міської ради від 10 грудня 2001 року №567 про передачу будинку у власність Рівненсько-Волинському єпархіальному управлінню Української Автокефальної Православної Церкви.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Релігійна громада парафії Святого Миколая-Чудотворця Рівненсько-Волинської єпархії Української Автокефальної Православної церкви та Рівненське крайове братство Святого Апостола Андрія Первозванного звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на не правильне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням Рівненської міської ради від 10 грудня 2001 року № 567 передано у власність Рівненсько-Волинському Єпархіальному управлінню Української Автокефальної Православної Церкви будинок №12 по вулиці Словацького в м.Рівному загальною площею 158,2 м.кв.
04 лютого 2002 року приміщення передане відповідно до акту прийняття-передачі Рівненсько-Волинському єпархіальному управлінню.
Розпорядженням міського голови с Рівне від 05 квітня 2002 року № 795-р оформлено право колективної власності на будівлю загальною площею 158,2 кв.м. по вул.Словацького,12 в м.Рівне за Українською автокефальною православною церквою (Рівненсько-Волинська єпархія).
08 квітня 2002 року Рівненським міським бюро технічної інвентаризації видано свідоцтво про право власності Українській автокефальній церкві (Рівненсько-Волинська Єпархія) на будівлю загальною площею 158,2 кв.м. по вул.Словацького,12.
11 липня 2011 року міським головою м.Рівне В.Хомко прийнято розпорядження №659 про оформлення права приватної власності на будівлю загальною площею 159, 9 кв.м. по вул.Словацького,12 в м.Рівному за консисторією (єпархіальним управлінням) Рівненсько-Волинської Єпархії Україніської Автокефальної Православної церкви.
Посилаючись на те, що вказане розпорядження видано з порушенням ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування» та в порушення вимог Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, позивачі звернулись до суду з вказаним позовом.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (п.п.10 п.«б» ч.1) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Згідно ч.3 ст.52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та сільським, селищним, міським головою в межах повноважень, наданих цим Законом виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.
Рішенням від 10 липня 1997 року № 219 Рівненською міською радою розмежовано повноваження між виконавчим комітетом та міським головою та віднесено до повноважень міського голови облік та реєстрацію відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Відповідно до п.п.19, 20 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування» міський голова здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів; видає розпорядження у межах своїх повноважень.
З урахуванням вищенаведених обставин та положень закону суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про правомірність винесення міською головою м.Рівне оскаржуваного розпорядження щодо оформлення права власності на будівлю за третьою особою.
З посиланням на рішення господарського суду Рівненської області від 09 липня 2010 року, постанови Львівського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2010 року та Вищого господарського суду України від 25 січня 2011 року у справі № 2/55, судами відзначено про чинність рішення Рівненської міської ради від 10 грудня 2001 року № 567 та встановлено, що на час його прийняття був зареєстрований статут Єпархіального управління Рівненської Єпархії Української православної церкви (свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної організації від 30 березня 1992 року № 210), діяльність якої поширюється на територію Рівненської Єпархії Української автокефальної православної церкви; 13 жовтня 1992 року у статут внесено зміни,замінено слова «Українська автокефальна православна церква» на слова «Українська православна церква - Київський патріархат»; згідно довідки Головного управління статистики у Рівненській області від 09 січня 2008 року Рівненсько-Волинське Єпархіальне Управління Української Автокефальної Православної Церкви не значиться, в той же час, станом на 09 січня 2008 року значиться Консисторія (Єпархіальне управління) Рівненсько-Волинської Єпархії Української Автокефальної Православної Церкви за адресою м.Рівне, вул.Словацького,12; відповідно до Цивільного Статуту Єпархіального управління Рівненської Єпархії Української Автокефальної Православної Церкви від 30 березня 1992 року встановлено, що виконавчим органом є Консисторія (третя особа); таким чином Консисторія і є Єпархіальним управлінням.
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає правильними висновки судів про правомірність оскаржуваного розпорядження міського голови та відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо його скасування.
Виходячи з визначених ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України меж перегляду судових рішень, за якими суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі та позбавлений можливості досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, у судової колегії відсутні підстави для спростування встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, тоді як доводи касаційної інстанції не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Релігійної громади парафії Святого Миколая-Чудотворця Рівненсько-Волинської єпархії Української Автокефальної Православної церкви та Рівненського крайового братства Святого Апостола Андрія Первозванного залишити без задоволення.
Постанову Рівненського міського суду від 20 червня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді