"22" травня 2014 р. м. Київ К/9991/573/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманко О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про зобов'язання видати довідку для перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та перерахувати вихідну допомогу з розрахунку його заробітної плати як голови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області за останній місяць роботи на цій посаді.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 березня 2010 року позовні вимоги задоволені повністю.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судами встановлено, що Указом Президента України від 14 липня 2004 року № 791/2004 ОСОБА_2 призначено на посаду голови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області строком на 5 років.
30 квітня 2009 року ОСОБА_2 подав заяву про вихід у відставку за власним бажанням.
Постановою Верховної Ради України від 08 жовтня 2009 року № 1635-VI «Про звільнення суддів» звільнено ОСОБА_2 з посади судді Бердичівського міськрайонного суду Київської області.
29 жовтня 2009 року позивач звернувся до ТУ ДСА в Житомирській області з заявою про отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і вихідну допомогу з розрахунку заробітної плати голови суду.
Проте, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Житомирській області у здійсненні перерахунку було відмовлено.
Відповідно до частини 4 статті 43 Закону України «Про статус суддів» судді, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу». Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок - 50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі, або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу».
У зв'язку з тривалим невирішенням питання щодо звільнення суддів, Радою суддів України прийнято рішення від 22 червня 2007 року № 84, яким рекомендовано при нарахуванні вихідної допомоги та розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці обчислюється із заробітної плати за останньою посадою, в тому числі адміністративною, що займав суддя до виходу у відставку на час подання заяви про відставку (досягнення суддею 65 років) або на час прийняття рішення про відставку органом, що його обрав або призначив, за вибором судді.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на час подання заяви про відставку, тобто 30 квітня 2009 року, ОСОБА_2 не досяг 65 років.
І відповідно, на підставі заяви позивача від 29 жовтня 2009 року, йому була нарахована вихідна допомога та розмір щомісячного довічного грошового утримання із його заробітної плати на час прийняття рішення про відставку органом, що його обрав.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про правомірність дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області стосовно видачі довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці з урахуванням його заробітної плати на час прийняття рішення про відставку Верховною Радою України.
Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко