26 травня 2014 рокусправа № 194/2623/13-а (2-а/194/62/13)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Тернівської міської ради Дніпропетровської області
на постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2013 року
справа № 194/2623/13-а (2-а/194/62/13)
за позовом ОСОБА_1
до управління соціального захисту населення Тернівської міської ради Дніпропетровської області
про стягнення боргу з виплати державної допомоги по догляду за дитиною, -
У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулася у Тернівський міський суд Дніпропетровської області з позовом до управління соціального захисту населення Тернівської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити нарахування та виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за період з 17 липня 2013 року до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» з урахуванням проведених виплат.
Постановою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача, зобов'язано останнього здійснити перерахунок та виплату позивачу державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 17 липня 2013 року по 25 грудня 2013 року, з урахуванням проведених виплат, відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Не погодившись з постановою суду, управління соціального захисту населення Тернівської міської ради Дніпропетровської області звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9), на момент звернення до суду має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», як особа, що застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначена у відповідності до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751.
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами.
Зокрема, статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» були внесені відповідні зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Так, змінами до статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» виключено статті 40-44.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними низку положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», в тому числі й пункт 25 розділу II цього Закону щодо виключення статей 40-44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Пунктом 2 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», якою передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
При цьому, судом встановлено, що правлінням Фонду з 2010 року по 2014 рік будь-яких рішень щодо визначення розміру зазначеної допомоги не приймалось.
Оскільки, Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» не встановлювався інший, ніж у Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» розмір допомоги, а положення постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» було затверджено саме на виконання Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (п.1), то застосовувати зазначену постанову Кабінету Міністрів України до особи, яка застрахована в системі загальнообов'язкового страхування не можливо, оскільки на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального закону, а саме Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції у розгляді цієї справи дійшов обґрунтованих висновків, що відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому, ніж визначено статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» діяв неправомірно.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Тернівської міської ради Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим