17 квітня 2014 рокусправа № 1111/10022/12 (2а/1111/992/12)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради
на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 січня 2013 року по справі № 1111/10022/12 (2а/1111/992/12) за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у видачі позивачу будівельного паспорту для будівництва житлового будинку на земельній ділянці загальною площею 0,1500 га та зобов'язати відповідача видати будівельний паспорт для будівництва житлового будинку на земельній ділянці площею 0,1500 га, згідно з державними актами на право власності на земельні ділянки серії ЯК № 465482 від 20.08.2012 року та серії ЯК № 465483 від 28.08.2012 року.
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 січня 2013 року позов задоволено. Визнано дії відповідача щодо відмови у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта для будівництва житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1. Зобов'язано Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради надати ОСОБА_1 будівельний паспорт для будівництва житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1 на підставі поданої заяви від 19.09.2012 року, зареєстрованої за № 1794.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач є власником земельної ділянки, площею 0,1500 га за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджено: державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 465482 від 20.08.2012 року площею 0,1000 га (цільове призначення земельної ділянки - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)) та державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 465483 від 28.08.2012 року площею 0,0500 га (цільове призначення земельної ділянки - для ведення садівництва).
У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради з заявою про надання будівельного паспорту на забудову земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку.
Листом № 4462 від 03.10.2012 року Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради позивачу повідомлено, що, оскільки вказана земельна ділянка розташована в зоні зелених насаджень загального користування, управлінням буде підготовлено паспорт на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 після внесення відповідних змін до містобудівної документації - генерального плану міста.
Колегія суддів вважає, що відповідач діяв відповідно до норм чинного законодавства та у межах наданих йому повноважень, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Невід'ємною частиною генерального плану населеного пункту є план земельно-господарського устрою цього населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
Статтею 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що:
1. Детальний план території уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток території.
2. Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території району з метою визначення їх функціонального призначення.
3. У складі детального плану території розробляється проект землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб.
4. Детальний план території визначає:
1) принципи планувально-просторової організації забудови;
2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;
3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;
4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;
5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;
6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;
7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;
8) систему інженерних мереж;
9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;
10) порядок комплексного благоустрою та озеленення.
5. Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.
6. Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.
7. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується шляхом його розміщення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у місцевих друкованих засобах масової інформації, а також у загальнодоступному місці у приміщенні такого органу, крім частини, що належить до інформації з обмеженим доступом відповідно до законодавства. Зазначена частина може включатися до складу детального плану території як окремий розділ.
Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради забезпечує оприлюднення детального плану території протягом 10 днів з дня його затвердження.
8. Детальний план території розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.
9. Детальний план території не підлягає експертизі.
10. Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.
Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки. Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Пунктом 1.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 року № 103 визначено, що розроблення будівельного паспорта здійснюється в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації нам місцевому рівні.
Згідно ч. 4 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.
Відповідно до ч. 2 ст.. 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), разом з тим, вказана територія відповідно до генерального плану міста Кіровограда розташована у зоні зелених насаджень загального користування, що свідчить про невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації.
Листом № 4462 від 03.10.2012 року Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради роз'яснено позивачу, що управлінням буде підготовлено паспорт на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 після внесення відповідних змін до містобудівної документації - генерального плану міста, тобто у відповідача відсутні законні підстави для розроблення будівельного паспорта відповідно до наявної містобудівної документації.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідач діяв без порушень ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм права, що призвело до неправильного вирішення спору, відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст. 202 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради - задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 січня 2013 року у справі № 1111/10022/12 (2а/1111/992/12) - скасувати.
У позові відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Повний текст виготовлено 2 червня 2014 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов