іменем України
04 жовтня 2012 рокусправа № 2а-0870/415/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,
суддів: Дадим Ю.М. Малиш Н.І.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,
за участю представників:
позивача: - ОСОБА_1 (за дов. від 29.11.2010 року),
відповідача: - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року
у справі № 2а-0870/415/11
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області
про часткове визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,-
У січні 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 вересня 2010 року № 0005032308 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 77916,50 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено (а.с. 125-127).
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Мелітопольська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заперечує проти вимог апеляційної скарги.
Представник Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області здійснено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_1, в якому здійснює підприємницьку діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_2, за результатами якої складено акт від 30 серпня 2010 року № 0443/08/32/23/НОМЕР_1.
Перевіркою встановлено порушення пунктів 1, 2, 11, 12, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95 від 06 липня 1995 року, а саме роздрукування чеку на неповну суму продажу, невідповідність готівкових коштів сумі зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, порушення режиму попереднього програмування реєстратора розрахункових операцій, порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
На підставі акту перевірки Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 вересня 2010 року № 0005032308 на суму 80321,50 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач знаходиться на загальній системі оподаткування, має належним чином зареєстровану книгу обліку доходів і витрат, а також має усі первинні документи, що підтверджують факт оприбуткування товару, який знаходиться на реалізації у торговому павільйоні, що свідчить про ведення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 обліку товарів, у зв'язку з чим дійшов висновку про неправомірність накладення штрафної санкції за не ведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем їх реалізації та зберіганні у сумі 77916,50 грн.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 під час проведення перевірки перебувала на загальній системі оподаткування. При цьому, книгу обліку доходів і витрат, згідно пояснень доданих до акту перевірки, вона не вела, оскільки облік товару здійснюється в електронному вигляді.
Відповідно до пунктів 1, 2, 11, 12, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг); забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
При цьому, особливості оподаткування доходів від здійснення фізичними особами підприємницької діяльності (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регулюються розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», що прийнятий на виконання вимог пункту 22.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року № 889- IV.
Так, відповідно до частин 2, 3 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», які кореспондуються з нормами Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю», яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року № 12 на виконання зазначеного Декрету, а саме відповідно до частин 3, 4 статті 13 Інструкції загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними в додатку № 6 до цієї Інструкції.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать документально підтверджені витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
При цьому, згідно з пунктами 1, 3, 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Таким чином, усі витрати суб'єкта підприємницької діяльності, які безпосередньо пов'язані із одержанням доходу повинні бути документально підтвердженими, зокрема, платіжними документами (чеками касових апаратів, квитанціями прибуткових касових ордерів, платіжними дорученнями тощо), а також відвантажувальними документами (накладними, товарно-транспортними накладними, актами виконаних робіт, актами приймання-передачі і т.д.).
Крім того, відповідно до статті 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» облік товарних запасів фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємства. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується для осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів. При цьому, фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, здійснюють реалізацію товарів (послуг) через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та їх обліку їх кількості, де також ведеться і облік товарних запасів.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат громадян - суб'єктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) форми № 10 (лист Державної податкової адміністрації від 05 листопада 1997 року № 17-0117/10-8886) суб'єкти підприємницької діяльності забезпечують облік руху товарів і готівки (записи здійснюються кульковою або чорнильною ручкою чітко, розбірливо, підтирання або виправлення не допускаються) по кожній графі Книги у такому порядку: Графи 1, 2, 3 та 7 Книги заповнюються громадянами на момент виготовлення продукції, наданих послуг, а також придбання усієї групи товарів і підраховуються лише в кінці кварталу для співвідношення сум між придбанням і реалізацією товарів для подання декларації про отримані суми доходу.
Громадяни, які самостійно (безпосередньо) здійснюють підприємницьку діяльність у сфері торгівлі, графи 1, 2, 3, 4, 5 і 6 заповнюють за кожний день реалізації з виведенням підсумків по закінченні кожного дня, при цьому в графі 2 зазначається товар, який призначено для продажу в цей день.
Тобто, на початок дня фізична особа-підприємець повинна відобразити весь перелік товару, який планується реалізувати протягом дня та в кінці дня зазначається весь перелік товару, який не реалізовано. Дана інформація вноситься до книги обліку доходів і витрат громадян - суб'єктів підприємницької діяльності на підставі первинних документів.
За таких обставин, фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, повинні вести облік товару та товарних запасів у книзі обліку доходів і витрат на підставі первинних документів.
Крім того, судом встановлено, що факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій у сумі 464,00 грн., підтверджується актом перевірки від 30 серпня 2010 року № 0443/08/32/23/НОМЕР_1, а також покупюрним описом наявності готівки на місці проведення розрахунків, складений особисто матеріально-відповідальною особою.
Згідно статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Відповідно до статей 21, 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Оскільки, є встановленим факт наявності викладених в акті перевірки № 0443/08/32/23/НОМЕР_1 порушень в торгівельному павільйоні за адресою: АДРЕСА_1, що належить позивачу, то відповідачем правомірно застосовано фінансові санкції у розмірі 80321,50 грн.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області - задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року - скасувати.
Відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: Н.І. Малиш