К/скарга №2-441/06
01010, м.Київ, вул.Московська, 8
14.06.2006 р. Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Ланченко Л.В.
суддів Конюшка К.В.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.І.
при секретарі: Ткачук Н.В.
за участю представників:
позивача: Коломоєць О.М., Тунік Я.С., Клименко В.В.
відповідача 1: Здановського А.Г.
відповідача 2: не з'явився.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оборонресурс"
на рішенняГосподарського суду Запорізької області від 01.10.2004 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 17.05.2005 р.
у справі№ 5/191
за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оборонресурс",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Парітет-2000"
про визнання угоди недійсною, -
У червні 2004 року ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя звернулась до суду з позовом до ТОВ «Оборонресурс», ТОВ «Парітет-2000» про визнання недійним договору №04/12-П від 05.12.2003 р., укладеного між відповідачами, з урахуванням уточнених вимог, на підставі ст.207 ГК України та зобов'язання відповідачів провести односторонню реституцію.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-1 здійснював заготівлю металобрухту чорних металів без ліцензії, яка втратила чинність в силу ст.ст.3, 8, 16 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», так як не переоформлена в установлений строк.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.10.2004 р., залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.05.2005 р., позов задоволено частково. Визнано недійсним господарське зобов'язання, оформлене договором №04/12-П від 05.12.2003 р. з моменту його виникнення. Стягнуто з ТОВ «Оборонресурс» на користь ТОВ «Паритет-2000» 38367,60 грн., а з ТОВ «Паритет-2000» в доход Державного бюджету 60,58 тон брухту чорних металів 3А, отриманих за недійсним господарським зобов'язанням.
ТОВ «Оборонресурс» подано касаційну скаргу на судові рішення, у якій ставиться питання про їх скасування та прийняття нового про відмову в задоволенні позову, з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Доводи обґрунтовує тим, що Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» не містить механізму визнання ліцензії недійсною, а також має місце колізія ст.ст.6 і 21 Закону. Видана відповідачу-1 ліцензія АА №215010 від 12.07.2001 р. визнана недійсною з 15.04.2004 р., що підтверджується протоколом №172 від 15.04.20004 р. засідання постійно діючої комісії з питань ліцензування, та одночасно відповідачу-1 видана нова ліцензія АА №603460 на заготівлю і переробку металобрухту чорних металів.
На момент укладення спірної угоди відповідач-1 мав діючу ліцензію, про що свідчить і запис від 15.04.2004 р. про визнання недійсною ліцензії АА №215010 в Єдиному ліцензійному реєстрі, а тому угода не може бути визнана недійсною з цих підстав. Крім того, судами невірно застосовано положення ст.ст.207 і 208 ГК України, так як у справі не доведено, що оспорювана угода укладена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу та його представник у судовому засіданні касаційної інстанції просив касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.
Відповідач-2 представників у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням. Справу розглянуто відповідно до вимог ч.4 ст.221 КАС України.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.12.2003 р. між відповідачами ТОВ «Оборонресурс» та ТОВ «Парітет-2000» укладено договір №04/12-П купівлі-продажу лому та відходів чорних металів відповідно до специфікацій : №1 від 05.12.2003 р. - лом стальний 3 класу №3 за ціною 500 грн. за 1 тону без ПДВ; №2 від 17.12.2003 р. - негабаритний стальний лом важкий - вид 500Т за ціною 491,67 грн. за 1 тону.
На виконання умов договору відповідач-1 поставив відповідачу-2 брухт чорних металів 3А у кількості 260,58 тон на суму 383367,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладною №РН-0000147 від 17.12.2003 р., податковою накладною №170 від 17.12.2003 р., приймально-здавальним актом №14313 від 17.12.2003 р., а відповідач-2 провів розрахунок на загальну суму 383367,60 грн., що підтверджується банківськими виписками.
10.04.2004 р. відповідач-1 згідно специфікації №4 до договору здійснив поставку відповідачу-2 брухту чорних металів виду 4 у кількості 62,1 тон на суму 44541 грн. з урахування залізничного тарифу та ПДВ, однак доказів фактичного отримання останнім цієї партії товару не надано.
Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та Закон України «Про металобрухт» визначають операції з металобрухтом, як вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Згідно ч.3 ст.3 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідадно до законодавства підлягає обмеженню.
ТОВ «Оборонресурс» здійснювало свою діяльність на підставі ліцензії АА №215010 від 12.07.2001 р. на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів, в якій зазначено адресу юридичної особи: м.Запоріжжя, вул.Жуковського, 77.
Відповідно до ст.16 закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», підставою для переоформлення ліцензії є зміна місцезнаходження юридичної особи. У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.
Не переоформлена в установлений строк ліцензія, згідно ч.10 ст.16 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» є недійсною.
07.08.2002 р. за №0010832 Жовтневою районною адміністрацією Запорізької міської ради зареєстровано зміни до Статуту відповідача-1 у зв'язку із зміною його юридичної адреси на6 м.Запоріжжя, вул.Дзержинського, 114-а. При цьому заява про переоформлення ліцензії до органу ліцензування відповідачем-1 не подавалась.
На підставі викладеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність на момент укладення та виконання оспорюваного договору у ТОВ «Оборонресурс» дійсної ліцензії на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів та про визнання у зв'язку з цим договору недійсним на підставі ст.49 ЦК УРСР.
Однак, з такою позицією судів не можна погодитись, оскільки за змістом ст.49 ЦК УРСР недійсною є угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства. Правові наслідки такої угоди залежать від наявності умислу - у обох сторін чи однієї, від виконання угоди - обома сторонами чи однією.
В обґрунтування позову зроблено посилання на протиправність умислу лише у ТОВ «Оборонресурс». Враховуючи наведене, встановлення умислу підприємства на укладення угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, і мало бути предметом дослідження у цій справі.
У рішеннях судів відсутні обставини, встановлені на підтвердження того, що укладаючи угоду сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам соціалістичної держави та суспільства.
З 01.01.2004 р. ЦК УРСР від 18.07.1963 р., відповідно до п.1 та 2 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, втратив чинність.
ЦК України не містить таких публічно-правових наслідків укладення недійсної угоди, які були встановлені ст.49 ЦК УРСР. Цим кодексом скасована відповідальність (правові наслідки) у вигляді публічно-правової санкції - стягнення в доход держави, одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства.
За змістом ч.2 ст.5 ЦК України, кодекс має зворотну дію у часі у випадках, коли він пом'якшує або скасовує відповідальність особи.
Крім того, судами не дана оцінка тому, що протоколом №172 від 15.04.20004 р. засідання постійно діючої комісії з питань ліцензування видана відповідачу-1 ліцензія АА №215010 від 12.07.2001 р. визнана недійсною з 15.04.2004 р. про що внесено запис до Єдиного ліцензійного реєстру та одночасно йому видана нова ліцензія АА №603460 на заготівлю і переробку металобрухту чорних металів.
Таким чином, не встановлення судами попередніх інстанцій вищевказаних обставин, які мають суттєве значення у справі, виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування норм матеріального права при вирішенні спору.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оборонресурс» задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 01.10.2004 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 17.05.2005 р. скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді К.В.Конюшко О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
О.І.Степашко