Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"05" червня 2014 р. Справа № 911/1430/14
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до Бориспільського районного підприємства теплових мереж «Райтепломережа» Київська обл., м. Бориспіль
про стягнення 186 750,75 грн.,
за участю представників:
позивача:Іванкіна Ю.Б., довіреність № 14-91 від 18.04.2014 року;
відповідача:Ільїн Г.В., довіреність № 36 від 14.05.2014 року;
У квітні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 156 610,20 грн. основного боргу, 11 511,12 грн. пені, 2 051,04 грн. інфляційної складової боргу, 5 615,68 грн. 3% річних, 10 962,71 грн. штрафу, а загалом 186 750,75 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання з оплати переданого природного газу за договором № 12/936-ТЕ-17 купівлі-продажу природного газу від 28.08.2012 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.04.2013 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 22.05.2014 року.
У судовому засіданні 22.05.2014 року оголошувалася перерва на 05.06.2014 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
28.08.2012 року між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (продавець) та Бориспільським районним підприємством теплових мереж «Райтепломережа» (покупець) укладено договір № 12/936-ТЕ-17 купівлі-продажу природного газу, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.
Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.09.2012 року і діє в частині поставки газу до 31.12.2012 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).
Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Поясненнями позивача, підписаними сторонами актами передачі-приймання природного газу підтверджується факт передачі позивачем відповідачу в період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року природного газу на суму 274 867,84 грн. та наявності у останнього заборгованості з оплати отриманого газу у сумі 156 610,20 грн. після часткової оплати відповідачем отриманого газу.
Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з передання відповідачу газу протягом жовтня 2012 року ? грудня 2012 року, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з своєчасної та в повному обсязі оплати отриманого у цей період газу та має перед позивачем заборгованість у сумі 156 610,20 грн.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 156 610,20 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 2 051,04 грн. та 3 % річних в розмірі 5 615,68 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати переданого природного газу за даним договором у спірний період на підставі ст. 625 ЦК України також є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.
Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого газу нараховано 11 511,12 грн. пені та 10 962,71 грн. штрафу відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.
Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 11 511,12 грн. та штрафу в розмірі 10 962,71 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого газу за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі № 06/5026/1052/2011.
Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 3 735,02. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Бориспільського районного підприємства теплових мереж «Райтепломережа» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. К.Шлях, 79, код 30349538) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) 156 610 (сто п'ятдесят шість тисяч шістсот десять) грн. 20 коп. основного боргу, 11 511 (одинадцять тисяч п'ятсот одинадцять) грн. 12 коп. пені, 2 051 (дві тисячі п'ятдесят одну) грн.. 04 коп. інфляційної складової боргу, 5 615 (п'ять тисяч шістсот п'ятнадцять) грн. 68 коп. 3% річних, 10 962 (десять тисяч дев'ятсот шістдесят дві) грн. 71 грн. штрафу, 3 735 (три тисячі сімсот тридцять п'ять) грн. 02 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 10.06.2014 р.
Суддя Т.Д. Лилак