Ухвала від 04.06.2014 по справі 805/4018/14

Головуючий у 1 інстанції - Загацька Т.В.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року справа №805/4018/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Нікуліна О.А.

суддів: Лях О.П., Жаботинської С.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області, Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції про визнання нечинною вимоги №Ф-525-25 від 21.02.2014 року, стягнення моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року позов ОСОБА_2 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області, Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції про визнання нечинною вимоги №Ф-525-25 від 21.02.2014 року, стягнення моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме:

визнано нечинною вимогу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про сплату суми боргу із сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 10808,22 грн. №Ф-525-25 від 21.02.2014 року;

у задоволені позову в інший частині позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач 1 та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

Позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець 06.04.2001 року виконавчим комітетом Красноармійської міської ради Донецької області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія ААБ №830275.

Відповідач 1 відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків.

Відповідач 2 - управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст.12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року №384/2011 з наступними змінами та доповненнями.

Згідно ч. 3 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Тобто, з урахуванням приписів вищезазначеної норми відповідачем 3 у даній адміністративній справі є саме відділ державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області був переданий особовий рахунок платника єдиного внеску ОСОБА_2 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області. Згідно особового рахунку позивача станом на 01.10.2013 року у нього була наявна заборгованість у загальному розмірі 8828,71 грн., у тому числі за 2011 рік, 2012 рік, перший та другий квартал 2013 року та фінансова санкція у розмірі 170,00 грн.

Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області була нарахована заборгованість позивачу зі сплати єдиного внеску за третій квартал 2013 року у розмірі 1194,03 грн. та за четвертий квартал 2013 року у розмірі 1218,67 грн.

Станом на 21.02.2014 року в особовому рахунку позивача загальна заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 10808,22 грн.

21.02.2014 року Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-525-25, згідно якої станом на 31.01.2014 року заборгованість зі сплати єдиного внеску та штрафів фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 становить 10808,22 грн.

При прийнятті рішення по даній справі суд виходить з наступних мотивів та керується наступними положеннями законодавства.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464 - VІ (далі - Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4. ч. 1. ст. 4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" № 3609-VI від 07.07.2011 року, яким ст.4 Закону №2464 було доповнено ч.4 такого змісту: "Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування".

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що фізичні особи - підприємці, які є пенсіонерами за віком та які обрали спрощену систему оподаткування, до яких з урахуванням встановлених судом обставин відноситься і позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_2, звільняються від сплати за себе єдиного внеску.

Статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788) встановлені види державних пенсій, а саме за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-VІ (далі - Закону № 1058), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'ятнадцяти років.

Види державних пенсій, які призначаються за Законом № 1788, визначені ст.2 цього Закону.

Положення п."а" ч.1 ст.2 Закону №1788 свідчать про те, що трудові пенсії поділяються на такі види як пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника та за вислугу років.

Системний аналіз положень ст.ст.12-18 Закону №1788 свідчить, що законодавець розрізнив пенсії за віком в залежності від умов їх призначення, визначивши загальні умови призначення пенсії за віком, (ст.12), пільгові умови призначення пенсії за віком, (ст.13), а також особливі умови призначення цього виду пенсії окремим категоріям громадян (працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, інвалідам, учасникам війни, сім'ям загиблих (померлих) військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства тощо (ст.ст.14-18).

Аналізуючи Закон № 1058, який встановлює загальні види пенсійних виплат, Закон № 1788, яким призначаються державні пенсії, суд приходить до висновку, що законодавство встановлює пільги, як в обчисленні стажу, так і в досягненні конкретного віку для окремих категорій громадян. Таким чином, вік і стаж роботи - це характерні ознаки пенсії за віком, однак умови призначення пенсій є різними, тоді як такий вид пенсії, як пенсія за віком є єдиним.

Позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1, є платником єдиного податку та перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серія НОМЕР_2.

Суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 призначений такий вид пенсії як "пенсія за віком", незважаючи на пільговий характер умов її призначення, отже вона є "пенсіонером за віком" і відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 підлягає звільненню від слати єдиного внеску.

Позивач є пенсіонером за віком та добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не приймає.

Оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф - 525 - 25 від 21.02.2014 року підлягає визнанню нечинною, оскільки покладає на позивача зобов'язання, від виконання яких останній звільнений на підставі ч. 4 ст. 4 Закону № 2464, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги в частині визнання нечинною вимоги №Ф-525-25 від 21.02.2014 року про сплату суми боргу із сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 10808,22 грн.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів О.А.Нікулін

О.П.Лях

С.В.Жаботинська

Попередній документ
39085402
Наступний документ
39085404
Інформація про рішення:
№ рішення: 39085403
№ справи: 805/4018/14
Дата рішення: 04.06.2014
Дата публікації: 10.06.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); застосування штрафних санкцій за здійснення господарської діяльності, не пов'язаної з оподаткуванням (усього):; інші штрафні санкції