ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
05 червня 2014 року № 826/881/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ГЕОС"
до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві
про визнання протиправною та скасування Постанови від 10.01.2014
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГЕОС» (далі - позивач) звернулось до суду з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - відповідач) про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.01.2014 №14/14/7/26-38/1001/02/3. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перевіряємий об'єкт станом на момент перевірки відповідача був об'єктом закінченого будівництва та був прийнятий в експлуатацію. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, а також клопотав про розгляд справи без участі представника. В судовому засіданні ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, ВСТАНОВИВ: Посадову особу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві було не допущено до проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГЕОС» за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим складно акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 24.12.2013 (далі - Акт) та складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. За результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.01.2014 №14/14/7/26-38/1001/02/3, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" № 208/94-ВР від 14.10.1994 та накладено штраф у сумі 12 180 грн. Вказана постанова оскаржується позивачем з огляду на ту обставину, що об'єкт будівництва офісно-житловий комплекс на АДРЕСА_1 станом на дату складання Акту вже був прийнятий в експлуатацію, що підтверджується відповідним сертифікатом, а саме Сертифікатом серії ІУ № 165133301098 від 26.11.2013 виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта офісно-житлового комплексу на АДРЕСА_1 (ІІ черга будівництва), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 14). Як вбачається з вказаного сертифікату, генеральним підрядником зазначено позивача. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст.10 Закону України "Про архітектурну діяльність" N 687-XIV від 20 травня 1999 року для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю). Відповідно до п.6 ч.1 ст.7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон 3038) визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації. Згідно ч.1,2 ст.41 Закону 3038 державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Забезпечення діяльності органу державного архітектурно-будівельного контролю та його працівників необхідними засобами здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 6. ст. 41 Закону 3038). Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами. Відповідно до п.2 Порядку 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції. Згідно п.5 Порядку 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п. 7 Порядку 553). Як вбачається з матеріалів справи, 11.12.2013 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві надійшло звернення фізичної особи ОСОБА_1 про проведення перевірки проведення будівельних робіт АДРЕСА_1. У вказаному зверненні особа звертала увагу на те, що забудовник повідомляв про завершення будівництва об'єкта за аресою АДРЕСА_1, однак будівельні роботи фактично продовжуються (а.с. 42). Оскільки, відповідно до вимог абз. 11 п. 7 Порядку 553, під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки, Відповідачем було видано направлення №б/н від 24.12.2013 на здійснення позапланової перевірки на будівництво офісно-житлового комплексу на АДРЕСА_1 (а.с. 43). Як зазначає представник відповідача, перед початком перевірки його посадовою особою начальнику дільниці Герезі Р.В. було пред'явлено службове посвідчення та направлення №б/н від 24.12.2013 задля проведення перевірки, проте останній не допустив посадову особу відповідача на перевіряємий об'єкт. Вказана обставина позивачем не заперечується. Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону 3038 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи та інше. Вказані повноваження також закріплені в п. 11 Порядку 553. Відповідно по п. 14 Порядку 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт. Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з відмовою позивача у допуску посадової особи інспекції до проведення перевірки головним державним інспектором 24.12.2013 складено Акт. Разом з тим, перевіряючим інспектором складено протокол від 24.12.2013 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому позивач попереджався про відповідальність за недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій та про призначення розгляду справи про правопорушення в сфері містобудівної діяльності на 10.01.2014. Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" № 208/94-ВР від 14.10.1994 (далі - Закон 208) правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України. Статтею 3 Закону 208 визначено, що справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю мають право його та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом 208 визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. № 244 (далі - Порядок 244). Відповідно до п.2 Порядку 244 справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами. Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою інспекції, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи (п. 16 Порядку 244). За результатами розгляду справи посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу); 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи) (п. 22 Порядку 244). Отже, відповідач наділений повноваженнями здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль, а також видавати відповідні постанови. Рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку. У постанові зазначається розмір штрафу. 10.01.2014 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві прийнято Постанову №14/14/7/26-38/1001/02/3 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Геос» в розмірі 12 180 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме за вчинення правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону 208, відповідно до якого недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат. Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи, свідчить про те, що відповідач, при прийнятті оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та згадуваними законами України, з дотриманням Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Разом з тим, суд вважає доцільним зазначити, що в матеріалах справи наявні матеріали фотофіксації, здійсненої перевіряючим 24.12.2013 на об'єкті - АДРЕСА_1, з яких вбачається імовірність проведення робіт пов'язаних з будівництвом на вказаному об'єкті (а.с. 46-47).
Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведена правомірність та обґрунтованість прийнятої ним оскаржуваної постанови з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом не встановлено порушень з боку відповідача, оскаржувана постанова узгоджуються з вимогами чинного законодавства і прийнята відповідно до обставин, що склалися, в межах наданих повноважень.
З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.01.2014 №14/14/7/26-38/1001/02/3.
За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити Товариству з обмежено відповідальністю «Будівельна компанія «ГЕОС» в задоволенні позовних вимог.
Постанова набирання законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Келеберда