Цив. справа № 474/514/14-ц
П.№2/474/207/14
27.05.2014 року смт Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі :
головуючого судді Сорочан А. В.
секретар судового засідання Євтушок Є. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новопавлівської сільської ради, третя особа Врадіївська Державна нотаріальна контора, відділ Держземагенства у Врадіївському районі про визнання права власності на земельну ділянку,-
16 травня 2014 року позивачка звернулася до районного суду з позовною заявою про визнання за нею як спадкоємцем за законом після ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право приватної власності на земельну ділянку площею 0,16 га, надану для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована по АДРЕСА_1. Обгрунтовуючи позовні вимоги позивачка вказала про те, що вона є спадкоємцем за заповітом від 03 травня 2007 року після смерті ОСОБА_2 та отримала свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок. Звернувшись до нотаріального органу за місцем відкриття спадку щодо оформлення спадкових прав на земельну ділянку, вона отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв»язку з тим, що вище зазначена земельна ділянка даним заповітом не охоплена та належить покійному чоловікові спадкодавці ОСОБА_3 Крім неї, інших спадкоємців немає. Тому вона просить визнати за нею, як спадкоємцем за законом, право власності на вказану земельну ділянку.
У судове засідання позивач та його представник не з»явилися, але надали до суду письмову заяву про розгляд справи без їх участі, наполягають на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача до суду не з'явився, але надав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечує та просить ухвалити рішення у зв»язку з визнанням позову.
Представник третьої особи до суду не з'явився, але надав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечує.
Відповідно до положень ч.2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно з положеннями ч.2 ст. 197 ЦПК України за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідив матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню. Крім того, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Так, як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3.
Спадкоємцем, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, є його дружина ОСОБА_2, яка на момент смерті чоловіка проживала з ним за адресою АДРЕСА_1.
До спадкового майна належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0, 16 га, яка надана для обслуговування цього будинку відповідно до рішення виконкому Новопавлівської сільської ради від 23.12.1993 року №45, що вбачається з Державного акту серія МК №2359 від 19.06.1995 року.
ОСОБА_2 за життя, а саме 03.05.2007 року, залишила позивачці заповіт в якому зазначила її спадкоємцем свого майна - житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташовані по АДРЕСА_1. Земельну ділянку, яку надано для обслуговування цього будинку , в заповіті зазначено не було.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла.
Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом та ОСОБА_1 вчасно звернулась до нотаріального органу за місцем відкриття спадку з заявою про прийняття спадщини, де 27.08.2008 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом щодо вказаного житлового будинку. Щодо узаконення права власності на земельну ділянку, то їй було відмовлено через те, що земельна ділянка даним заповітом не охоплена.
Як вбачається з відомостей Врадіївського районного нотаріального округу державного нотаріуса Поплужної К. А. від 26 травня 2014 року №514/01-16, після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не відкривалась, а після померлої ОСОБА_2 була заведена спадкова справа №277/2007 за заявою позивачки ОСОБА_1. Дані про інших спадкоємців відсутні.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Зазначене положення також закріплено і в ст. ст. 81, 131 ЗК України, п. 22-1 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», згідно яких громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини. За вимогами ст. ст. 125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно чинного законодавства до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ( ст. 1218 ЦК України).
Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності іншої особи, припиняється право власності земельною ділянкою, на якій розташовані ці об»єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій він розміщений, без зміни її цільового призначення.
Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший розмір не визначений заповітом.
Враховуючи, що позивач відповідно до заповіту успадкувала та є власником житлового будинку, що розміщений на земельній ділянці, що не охоплена заповітом та ніким не успадкована, та власник вказаної земельної ділянки помер, що унеможливлює у іншому окрім судового порядку, реалізувати своє право власності на спадок, у суду є законні підстави для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, ч. 4 ст. 174, ст.ст. 213, 215, 218 ЦПК України , суд , -
позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянкою України, у порядку спадкування право приватної власності на нерухоме майно - земельну ділянку, площею 0, 16 га, що розташована по АДРЕСА_1, та надана для обслуговування житлового будинку і господарських будівель за вказаною адресою, яка належала на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії МК №2359 від 19.06.1995 року ОСОБА_3, що помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення Врадіївського районного суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А. В. Сорочан