Справа № 383/1597/13-к
Номер провадження 1-кп/383/5/14
03 червня 2014 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілих, цивільних позивачів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисників обвинуваченого - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області матеріали кримінального провадження №12013120110000310 по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, українця, громадянина України, маючого вищу освіту, тимчасово не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого:
у скоєнні злочинів за ч.4 ст. 185 та ч.2 ст. 289 КК України, -
04.04.2013 року близько 13 год. ОСОБА_7 перебуваючи в приміщенні вагової, що знаходиться в с. Червонопілля Бобринецького району Кіровоградської області, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою власної наживи, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_4 не спостерігав за грошима, які знаходились в поліетиленовому пакеті на підвіконні в даному приміщенні, а також тим, що у осіб, які спостерігали за його протиправними діями на той час було відсутнє чітке розуміння щодо правового режиму майна, тобто повноважень та прав ОСОБА_7 стосовно вказаних коштів, розраховуючи на те що його дії не будуть сприйматися особами, у присутності яких це вилучення здійснюється, як протиправні, таємно викрав поліетиленовий пакет в якому знаходились триста вісім тисяч гривень, які належали ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Після чого з місця вчинення злочину зник, викраденими грошима розпорядився на власний розсуд, чим завдав матеріальних збитків на зазначену суму потерпілому ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 .
Таким чином ОСОБА_7 скоїв злочин передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена у великих розмірах.
Продовжуючи свої протиправні дії, 04.04.2013 року близько 13 год. ОСОБА_7 , перебуваючи біля приміщення вагової, що знаходиться в с. Червонопілля Бобринецького району Кіровоградської області, діючи повторно, умисно та цілеспрямовано, з метою власної наживи та полегшення реалізації його злочинного умислу, направленого на таємне викрадення грошей, сів до середини салону автомобіля Ауді А8, державний номерний знак НОМЕР_1 , вартість якого згідно висновку судово-авто-товарознавчої експертизи № 6 від 08.05.2013, складає 99 738,30 грн., що на підставі довіреності, складеної в м. Миколаїв 08.08.2010, перебував у розпорядженні та користуванні гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та за допомогою ключа запалювання, який на той час перебував в нього, запустив двигун і привів автомобіль в рух, без відповідного дозволу ОСОБА_4 , тим самим незаконно заволодів транспортним засобом. Після чого ОСОБА_7 з місця події зник, розпорядився викраденим автомобілем Ауді А8, державний номерний знак НОМЕР_1 , на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_4 значної матеріальної шкоди в сумі 99 738,30 грн.
Таким чином ОСОБА_7 , скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 289 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, яке завдало значної матеріальної шкоди.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 надав суду слідуючі покази, що свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнає взагалі, та по суті справи пояснив, що він разом із ОСОБА_11 знайшли особу, яка може продати велику кількість насіння соняшника, а ОСОБА_12 , з яким він раніше був знайомий, може купити дане насіння. 04.04.2013 року близько 08 год. до нього зателефонував ОСОБА_13 , і вони домовились про зустріч в с. Возсіятське. Оскільки в обвинуваченого зламався автомобіль він попросив свого знайомого ОСОБА_14 , щоб той відвіз його в с. Червонопілля. Після чого ОСОБА_15 домовився із ОСОБА_11 про те, щоб зустрітися в с. Кетрисанівка, звідки разом поїхали в с. Червонопілля на автомобілі ОСОБА_12 , за кермом сидів ОСОБА_15 , так як він неодноразово керував цим автомобілем, оскільки неодноразово співпрацював з ОСОБА_16 при купівлі сільськогосподарських культур. Коли приїхали до складів ОСОБА_17 разом з фермером пішли до складів, а ОСОБА_16 сказав ОСОБА_18 , щоб останній як будуть зважувати камази з насінням, після поданого йому умовного знаку має забрати пакет з грошима, сісти до автомобіля та поїхати в с. Кетрисанівка, де вони зустрілися. Потім йому мав зателефонувати ОСОБА_17 та скаже коли потрібно повертатися назад. Для чого це потрібно робити ОСОБА_16 обвинувачений не пояснював, так як зі слів останнього не було на це часу. Коли вони під'їхали вдвох з ОСОБА_16 до вагової, ОСОБА_18 взяв ключі від автомобіля, а ОСОБА_16 взяв поліетиленовий пакет з багажника та пішов до вагової. Вказаний пакет ОСОБА_16 поклав на вікно за дружиною фермера, і коли дав ОСОБА_18 умовний сигнал, той забрав пакет, вийшов зі складу, сівши до автомобіля ОСОБА_16 , поїхав до с. Кетрисанівка як було раніше домовлено. Коли приїхав в с. Кетрисанівка, зупинився біля сільського магазину та чекав дзвінка від ОСОБА_19 . Приблизна через 10 хв. вирішив подивитися на зміст пакету, де побачив в розпис товсті календарі та каталоги. Зрозумівши, що ОСОБА_16 та ОСОБА_17 хотіли обманути фермера, вирішив залишити автомобіль, а ключі заніс до магазину, так як бачив у бардачку автомобіля кошти, про що по телефону повідомив ОСОБА_19 . Після чого зателефонував своєму знайомому ОСОБА_20 , який приїхав і забрав його, після чого вони поїхали до м. Миколаїв. По дорозі зупинилися в с. Возсіятське, де ОСОБА_18 поїв і вони поїхали далі. При ньому був постійно рюкзак, в якому він носить робочий одяг, бахіли, влагомір, ключі, сигарети та інше, який в цей день весь час висів в нього за спиною, і він його не знімав. Вине не визнає.
Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_7 його вина у скоєнні кримінальних правопорушень - злочинів за ч.4 ст. 185 та ч.2 ст. 289 КК доведена в судовому засіданні узгодженими між собою, належними та допустимими доказами.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 , показав, що він разом із ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вирішили скупити насіння соняшника у фермера із с. Червнопілля, якого знайшов ОСОБА_13 та запропонував продати близько 70 тонн по ціні за одну тонну 4 тис. 400 грн. 04.04.2013 року він зустрівся із вищевказаними особами, які віддали йому для даних цілей по сто тисяч грн. кожен. Із обвинуваченим ОСОБА_21 зустрілися біля магазину в с.Кетрисанівка, після чого під'їхав ОСОБА_18 на невідомому автомобілі та підійшов до них і вони разом поїхали до складу, де загружалися камази, а фермер попросив, щоб він показав йому гроші, якими ОСОБА_16 планував розрахуватися за насіння соняшника. Після чого вони всі поїхали до вагової, за кермом автомобіля Дудукало сидів ОСОБА_18 , оскільки останньому нібито сподобався автомобіль і він хотів його придбати. Після того як він з ОСОБА_18 приїхав до вагової, ОСОБА_16 взяв пакет з грошима зачинив автомобіль і пішов в середину вагової, для того щоб здійснювати контроль за зважуванням, при цьому кошти в синьому пакеті поклав на вікно позад дружини фермера ОСОБА_22 та записував дані ваги, в цей час до нього підійшов ОСОБА_18 та попросив ключі від автомобіля, оскільки він нібито заважав іншим автомобілям. Коли зважувався другий камаз він помітив ОСОБА_18 , який знову зайшов. Через деякий час він побачив відсутність пакету з грошима на вікні і коли вийшов на вулицю також побачив що не має його автомобіля та ОСОБА_23 . Запитавши у ОСОБА_24 про те, де знаходиться ОСОБА_18 , останній сказав, що в нього розболівся живіт та він поїхав в туалет на автомобілі. Після декількох невдалих спроб зателефонувати до ОСОБА_18 , останній сам позвонив та сказав, щоб він зачекав, після чого ОСОБА_16 зателефонував працівникам міліції та повідомив про те, що сталося. Через деякий час на телефон ОСОБА_17 надійшло СМС від ОСОБА_18 про те, що автомобіль знаходиться в с. Кетрисанівка. Ключі від авто були у продавця та в бардачку було виявлено 5 тисяч грн. Тобто ОСОБА_18 викрав 303 тис. грн., оскільки всього в нього було 308 тис. грн. з яких дві тис. грн. він віддав водіям камазів за пальне, п'ять тисяч ОСОБА_18 залишив в бардачку, та 301 тис. грн. викрав. Крім того пояснив, що в ОСОБА_18 на плечах був постійно якийсь чехол, який він не знімав, але що в ньому знаходилось він не бачив. Раніше він давав свій автомобіль ОСОБА_25 , при першій зустрічі, і ще один раз він проїхав на авто до вагової, більше ОСОБА_18 не керував його авто.
Цивільний позов до ОСОБА_18 в розмірі 200 000 грн., з яких 100 000 грн. матеріальна шкода та 100 000 грн. - моральна шкода підтримав повністю та попросив суд задовольнити його повністю.
Допитані в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по суті справи дали аналогічні покази, згідно яких в квітні 2013 року вони разом з ОСОБА_12 склалися по 100 000 грн., на загальну суму 300 000 грн. для придбання насіння соняшника у фермера з метою його подальшої реалізації. За купівлею насіння поїхали ОСОБА_12 разом зі своїм напарником ОСОБА_26 . Близько 15 год. до них зателефонував ОСОБА_12 та повідомив, що у нього разом з його автомобілем вкрав гроші ОСОБА_15 , який допомагав їм у знаходжені продавця насіння.
Цивільні позови підтримали повністю та попросили суд задовольнити їх в повному обсязі, стягнувши з обвинуваченого ОСОБА_27 кошти в розмірі 200 000 грн., з яких 100 000 грн. матеріальна шкода та 100 000 грн. - моральна шкода на користь кожного відповідно.
Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні по суті справи дав наступні покази. Близько 8 років він знайомий з потерпілим ОСОБА_12 , з яким здійснювали купівлю зернових рослин у фермерів, з метою подальшої їх реалізації для отримання прибутку. 03.04.2013 року приїхали до фермера в с. Червонопілля, де домовилися про купівлю насіння соняшника в кількості двох камазів з причепами. Домовленість полягала в тому, що фермер завантажує два камази з причепами насінням соняшника, які залишуться на ніч в його складі, а наступного дня вони зважуть їх та віддадуть гроші. 04.04.2013 року він разом з ОСОБА_16 та двома водіями камазів, забрали ОСОБА_27 біля кафе в с. Кетрисанівка, куди останнього привезли на авто ВАЗ Пріора, сірого кольору, і всі разом поїхали в с. Червонопілля до складу фермера ОСОБА_29 , де вже були завантажені насінням соняшника камази. Потім вони поїхали до вагової, де він слідкував за тим, щоб камази були правильно зважені, а ОСОБА_16 та ОСОБА_15 зайшли до приміщення вагової. Через деякий час з приміщення вагової вийшов ОСОБА_18 , який тримав в руках пакет, в якому були гроші для закупівлі зерна, після чого останній сів у автомобіль ОСОБА_12 та на великій швидкості поїхав від них. Через деякий час вийшов ОСОБА_12 та запитав де його автомобіль, на що він відповів, що на ньому поїхав ОСОБА_30 . Після чого вони намагалися до нього зателефонувати, але він не відповідав і ОСОБА_12 зателефонував у міліцію та повідомив про крадіжку коштів та автомобіля. Приблизно через 15 хв. на його телефон прийшло СМС повідомлення про те, що ОСОБА_15 знаходиться в с. Кетрисанівка, біля магазину і в нього не заводиться автомобіль. Приїхавши на місце, вони дійсно побачили автомобіль біля магазину, але ОСОБА_27 там не було. Оглянувши автомобіль ОСОБА_12 побачив в бардачку п'ять тисяч гривень.
Свідок ОСОБА_31 , по суті справи пояснила, що до її чоловіка зателефонував ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , які запропонували купити насіння соняшника та 03.04.13р. до їхнього складу в с. Червонопілля приїхали два камази, в які вони загрузили насіння соняшника, але оскільки покупці сказали, що в них немає коштів в цей день, дату купівлі-продажу перенесли на 04.04.2013 року. 04.04.2013 року, вона разом з чоловіком поїхали до складу, де під'їхали ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , обвинувачений ОСОБА_15 та водії камазів, після чого всі поїхали до вагової для зважування камазів. У ОСОБА_12 був при собі чорний пакет в якому він казав, що лежать гроші, але особисто вона цих грошей не бачила. Вказаний пакет він поклав на підвіконня у ваговій, позад неї, у той час у даному приміщенні вагової крім неї і ОСОБА_16 була також ОСОБА_32 . Хто і коли забрав пакет з підвіконня вона не бачила, так як була зайнята зважуванням насіння, вагу якого постійно фіксувала для того щоб провести вірний розрахунок. ОСОБА_27 взагалі не помічала в приміщенні вагової, так як була зайнята. Коли вийшла із вагової і потрібно було провести розрахунок, то чула лише, що говорили про ОСОБА_18 , який мав під'їхати, оскільки від'їхав по нужді, але чому він від'їхав вона так і незрозуміла, оскільки туалет був поряд з ваговою. Після чого її чоловік разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_33 поїхали до с.Кетрисанівки, а водії камазів залишились біля вагової. Коли повернувся її чоловік та сказав про те, що коштів не має, вони, щоб не розвантажувати камази знайшли іншого покупця якому і здали завантажене насіння.
Свідок ОСОБА_34 по суті справи дав наступні покази. В квітні місяці 2013 року він домовився із ОСОБА_35 та ОСОБА_36 про продаж насіння соняшника. Після того як загрузили два камази, виявилось, що у покупців відсутні кошти в цей день, а тому перенесли продаж насіння на наступний день, а завантажені камази залишились в його складі на ночівлю. На наступний день він з дружиною приїхав до складу де зустрілися із ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , також з ними був ОСОБА_15 та два водії камазів. Коли всі під'їхали до складу він попросив, щоб ОСОБА_16 показав гроші, на що той не заперечив і відкрив пакет з яким він був, де останній побачив кошти, але в якій сумі, і вони були він не перераховував, лише бачив пачки по 100 грн. Після чого вони поїхали до вагової, і він бачив, як ОСОБА_15 сів за кермо автомобіля Ауді, на якому приїхали ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Коли було зважування камазів, його жінка ОСОБА_37 була в приміщенні вагової, разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_38 , а він знаходився на вулиці, а також на вулиці знаходився ОСОБА_39 . Він Бачив як машина ОСОБА_40 від'їжала від складу, але хто був за кермом автомобіля не помітив. Після того як з'ясувалось, що ОСОБА_15 від'їхав на авто з ним намагалися зв'язатися по мобільному телефону, але такої можливості не було, оскільки він був поза зоною досяжності, а через деякий час ОСОБА_18 скинув СМС повідомлення про те, що автомобіль ОСОБА_12 знаходиться в с. Кетрисанівка біля магазину де вони зустрілися, після чого він відвіз на своєму автомобілі ОСОБА_24 та ОСОБА_16 , який після того як ОСОБА_18 поїхав та не брав слухавки повідомив про скоєне до органів внутрішніх справ. В с. Кетрисанівка, біля магазину Арап, знаходився автомобіль ОСОБА_16 , в якого був пошкоджений захист двигуна. Після того як на місце приїхали працівники міліції, він поїхав в с. Червонопілля та домовився з іншими покупцями про купівлю насіння соняшника, яке вже було загружено в два камази.
Свідок ОСОБА_14 по суті справи дав наступні покази. В квітні 2013 року до нього зателефонував ОСОБА_15 та запропонував йому відвезти його по справах, на що він погодився, так як був безробітній. Він забрав ОСОБА_27 в м. Миколаїв та вони разом поїхали до с. Кетрисанівка, коли під'їхали до місцевого магазину, там ОСОБА_27 вже чекали два чи три чоловіка, які були на автомобілі Ауді, темного кольору. Після чого він поїхав десь поїсти, так як ОСОБА_18 попросив, щоб він його зачекав. Хвилин через сорок до нього зателефонував ОСОБА_18 він під'їхав забрав його біля того ж магазину в с. Кетрисанівка та вони разом поїхали в м. Миколаїв. Він бачив на спині у ОСОБА_27 рюкзак, але не помітив чи збільшувався його розмір, коли вони їхали назад, так як рюкзак був постійно при ОСОБА_18 і він його не знімав. За те що, він возив ОСОБА_27 до с. Кетрисанівка, останній, крім того що заправив авто паливом, заплатив йому 300 чи 400 грн., про те, чим він там займався ОСОБА_15 не розповідав.
Свідок ОСОБА_41 , по суті справи пояснила, що на початку квітня 2013 року була в магазині Арап, та бачила як до магазину під'їхала машина темного кольору, в якій сиділи двоє чоловіків, обвинувачений ОСОБА_30 . На пасажирському сидінні та поряд з ним інший чоловік, при цьому ОСОБА_15 говорив з кимось по телефону на підвищеному тоні, а потім дав телефон чоловіку , що був за водійським креслом. З ОСОБА_18 в автомобілі сидів не ОСОБА_42 , а інший чоловік. Приблизно через 20 хв. до магазину забіг обвинувачений ОСОБА_18 , який поклав ключі і сказав, щоб їх передали ОСОБА_12 і швидко вибіг та поїхав. Десь хв. через 15 хв. під'їхав автомобіль Нива, з якої в приміщення магазину зайшов ОСОБА_12 , який забрав ключі, що залишив ОСОБА_30 . Та запитав чи не залишали йому пакет. Невдовзі після цього під'їхали працівники міліції, але вона більше з магазину не виходила та нічого не бачила.
Свідок ОСОБА_43 по суті справи дала наступні покази. Весною 2013 року до неї зателефонували ОСОБА_29 та попросили, щоб вона зважила насіння соняшника. В запланований день зважування не відбулось, і дане зважування перенесли на наступний день. Вона під'їхала до вагової на своєму велосипеду та бачила як на темній машині під'їхали якісь чоловіки, той чоловік, що знаходився на пасажирському сидінні ОСОБА_33 був при собі пакет темного кольору, і він пропонував ОСОБА_37 заплатити за зважування 80 грн. Але чи були в тому пакеті гроші вона не бачила. Коли вона разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_37 знаходились у приміщенні вагової. Дудукало поклав пакет на підвіконні, що знаходилось позаду ОСОБА_44 . Коли ОСОБА_16 вийшов з приміщення вагової, обвинувачений ОСОБА_15 взяв пакет з підвіконня та вийшов з ними на подвір'я, куди саме вона не бачила, ОСОБА_12 зайшов до приміщення та продовжував слідкувати за зважуванням, не помітивши відсутності пакету, що знаходився на підвіконні. Після зважування вона вийшла та пішла до контори, а коли повернулась дізналась про те, що ОСОБА_15 забрав пакет і десь з ним поїхав.
Свідок ОСОБА_45 по суті справи пояснив, що він проживає поряд з магазином в с. Кетрисанівка, і в той день, ремонтував свій автомобіль на власному подвір'ї Бачив як під'їхала машина темного кольору і з машини вийшло два чоловіка в темному одязі. Дана машина стояла близько 15 хвилин, а через деякий час під'їхали працівники міліції, які запросили його бути понятим про огляді місця події. Він бачив, що в автомобілі був пошкоджений захист двигуна.
В судовому засіданні в якості свідка допитано ОСОБА_46 , працює водієм автомобіля КАМАЗ та приїздив на загрузку насіння соняшника в с. Червонопілля. Дудукало витягнув з пакету 2 тис. грн. і дав йому та ще одному водію КАМАЗу по 1 тис. грн. на дизельне пальне, після чого вони поїхали на вагову. Коли відбувалося зважування, ОСОБА_15 сів на Ауді, яке належало ОСОБА_16 та поїхав в невідомому напрямку, а тому угода між ОСОБА_16 та фермером не відбулася. Як ОСОБА_18 від!їжжав на автомобілі ОСОБА_16 він не бачив, оскільки перебував на вагах. Після чого приїхали інші клієнти, які розрахувалися з ними за доставку насіння та вони відвезли насіння за призначенням.
Крім показів потерпілих та свідків, вина ОСОБА_7 в інкримінованих йому злочинах підтверджується слідуючими письмовими доказами:
- протоколом огляду місця події від 04.04.2013 року, в ході якого навпроти торгівельного ларька в с.Кетрисанівка Бобринецького району було оглянуто автомобіль Ауді А8, державний номерний знак НОМЕР_2 , який мав механічні пошкодження, в салоні якого в бардачку було вилучено 5 тис.грн., а також пустий поліетиленовий пакет в якому зберігались гроші, які належали потерпілим (а.с.9-14);
- протокол огляду предметів (а.с.15);
- протоколом огляду місця події від 12.08.2013 року складеного в м.Кіровоград, згідно якого було оглянуто мобільний телефон належний громадянину ОСОБА_28 , на якому було зафіксовано збережені ним CMC - повідомлення із номеру НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; (
- висновком судово-автотоварознавчої експертизи № 6 від 08.05.2013 року проведеної НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області, згідно якого вартість автомобіля Ауді А8, що належить ОСОБА_4 , становить 99738,30 грн. (а.с.24-27)
- дорученням на право керування автомобілем Ауді А8, державнийномерний знак НОМЕР_5 , на ім'я ОСОБА_4 (а.с. 17);
Таким чином, суд приходить до висновку, що всі вищезазначені докази досліджені в судовому засіданні відповідають всім обставинам справи, є взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсності, а невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_15 , - суд розцінює як спробу обвинуваченого ввести суд в оману та уникнути покарання.
Дослідивши покази обвинуваченого, потерпілих, свідків, письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_15 у скоєнні злочинів за ч.4 ст. 185 та ч.2 ст. 289 КК знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його діяння вірно кваліфіковано за:
ч.4 ст.185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена у великих розмірах.
ч.2 ст.289 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, яке завдало значної матеріальної шкоди.
Судом із достовірністю встановлено, що ОСОБА_15 перебував у приміщенні вагової, під час зважування насіння та виніс звідти пакет, в якому знаходились гроші, для розрахунку за насіння соняшника. Крім того він сів у чужий автомобіль та привівши його двигун в рух втік з даного місця. Дані обставини не заперечує сам обвинувачений, лише мотивує це попередньою домовленістю із потерпілим ОСОБА_12 , але в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_12 категорично заперечив проти будь-яких домовленостей з ОСОБА_21 , і останній не зміг пояснити, яким саме чином дані дії, викладені в його поясненнях могли бути вигідними для потерпілого, так як останній зазнав як матеріальних збитків за викрадені гроші, так і матеріальних збитків пов'язаних з пошкодженням його власності, а саме автомобіля Ауді А8. Ці факти знайшли своє підтвердження в показах свідків, а саме ОСОБА_28 , який під час допиту повідомив, що бачив як ОСОБА_7 , вийшовши із вагової у с. Червонопілля, де вони зважували насіння соняшника, в руках тримав поліетиленовий пакет з грошима для купівлі зерна та сівши до автомобіля Ауді, що належить ОСОБА_4 , на великій швидкості поїхав від них, а невдовзі з вагової вийшов власник автомобіля та запитав де його автомобіль. Свідок ОСОБА_34 , також по суті справи пояснив, що у нього 04.04.2013 року купували насіння соняшника громадяни на ім'я ОСОБА_47 та ОСОБА_48 , та останній перед купівлею насіння соняшника показував йому пакет в середині якого знаходились гроші в пачках. Крім того потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_49 , ОСОБА_6 , пояснили, що разом склались по сто тисяч гривень для закупівлі насіння соняшника та подальшої його реалізації. Всі гроші передали ОСОБА_4 , який разом із ОСОБА_28 , в с. Червонопілля мали купити насіння соняшника, які в подальшому разом із автомобілем ОСОБА_4 викрав ОСОБА_7 . Покази потерпілих, щодо викраденої суми знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, так як насіння соняшника, яке планувалось придбати коштувало по 4 400 грн. за тонну, в с .Червонопілля було загружено близько 40-45 тонн, та планували завантажити, ще один КАМАЗ з причепом, який міг здійснити перевезення 22 тонн насіння, тобто сума яка підлягала оплаті за вказане насіння становила до 300 000 грн., що відповідає обставинам справи.
Про наявність умислу ОСОБА_27 на викрадення грошей свідчить також те, що ОСОБА_15 цілеспрямовано приїхав на місце зустрічі із ОСОБА_12 та ОСОБА_11 на автомобілі з ОСОБА_50 , який його чекав в умовленому місці і був йому необхідний для швидкої та оперативної реалізації замисленого та для того щоб швидко покинути місце злочину.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_25 суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинуваченим ОСОБА_21 вчинено кримінальні правопорушення, віднесені до тяжких злочинів.
Як особа, ОСОБА_7 : за місцем проживання характеризується позитивно; раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_51 20.01.2001 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_52 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Із врахуванням всіх обставин справи, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_25 покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням на строк, необхідний для можливого виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів у межах санкції інкримінованих статей.
Відповідно ст. 328 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє його повністю, частково, або відмовляє в його задоволенні.
Потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_53 заявлено до обвинуваченого ОСОБА_7 цивільні позови про стягнення 300 000 грн. матеріальної шкоди (по 100 000 грн. кожному) та про стягнення 300 000 грн. моральної шкоди (по 100 000 грн. кожному).
При розгляді справи було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 скоїв крадіжку, саме 301 000 грн. (так як 5 000 грн. ОСОБА_18 залишив у бардачку вилученого автомобіля Ауді), 2000 грн. потерпілий ОСОБА_4 залишив водіям КАМАЗів (по 1 000 грн. кожному).
А тому судом встановлено в судових засіданнях і вірним слід рахувати крадіжку не 308 тис. грн., а 301 тис. грн.
Згідно своїх своїх процесуальних прав потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_4 заявив позов про стягнення не 101 000 грн. матеріальної шкоди, а 100 000 грн., які саме, суд вважає і повинні бути стягнуті з обвинуваченого.
Вирішуючи питання щодо відшкодування потерпілим моральної шкоди, суд приймає до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, де вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при рішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її спричиненні. Суд зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт спричинення позивачу моральних або фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин або якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі або в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду і з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення спору.
За змістом ч.ч.1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Таким чином, суд вважає, що потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , мають право на відшкодування моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що в результаті протиправних дій обвинуваченого було заподіяно моральну шкоду кожному із них.
Між тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення цивільних позовів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відшкодування заподіяної моральної шкоди та стягнення із засудженого на їх користь 30 000грн. (тобто по 10 000 грн. кожному), так як саме цей розмір відшкодування моральної шкоди відповідає ступеню моральних страждань потерпілих, пов'язаних із вчиненням щодо них неправомірних дій.
Відповідно до ст.124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертиз, які документально підтверджені матеріалами справи, а саме витрати на залучення експерта під час досудового розслідування:
- у зв'язку з проведенням авто-товарознавчої експертизи № 6 від загальна вартість робіт 195,60 грн.;
- у зв'язку з проведенням судово - дактилоскопічної експертизи № 432 від 05.08.2013 р. загальна вартість робіт 391,20 грн.
а всього на суму 586,80 гривень підлягають стягненню із засудженого ОСОБА_7 в дохід держави.
Долю речових доказів, суд вирішує згідно з вимогами ч.9 ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ч.9 ст. 100, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання:
за ч.4 ст.185 КК України - 5 роки позбавлення волі.
за ч.2 ст.289 КК України - 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, остаточно призначити покарання ОСОБА_7 до 6 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна, яке належить йому на праві власності.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 , рахувати з 03 червня 2014 року 09 год. 40 хв., тобто з моменту його затримання.
Стягнути в дохід держави судові витрати по справі з ОСОБА_7 відповідно:
-висновку авто-товарознавчої експертизи №6 від 08.05.2013 року в сумі 195 грн.60 коп.;
-висновку судово - дактилоскопічної експертизи № 432 від 05.08.2013 р. вартість робіт в сумі 391,20 грн.
на загальнуа суму 586,80 грн.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 100 000 грн. матеріальної шкоди кожному відповідно та по 10 000 грн. моральної шкоди кожному відповідно.
Речові докази по справі:
- Автомобіль АУДІ А8, д/н НОМЕР_1 чорного кольору, який знаходиться у потерпілого ОСОБА_4 на відповідальному зберіганні - залишити у власності останнього.
-два пакета синього кольору та відбитки пальців рук, які були вилучені 04.04.2013 року в ході проведення огляду місця події, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - зберігати при справі.
Особисті речі ОСОБА_7 , а саме: мобільний телефон “Нокіа Е 52” імеі НОМЕР_6 , мобільний телефон “Нокіа с3” імеі НОМЕР_7 , переносний жосткий диск чорного кольору, 5 металевих ключів від дверей - зберігати в кімнаті речових доказів Бобринецького РВ до відбуття засудженим покарання.
Вирок може бути оскаржений до судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Кіровоград через Бобринецький районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку, а особою яка перебуває під вартою з моменту вручення копії вироку.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1