Провадження : 22ц/790/4096/14 Головуючий 1-ї інстанції - Крівцов Д.А.
Справа № 2-2027/15782/12 Доповідач - Шевченко Н.Ф.
Категорія : відшкодування шкоди.
03 червня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Шевченко Н.Ф.
суддів - Бобровського В.В., Кокоші В.В.
при секретарі - Ткаченко Г.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 і Приватного підприємства «С-Аурум» на рішення Московського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного підприємства «С-Аурум», ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про відшкодування шкоди, -
У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_2, Приватного підприємства «С-Аурум», ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що вироком Московського районного суду м. Харкова від 18 липня 2012 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та встановлено факт спричинення ОСОБА_2, який на момент злочину перебував у трудових відносинах з ПП «С-Аурум», шкоди її здоров'ю, потерпілій у даній кримінальній справі, внаслідок ДТП.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Рута-А0483» була застрахована у ВАТ «Українська страхова компанія «Дженерал Гарант», правонаступником якого є ПАТ «УСК «Гарант-Авто». На той час цей автомобіль знаходився в оренді у ПП «»С-Аурум», власником якого є ОСОБА_4
Внаслідок ДТП їй спричинені легкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження, через що вона неодноразово проходила лікування та понесла витрати на загальну суму 9 442,90 грн. Крім того, їй була спричинена і моральна шкода, оскільки було пережито фізичну біль та страждання у зв'язку з ушкодженням здоров'я, яку вона оцінює в 30 000 грн.
Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечував, зазначивши, що ДТП відбулось під час висадки пасажирів, він вибачився перед позивачкою, запропонувавши їй викликати швидку допомогу або відвезти додому.
Представник ПП «С-Аурум» також заперечувала проти позову, посилаючись на те, що спричинення позивачці закритої черепно-мозкової травми не підтверджено висновками експертиз та той факт, що згідно договору оренди транспортного засобу, укладеного між ними та ОСОБА_3, саме остання несе цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну її транспортним засобом.
Представник ПАТ «УСК «Гарант-Авто» позов визнав частково, а саме - щодо вимог про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 53,48 грн. та вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 2 550 грн.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 2 603,48 грн., а також на користь держави судовий збір в розмірі 37,11 грн.
Стягнуто с Приватного підприємства «С-Аурум» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 12 450 грн., а також на користь держави судовий збір177,49 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду першої інстанції, а саме стягнути з ПАТ «УСК «Гарант-Авто» на її користь в рахунок відшкодування матеріальних збитків 9 442,90 грн,; з ПП «С-Аурум» стягнути на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 27 450 грн., в іншій частині рішення залишити без змін.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права та неповне з'ясування обставин по даній справі.
В апеляційній скарзі Приватного підприємства «С-Аурум» поставлено питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення коштів з підприємства в рахунок відшкодування моральної шкоди з посиланням на те, що висновки суду не відповідають встановленим обставинам та нормам права, яке регулює спірні правовідносини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, що були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія не вбачає підстав для їх задоволення.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції ухвалив постановивши рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи, вирішуючи цивільно-правовий спір, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, представлені докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та закон їх регулюючий.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтями 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Судом встановлено, що 09.10.2011 року ОСОБА_2, перебуваючи у трудових відносинах з ПП "С-Аурум", керуючи автобусом "Рута", після здійснення посадки та висадки пасажирів, не впевнившись в безпеці та не увімкнувши двері, поновив рух вперед, внаслідок чого відбулось падіння пасажира, позивачки у справі ОСОБА_1 із салону автобуса на проїжджу частину. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичної експертизи № 168-С від 31.01.2012 року були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження, що викликали тривалий розлад здоров'я, у вигляді закритої тупої травми правого передпліччя у вигляді перелому голівки лівої променевої кістки без суміщенні кісткових відламків. Вказані обставини були встановлені вироком Московського районного суду м. Харкова від 18.07.2012 року, який набрав законної сили, а тому відповідно ст..61 ЦПК України не підлягають доказуванню (а.с.142-144).
З матеріалів цивільної справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією вказаного вище автобус "Рута", на момент ДТП була застрахована у ВАТ "УСК "Дженералі Гарант", правонаступником якого є ПАТ "УСК "Гарант-Авто" (а.с.36).
Частково задовольняючи позов ОСОБА_1, про стягнення з ПАТ "УСК "Гарант-Авто" на її користь а грошових коштів в розмірі 53,48 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди та грошових коштів в розмірі 2550,00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди, суд обґрунтовано виходив з наданих доказів якими діагноз "закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку" не підтверджений.
Доводи ОСОБА_1 про те, що вона в результаті винних дій водія ОСОБА_2 отримала закриту черепно-мозкову травму - струс головного мозку, спростовуються актами судово-медичного дослідження (обстеження) № 1995-А/11 від 14.10.2011 року, № 3194-С від 31.10.2011 року, № 168-С від 31.01.2012 року, згідно яких ОСОБА_1 спричинено закриту тупу травму правого передпліччя у вигляді перелому голівки лівої променевої кістки без суміщенні кісткових відламків, синці на тулубі та ногах.
Оскільки всупереч вимог ст. 60 ЦПК України позивачем не доведено спричинення їй внаслідок злочину закритої черепно-мозкової травми та струсу мозку, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для відшкодування витрат на лікування, понесених у зв'язку із її лікуванням від вказаної травми.
Визначаючи розмір спричиненої ОСОБА_1 матеріальної шкоди, спричиненої на витрати понесені нею на придбання лікарських препаратів, суд обґрунтовано виходив з наданих доказів про спричинені їй травми та лікарські препарати, які вона придбавала у зв'язку з цим.
Згідно отриманої з інших лікувальних закладів інформації, позивачу у вказаних лікувальних закладах призначалось лікування у зв'язку із захворюваннями, які відповідно до вказаних вище висновків експертиз не є наслідками ДТП.
Тому суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з ПАТ "УСК "Гарант-Авто" на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 9389,42 грн.
Максимальний ліміт відповідальності ПАТ "УСК "Гарант-Авто" за моральну шкоду, завдану позивачу, дорівнює 2550,00 грн., тому висновок суду про відсутність підстав для відшкодування вказаною страховою компанією моральної шкоди в більшому розмірі відповідає вимогам Закону України «Прообовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»
Враховуючи, що водій ОСОБА_2, на час спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, перебував з ПП "С-Аурум" у трудових відносинах, суд також обґрунтовано на підставі ст. ст. 23, 1172, 1187 ЦК України та з урахуванням роз'яснень, які містяться у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року з відповідними змінами, на відшкодування моральної шкоди стягнув на користь ОСОБА_1 з ПП "С-Аурум" 12450,00 грн.
При визначенні розміру відшкодування спричиненої ОСОБА_1 моральної шкоди суд виходив із вимог розумності, виваженості та справедливості, врахував обставини справи, викладені вище, глибину, характер та обсяг фізичних, душевних і психічних страждань, яких зазнала ОСОБА_1, у зв'язку з чим підстав для задоволення апеляційних скарг немає.
Інші доводи апеляційних скарг є несуттєвими, рішення суду, прийняте по суті розглянутого цивільно-правового спору не спростовують, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, з огляду на викладене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Приватного підприємства «С-Аурум» відхилити.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді