15 травня 2014 рокусправа № 2а-4635/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.
суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 30 вересня 2013 року у справі №2а-4635/11 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрорбленерго» в особі Дніпродзержинського комплексного району електричних мереж про скасування рішення, -
ОСОБА_2 жовтня 2011 року звернулася до суду з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» в особі Дніпродзержинського комплексного району електричних мереж в якому просить визнати протиправним рішення про припинення електропостачання, визнання недійсним протоколу №68 від 08.06.2011 року та стягнути 2 000 грн. моральної шкоди.
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 30 вересня 2013 року позов залишено без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання позивача.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду справи.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач не отримував судових повісток чи повідомлень про виклик до суду.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 3 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Аналогічний припис міститься також у пункті 4 частини 1 статті 155 КАС України, яким передбачено, що позов підлягає залишенню без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що суд залишає позовну заяву без розгляду у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин.
Відповідно до частини 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, судова повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.
Частинами 2, 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа, яка вручає повістку, зобов'язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка
вручена належним чином.
Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження отримання позивачем викликів до суду чи судових повісток з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частинами 1,4 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
За змістом статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду у справі.
Керуючись: п.4 ч.1 ст. 204, 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 30 вересня 2013 року у справі №2а-4635/11 - скасувати та направити матеріали справи до того ж суду для продовження розгляду справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко